75. Гарантії законності: загально-соціальні, спеціально-юридичні.

Гарантії законності – ряд засобів та умов за допомогою яких забезпечується повне та послідовне здійснення вимог законності. Це умови суспільного життя і заходи, що вживаються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.

Гарантії законності - це об’єктивні і суб’єктивні умови, а також спеціальні юр. заклади, що забезпечують законність.

Законність режиму сусп. життя, який полягає в точному строгому здійсненню правових норм всіма учасниками сусп. відносин.

Законність – це особливий режим або процес діяльності держави і інших суб’єктів суспільних відносин, суть якого зводиться до трьох основних вимог:

1. наявність добре продуманої системи прав. законів і підзаконних нормат. прав. актів.

2. точне і повне закріплення прав. статусу (прав і обов’язків) всіх учасників правовідносин.

3. точне і неухильне виконання і дотримання законів та інших нормат .прав. актів всіма посадовими особами і громадянами.

Розрізняють 2 групи:

1. Загальні (політичні, ідеологічні, економічні та психологічні умови в межах яких існує правова система;

2. Спеціальні – являють собою специфічні юридичні засоби та внутрішньо юридичні механізми, які забезпечують принцип законності:

1) загально-правові – розвиненість правової системи в цілому;

2) організаційно-правові – діяльність парламенту;

3) процесуальні – ефективні засоби державного примусу, рівність правового статусу

Гарантії законності можна поділити на:

- загально-соціальні;

- спеціально-соціальні;

- юридичні;

- організаційні.

Загально-соціальні гарантії законності:

1) економічні - ступінь економічного розвитку суспільства, ритмічності роботи господарського механізму країни, росту продуктивності праці і обсягу виробництва; різноманіття і рівність усіх форм власності, рівність економічних можливостей суб'єктів суспільних відносин. Наявність економічної незалежності суб'єктів права створює об'єктивні умови для їх зацікавленості в законності;

2) політичні - ступінь демократизму конституційного ладу, тобто наявності розвинутої системи народовладдя, демократичних форм і інститутів його здійснення; політичного плюралізму, який дозволяє особі вільно самовизначатися, об'єднуватися в організації за різними інтересами; додержання принципу поділу влади.

3) ідеологічні - ступінь розвитку правосвідомості, комплексу моральних і правових уявлень про необхідність законослухняної поведінки, недопустимості вчинення аморальних проступків, які одночасно є протиправними; ідеологічний плюралізм, не нав'язування державою ідеології, а турбота про правове кавчання, виховання, правову культуру. Спеціально-соціальні гарантії законності:

• юридичні - передбачена законом система спеціальних засобів, за допомогою яких забезпечується створення якісних законів, їх додержання і виконання;

• організаційні - заходи організаційно-юридичного характеру, спрямовані на забезпечення режиму законності, боротьбу з правопорушеннями, захист прав громадян. До них належать кадрова робота, організація умов для нормального функціонування юрисдикційних і судових органів, їх структурних підрозділів з метою ефективної протидії випадкам організованої злочинності, боротьби з корупцією тощо.

Юридичні гарантії законності створюються в результаті діяльності законодавчих, виконавчих, правоохоронних і судових органів влади, спрямованої на запобігання правопорушенням та їх припинення.

Юридичні гарантії законності за найближчими цілями такі:

1) превентивні (запобіжні) — полягають в запобіганні правопорушенням: відвернення порушень адміністрацією трудових прав громадян, недопущення незаконного звільнення;

2) припиняючи (такі, що кладуть край) — спрямовані на припинення виявлених правопорушень: затримання, арешт, обшук, підписка про невиїзд;

3) відновлюючі — виражаються в усуненні або відшкодуванні негативних наслідків правопорушень: примусове стягнення аліментів, примусове вилучення майна із чужого незаконного володіння;

4) каральні, або штрафні, — спрямовані на реалізацію юридичної відповідальності правопорушників: покарання особи, винної у вчиненні правопорушення.

Юридичні гарантії законності за суб'єктами застосування можуть бути такими:

- парламентські;

- президентські; — судові;

- прокурорські;

- адміністративні (управлінські); ,

- контрольні;

- муніципальні (місцеві).

Законність - один з основоположних принципів д-сті держ. органів, службових осіб і громадян. Це один з найважливіших напрямків форм-ня Держави.

Риси законності:

1. єдність (законність єдина для всіх країн)

2. загальність

3. цілеспрямованість

Дотримання законності можливо при:

* обов’язковому дотриманні всіма суб’єктами

* забезпечення верховенства закону в системі права

* рівність всіх суб’єктів перед законом

* правильне застосування права

* боротьба правопорушників

Поняття і основні риси законності

1. Добре продумана система правових демократичних законів і інших нормтив. прав.актів. Закони повинні бути ясні, однозначні, доступні для всіх громадян і посадових осіб.

2. Відповідність підзаконних нормат. актів законам і Конституції.

3. Формулювання і закріплення компетенції, функціональних прав і обов’язків всіх державних органів і їх посадових осіб, підприємців і організацій, політичних партій і громадських об’єднань, їх правового статусу.

4. Процес реалізації прав. норм на підставі автономного, імперативного, дозволяючого і заохочуючого методів прав. регулювання.