46. Способи викладу норми права в статті нормативно-правового акту.

Розташування норм права в статтях нормативно-правових актів:

1) правова норма укладена в одній статті (тобто норма права і стаття нормативно-правового акта збігаються), чим полегшується її сприйняття — це оптимальний варіант;

2) в одній статті міститься кілька норм права — у такому випадку стаття акта має кілька частин;

3) нерідко для вираження складної норми права потрібно кілька статей даного нормативно-правового акта або, окрім нього, інших нормативно-правових актів (тобто норма права розташовується дріб у різних статтях).

Залежно від наявності чи відсутності в статті нормативно-правового акта всіх структурних елементів правової норми розрізняють кілька способів її викладення.

Способи викладу норм права в статтях нормативно-правових актів можна класифікувати в залежності від: (1) повноти викладу; (2) рівня узагальнення.

Залежно від повноти викладу використовуються такі способи викладу норм права в статтях нормативно-правових актів:

- повний (прямий),

- відсильний (посилальний),

- бланкетний.

Повний (прямий) - у статті містяться всі необхідні елементи норми права без відсилань до інших статей. Наприклад, у ст. 99 Житлового кодексу України зазначені всі елементи: «У разі припинення дії договору наймання житлового приміщення (одночасно припиняється дія договору піднаймання), піднаймач і члени його сім'ї (а також тимчасові мешканці) зобов'язані негайно звільнити займане приміщення. У разі відмовлення, вони підлягають виселенню в судовому порядку, а з будинків, що загрожують обвалом,— в адміністративному порядку».

Відсильний — у статті містяться не всі елементи норми права, для їх заповнення є відсилання до інших статей цього акта, де містяться недостатні відомості. Наприклад, ст. 138 «Оголошення розшуку обвинувачуваного» Кримінально-процесуального кодексу України говорить: «Коли місце перебування особи, щодо якої винесена постанова про притягнення її в справі як обвинуваченого, не встановлене, слідчий оголошує її розшук. При наявності підстав, передбачених у статті 155 цього Кодексу, слідчий може обрати щодо обвинуваченого, який розшукується, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою».

Бланкетний — у статті міститься відсилання не до якогось конкретного нормативного припису даного закону, а до іншого нормативному акту (більш високої чи нижчої юридичної сили) або до міжнародного акта, який ратифікований парламентом і накладає на державу обов'язки, для виконання яких потрібно прийняття внутрішньодержавних актів. Такого роду стаття є «бланком», що заповнюється іншим законом, джерелом права. Наприклад, у ст. 2 Закону України «Про заставу» вказуються: «Відносини застави, не передбачені цим законом, регулюються іншими актами законодавства України». Якими актами? Про це в ст. 2 конкретно не сказано, і у загальний «бланкетний» спосіб передбачена можливість регулювання заставних відносин іншими актами законодавства України. Або інший приклад: у п. 6 ст. 32 ЦК України записано, що порядок обмеження цивільної дієздатності неповнолітньої особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. У нормативного акта.

Залежно від рівня узагальнення використовуються такі способи викла­ду норм права в статтях нормативно-правових актів:

1. Казуїстичний — зміст норми розкривається індивідуалізованими по-няттями через певні факти, випадки, ознаки та ін.; виклад норми шляхом перерахування обставин та дій, що регулюються цим нормативно-правовим актом.

2. Абстрактний — зміст норми розкривається загальними, абстракт ми, не індивідуалізованими поняттями.

Абстрактний – узагальнення викладення змісту правової норми, виключаючи конкретні індивідуальні ознаки, зводячи їх до загальних абстрактних категорій, які детально розкриваються в ст.ст. інших нормативно правових актах. п-д: норми К-ції містять узагальню вальні терміни.