33. Тенденції розвитку правової держави в Україні.

Україна не правова держава, а намагається нею стати. Є дві передумови стати правовою державою: І. Зовнішні. ІІ. Внутрішні.

І. Зовнішні:

1) приєднання України до міжнародних організацій по захисту прав людини і виконання вимог цих організацій;

2) розширення між нар.-них зв’язків незалежно від того які рижими існують в цих Д-ах;

3) звернення до міжнародних співтовариств за проведенням експертиз в процесі прийняття рішень.

ІІ. Внутрішні:

1. створення громадянського суспільства;

2. побудова національної держави з поєднанням інтересів національних меншин;

3. закріплення демократичних процесів у всіх сферах суспільного життя;

4. прийняття законів, які б задовольняли більшість;

5. консолідація суспільства;

6. створення державних структур, які реально здійснюють захист прав людини;

7. залучення громадських організацій для вирішення соціальних проблем.

Ці умови пов’язані із завданням:

1. Подолання в конституції оціночних понять, надуманих категорій.

2. Більш реальне визначення та закріплення обов’язків громадян.

3. Досягнення відповідного рівня забезпечення конституційних прав, відповідно до існуючих міжнародних стандартів.

4. Подолання надмірної політизації, соціальної апатії, правового нігілізму суспільства.

5. Визнання чітких і конкретних заходів відповідальності посадових осіб за невиконання обов’язків перед громадянами.

6. Створення адміністративної юстиції як самостійної гілки судової влади.

7. Визнання судового чи адміністративного прецеденту основним джерелом права.

8. Зменшення кількості відомчих нормативних актів.

9. Підвищення рівня правової культури суспільства.

34. Демократичні концепції держави.

Фактори впливаючи на різноманітність держав:

1. різноманітність підходів до природи державної влади її завдань;

2. складність і багатогранність держав як соціального явища;

3. можливість держав в процесі здійснення влади реалізувати інтереси різних соціальних класів і груп;

4. різноманітність ідеологічних позицій і філософських підходів;

5. особливості історичного розвитку.

Спільні риси концепцій держави:

1. кожна концепція має оціночну частину в якій характеризується відношення тієї чи іншої групи людей до держави (логіко-аналітична частина);

2. кожна концепція має методологічну основу, яка характеризує ідейно-теоретичну сутність тієї чи іншої епохи;

3. кожна з теорій має теоретичний зміст.

Демократичні концепції держави – основним змістом мають визначення Д-ви, як засобу реал-ції суп-них інтересів, що досягаються шляхом знаходження соціальних компромісів.

Демократичні концепції характеризують:

1. Суспільство як позакласове утворення.

2. Визнач-ть можливість відпов-сті владних структур за законність прийнятих рішень.

3. Хар-ть Д-ву як соц-льне утворення не визнаючи буржуазного чи соціального змісту.

4. Визначають інститути реалізації демократичних принципів щодо участі населення в управлінні державними справами.

Деякі демократичні теорії:

І. Теорія держави загального благоденства – основа висновки соціології. Розробив її Джон Кейнс. Праця – «Загальна теорія зайнятості проценту і грошей» Англія. Ії ідеї:

1) сучасна демокр-на Д-ва втратила класовий характер і діє в інтересах всіх членів сусп-ва;

2) держава реалізуючі функцію соціальних послуг, матеріальної допомоги, поліпшення умов праці і т.д., забезпечує високий рівень життя населення всієї держави;

3) поступово відмирає репресивно-каральна функція держави.

ІІ. Теорія плюралістичної демократії – основа висновки і положення соціології. Аналізується політична система тільки. Представники: Г.Ласкі, М.Дюверже, Дарен Дорф інші. Вони обґрунтовують:

1. сучасна держава являє собою сукупність соціальних груп і прошарків, які виникають в наслідок реалізації тих чи інших інтересів;

2. для захисту своїх інтересів спільноти утворюють об’єднання громадян, які чарез групи тиску впливають на політичну владу, домагаючись реалізації своїх інтересів.