55. Система права і система законодавства: співвідношення.

Система права — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих чинних юридичних норм певної держави, що характеризується єдністю, узгодженістю, а також поділом на галузі та інститути.

Ознаки системи права:

– це цілісна єдність чинних правових норм певної держави;

– ці норми права розподілені за галузями й інститутами, відповідно до предмету і методу правового регулювання;

– об'єктивний характер розподілу юридичних норм на галузі та інститути.

Основними елементами системи права є правові (юридичні) норми, інститути права, галузі права.

Структура системи права — це об'єктивно зумовлена внутрішня організація права певної держави, яка полягає в єдності й погодженості всіх юридичних норм держави та в їхньому розподілі за галузями та інститутами права.

Поняття системи права, на відміну від правової системи, охоплює не сукупність всіх правових (юридичних) явищ у їхній взаємодії, а тільки внутрішню будову права як системи правових норм.

Системність, як ознака права, означає сукупність норм, які взаємообумовлюють, взаємодоповнюють і взаємозалежать одна від одної.

Поняття системи права характеризує зміст об'єктивного юридичного права. Його форма характеризується поняттям системи законодавства. Система законодавства — це комплекс взаємопов'язаних і взаємодіючих чинних нормативно-правових приписів, що вміщені в нормативно-правових актах, який виражається в їхній єдності й узгодженості, а також у розподілі за галузями, інститутами та іншими групами законодавства. Або, простіше, система законодавства — це система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави.

Система права і система законодавства співвідносяться, як зміст і форма його виразу. Право і законодавство тісно взаємопов'язані, але не тотожні правові явища. Відмінність між системою права і системою законодавства полягає, перш за все, у тому, що первинним елементом системи права є правова норма, а системи законодавства — нормативно-правовий припис. Друге — те, що система права формується об'єктивно, а система законодавства є результатом цілеспрямованої діяльності певних суб'єктів і тому залежить також від інтересів держави, потреб юридичної практики, рівня розвитку юридичної науки, законодавчої техніки. І останнє — те, що система права має тільки галузеву структуру, а система законодавства крім галузевої ще й ієрархічну, а у федеративних державах і федеративну структуру. Відмінності внутрішньої структури системи законодавства від відповідної структури системи права зумовлені, головним чином, тим, що основою творення системи законодавства є не тільки система права, але й система здійснення державного керівництва в цілому.

Система права та система законодавства є самостійними, але взаємодіючими категоріями, що співвідносяться як зміст і форма. Вказані категорії взаємодіють в процесі втілення правових приписів у реальні життєві відносини. Визначення шляхів взаємодії системи права і законодавства вимагає характеристики спільних рис цих категорій, що мають правовий характер, та відмінностей, що вказують на самостійний характер кожної з них.

Спільні риси:

1. Характеризуються як засоби існування прана та надання йому рис формальної визначеності

2. Характеризуються розподілом на елементи та їх ієрархічним підпорядкуванням

3. Основою диференціації цих категорій на внутрішні елементи є предмет правового регулювання, що покладається в основу визначення інститутів та галузей

4. Нормативну основу цих категорій складає галузева уособленість норм та нормативних актів

5. Існування цих систем зумовлюється об'єктивними факторами та потребами щодо управління суспільством

6. Основу цих систем складає правова норма.

Відмінності:

Система права	Система законодавства
1. Характеризує внутрішню структуру права	1. Є зовнішньою формою виразу права, що характеризується як система джерел
2. Первинний елементом є правова норма	2. Первинним елементом є нормативний припис
3. В основу поділу норм покладений метод і предмет регулювання	3. Галузевий поділ законодавства здійснюється лише за предметом, єдиного методу не передбачається
4. Має єдину структуру - галузеву	4. Має три аспекти структури - Ієрархічну, галузеву, державно-організаційну
5. Залежить від об’єктивних факторів, оскільки виникає і функціонує в суспільстві за наявності певних умов	5. Залежить від суб’єктивних факторів, оскільки формується законодавцем чи народом у відповідності до їх волі та інтересів
6. Є системою норм, що не підлягає систематизації	6. Має певний рівень узгодженості та підлягає систематизації
7. Має вихідний характер, оскільки є нормативною базою законодавства	7. Має похідний характер, оскільки залежить від особливостей системи права

Таким чином, взаємодія системи права та системи законодавства засновується на :

1) Наявності системи права, що відповідає об'єктивним .умовам розвитку суспільства

2) Необхідності формального виразу правових норм в тексті юридичних документів

3) Наявності законодавства як системи нормативно-правових актів, що вміщають правові норми.

Співвідношення:

1. Як співвідношення змісту (система права ) і форми (система законодавства).

2. За співвідношенням об’єктивного і суб’єктивного.

3. Система права є більш стабільною ніж система законодавства.

4. Первинним елементом системи права є норма права, а системи законодавства – нормативно-правовий акт.

5. За обсягом вони є рівними.

Система права – це внутрішня організація і структура права певної держави, яка виражає єдність і узгодженість юридичних норм та об‘єктивний поділ їх на галузі і інститути відповідно до особливостей суспільних відносин. На відміну від система права, система законодавства це система нормативно-правових актів, насамперед законів, що є зовнішньою формою існування правових норм, засобом надання їм об‘єктивності, визначеності, загальності. Система Право і законодавство взаємопов‘язані, але не тотожні явища. Структуру системи права складають галузі, підгалузі, інститути, правові комплексні об‘єднання та норми права; структуру з-ва – його галузі, комплексні галузі та нормативно правові акти.

Співвідношення:

1. первинним елементом системи права є норма права, а системи законодавства – нормативний акт.

2. по об‘єму матеріалу, законодавство ширше с-ми права, тому що включає в свій зміст, крім норм права, правові поняття, завдання, цілі і мотиви прийняття норм. актів, програмні положення, декларації, які не входять в с-му права;

3. внутрішня структура с-ми права не співпадає з внутр. структурою с-ми з-ва

4. законодавство не співпадає з галузями і інститутами с-ми права, так як воно включає норми різних галузей права і виконує потреби державного управління, потреби громадянського суспільства. Напр., окремі закони можуть включати норми цив. права, фінансового, кримінального і т.п. ВРУ, приймаючи закони, не може виходити тільки з галузей інститутів права, так як закон регулює різноманітні суспільні відносини.

Системи права та законодавства є взаємодіючими, але різними явищами.