6. Конкретно (спеціально) – наукові методи пізнання тдп.

I. Метод порівняння – застосовується в процесі співставлення правових явищ різних держав, епох, систем.

Здійснюється в три етапи:

1. явища які порівнюються і вивчаються окремо;

2. визначення загальних і відмінних рис;

3. визначення можливостей використання одних позитивних рис до іншого явища.

2. Системно-структурний метод – зумовлюється подвійною природою держави і права. З однієї сторони вони є самостійними категоріями, а з іншої є елементами більш широких структур.

3. Логічний метод – надає можливість дослідити Д і П як логічні завершені явища, що не залежать від будь-яких факторів або умов.

Прийоми цього методу:

1. опис;

2. класифікація;

3. аналіз - розподіл;

4. синтез - визначення;

5. абстрагування;

6. моделювання і т.і.

4. Соціологічний – характеризує можливість визначення поведінки людини в правовій сфері її відношення до цієї сфери.

Має дві форми:

1. конкретно-соціологічна – здійснюється шляхом анкетування деякої категорії населення;

2. загально-соціологічний – здійснюється шляхом узагальнення даних конкретного соціального методу.

5. Історичний – дає можливість вивчити державно-правові категорії з врахуванням конкретного історичного етапу їх прийняття.

6. Статистичний – метод який забезпечує вивчення кількісних змін державно-правових категорій з метою забезпечення певних висновків.

7. Мовний – заснований на вивченні спеціальних термінів мови закону та юридичної техніки.

7. Характеристика первісного самоврядування.

I. Влада.

В цей період характеризується як соціальне самоврядування.

Ознаки:

1. самоврядна влада існує в межах роду, відображає його волю і засновується на кровних зв’язках;

2. об’єкт і суб’єкт влади повністю збігається оскільки рішення в межах роду приймаються сумісно і поширюються на всіх членів роду;

3. владними органами є родові збори, або обрані ними старійшини;

4. влада старійшин засновується на повазі до членів роду.

II. Соціальні норми:

1. владні рішення мають усну форму і існують у вигляді звичаїв і традицій;

2. відсутність відмінностей прав і обов’язків, нема поділу на них;

3. правила поведінки впорядковують на рівні суспільства всі відносини.

Це найнижчий ступінь управління суспільства.

8. Співвідношення влади первісного суспільства і державної влади.

Влада первісного суспільства	Державна влада
1. Наявність своєрідного некласового суспільства, яке зумовлене єдиною метою влади: знаходження соціального компромісу (суспільство однорідне)	1. Поява соціально-неоднорідного суспільства (держава) зумовлене необхідністю врегулювати антологічні інтереси (протилежні)
2. Влада поширюється в межах роду та засновується на кровній спорідненості	2. Поява адмін.-територ. поділу зумовлює поширення влади на певну територію чи територіальну одиницю, чи на Д взагалі.
3. Наявність публічної влади, яка безпосередньо збігається з населенням зумовлене можливістю відображати інтереси всього суспільства.	3. Поява професійно організованої влади, що здійсн-ся чиновниками,зумовлює необ- хідність реал-ції інтересів тих соціальних груп, які реально володіють владою.
4. Відсутність спеціальних органів які б здійснювали примус.	4. Наявність апарату примусу, який реалізує владні рішення.
5. Єдність влади як за змістом, так і за структурою (об’єкт, суб’єкт). Відсутність владних повноважень.	5. Наявність чітко визначених повноважень державно-владних органів, що виявляються розмежуванням гілок влади: виконавча, законодавча, судова.
6. Наявність усної форми владних рішень.	6. Закріплення рішень держ. органів прав. нормами, що забезпеч. їх обов’язк. хар-р.
7. Влада має виключно внутрішній характер та національні особливості	7. Влада має і зовнішній і внутрішній характер.
8. Фінансування влади відсутнє.	8. Є фінансування влади.

Суспільна (соціальна) влада – це вольові відносини між людьми які мають субординаційний характер, метою яких є організація сумісної діяльності з метою вироблення та здійснення загальної для всього сусп-ва (чи окремих груп) волі чи інтересу.

Влада носить х-р суспільної при умові наявності можливостей її реалізації.

Ознаки влади:

1. влада передбачає вольові відносини (усвідомлена цими суб’єктами);

2. влада завжди є двохстороньою взаємодією суб’єкта і об’єкта влади;

3. влада має певну структуру:

   • суб’єкт влади – особа чи організація яка приймає владні рішення;

   • об’єкт – особа чи організація, яка реалізує владні рішення;

   • засоби забезп-ня влади – заохочення, переконання, примусу, авторит. і т.д.;

   • механізм здійснення влади – забезп-ють взаємодію об’єкта і суб’єкта влади.

В залежності від ступеня поширення та сфери прояву розрізняють 2 основні види влади:

1. Державна.

2. Недержавна, поділяється на під влади:

- сімейна;

- релігійна;

- корпоративна – на рівні громадських об’єднань;

- політична;

- духовна – рівень духовно-культурного розвитку суспільства;

- моральна - критерії добра і зла;

- адміністративна влада – в сфері трудового права.