- •1.Поняття та ознаки науки. Класифікація наук.
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3. Функціональне призначення тдп (Функції тдп).
- •4. Поняття, ознаки та різновиди методів юридичної науки.
- •6. Конкретно (спеціально) – наукові методи пізнання тдп.
- •7. Характеристика первісного самоврядування.
- •9. Причини виникнення держави.
- •10. Поняття та ознаки держави.
- •II. Cсуверенітет (фр.) – переклад. Верховна влада.
- •1. Суверенітет держави:
- •Наявність території
- •11. Типологія держави.
- •12. Держава та економічна система.
- •13. Держава та політична система.
- •14. Держава та особа. Співвідношення.
- •15. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства.
- •16. Співвідношення держави і громадянського суспільства.
- •17. Правовий статус особи та громадянина.
- •Співвідношення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів
- •18. Поняття, ознаки функцій держави.
- •19.Співвідношення завдань і функцій.
- •20. Класифікація функцій держави.
- •21. Форми та методи здійснення функцій держави.
- •22. Поняття та структурні елементи форми держави.
- •23. Форма правління.
- •24. Форма устрою як структурний елемент держави.
- •25. Політичний (державний) режим.
- •26. Поняття, принципи організації механізму держави.
- •27. Співвідношення понять «державний орган» та «державна організація».
- •28. Класифікація органів держави.
- •29. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •30. Співвідношення категорій «орган держави» та «орган самоврядування».
- •31. Становлення ідеї правової держави.
- •32. Основні ознаки правової держави.
- •33. Тенденції розвитку правової держави в Україні.
- •34. Демократичні концепції держави.
- •35. Авторитарні концепції держави.
- •36. Типи право розуміння.
- •37. Основні школи розуміння права.
- •38. Право як особливий засіб соціального регулювання (Визначення та ознаки права).
- •39. Сутність права.
- •Класовий підхід:
- •Національно-релігійний:
- •Гносеологічний підхід:
- •40. Функції права.
- •41. Принципи права.
- •3. Принцип рівності громадян.
- •42. Об’єктивне та суб’єктивне право співвідношення.
- •43. Поняття та с особливості норми права.
- •44. Особливості структурних елементів норми права.
- •45. Класифікація норми права.
- •IV. За субординацією в правовому регулюванні:
- •VIII. За дією за колом осіб:
- •IX. За функціональною спрямованістю (за функціями права):
- •46. Способи викладу норми права в статті нормативно-правового акту.
- •47. Поняття, риси та види правовідносин.
- •VI. За суб'єктами - між:
- •Vііі. За розподілом прав та обов'язків суб'єктів:
- •X. За часом дії:
- •48. Структура правовідносин.
- •49. Передумови виникнення, зміни та припинення правовідносин.
- •50. Поняття та види юридичних фактів.
- •51. Фактичний склад правовідносин.
- •52. Поняття та риси системи права.
- •53. Структура системи права.
- •54. Поняття та структура законодавства.
- •55. Система права і система законодавства: співвідношення.
- •56. Поняття та форми систематизації законодавства.
- •57. Поняття та форми реалізації норм права. Принципи.
- •V. По предмету правового регулювання:
- •VI. За юридичною природою:
- •60. Прогалини в праві. Поняття та способи їх усунення та подолання.
- •61. Поняття, необхідність та значення тлумачення.
- •62. Способи тлумачення норми права.
- •63. Тлумачення норм права за суб’єктами.
- •64. Юридична природа актів тлумачення норм права (інтерпретаційні акти).
- •65. Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •66. Поняття та основні види правомірної поведінки.
- •67. Правопорядок: поняття, види.
- •68. Поняття, особливості, види соціального регулювання.
- •69. Поняття, особливості, класифікація соціальних норм.
- •70. Поняття, особливості правового регулювання.
- •71. Правове регулювання і правовий вплив.
- •72. Засоби, способи, типи правового регулювання.
- •73. Механізм правового регулювання.
- •Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- •Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- •74. Законність: поняття та аспекти.
- •75. Гарантії законності: загально-соціальні, спеціально-юридичні.
- •76. Правосвідомість та правова культура.
- •1. За суб’єктами:
- •77. Юридична відповідальність: поняття, види.
- •78. Правова система: поняття, особливості, види.
27. Співвідношення понять «державний орган» та «державна організація».
Основними структурними елементами механізму держави є державний орган і державна організація.
При цьому, категорія державна організація може мати два самостійних значення:
А) вузьке значення, як певним чином організована державна структура, що має назву «організація»;
Б) в широкому значенні, як певна ступінь організованості державних структур, що застосовується до будь-якого елементу механізму держави.
Саме в цьому значенні поняття державний орган є похідним від поняття державна організація.
Державна організація характеризується як колектив громадян, що створений державою для реалізації Д-вних функцій у певній сфері життєдіяльності суспільства.
Для державної організації характерні наступні ознаки:
Створюється та реорганізовується державою чи населенням;
Має визначенні повноваження, що закріплюються законодавчо;
Службові відносини між працівниками, будуються на основі координації чи субординації та підлягають правовому впливу;
Використовують символи держави в офіційному порядку;
Функціонують в межах конституційно закріплених повноважень та несуть спеціальні види відповідальності.
Як правило, державні організації мають форму:
державного підприємства;
державної установи;
державного органу.
Таким чином, вище зазначені структури харак-зуються наявністю двох різновидів ознак:
ознаки спільні з категорією «державна організація»;
самостійні ознаки, що характеризують структуру, як елемент механізму держави.
28. Класифікація органів держави.
туВажливим елементом механізму держави та основною структурою одиницею апарату держави є державний орган.
Орган держави – колектив службовців (посадових осіб), що створюється державою з метою реалізації державно-владних повноважень.
Окрім ознак, що характеризують державну організацію, орган держави характеризується самостійними ознаками, що відрізняють його від інших держ. орг-цій та недерж. структур.
Ознаки органу держави:
Наявність владних повноважень, що характеризують сутність держави та визначають її роль в суспільстві.
Є колективом службовців, що мають подвійний статус оскільки одночасно є громадянами держави та особами, що мають спеціальні посадові повноваження.
Функціонують для реалізації законодавства, виконавчих чи судових повноважень.
Приймають загальнообов’язкові повноваження, що поширюються на все населення.
Використовують примусові засоби від імені держави.
Приймають нормативні рішення, що мають певну юридичну силу.
Певним чином взаємодіють та підпорядковуються.
Реалізують владу в політичній сфері.
Різноманітність політичних функцій держави визначає наявність системи державних органів, що можуть бути класифіковані за різноманітними критеріями. Класифікація органів держави надає можливість визначити особливості формування органів, особливості їх структури та підпорядкування, а також характер їх повноважень.
Критерії розмежування органів держави:
І. За характером виникнення розрізняють:
А) первинні, що формуються з населення та йому підзвітні;
Б) вторинні, що формуються первинними органами та їм підзвітні.
ІІ. За способом створення:
А) органи, що обираються (населенням чи представницькими органами);
Б) органи, що признач. (главою Д-ви чи вищестоящими в порядку підлеглості органами).
ІІІ. За способом прийняття рішень:
А) колегіальні органи, рішення яких приймаються шляхом голосування після обговорення;
Б) єдиноначальні органи, рішення від імені яких приймаються керівником.
ІV. За сферою діяльності:
А) законодавчі, що реалізують законотворчі повноваження;
Б) глава держави, що здійснює функції представництва від імені держави;
В) виконавчі, що здійснюють виконавчо-розпорядчі функції;
Г) судові, що реалізують функції правосуддя;
Д) контрольно-наглядові, що реалізують функцію охоронного характеру.
В сучасній літературі стосовно функціонального призначення державних органів висловлюються два спірних положення:
1. Чи рахувати главу держави вищою посадовою особою або самостійним органом Д-ви.
2. Чи вважати самостійним різновидом органів держави правоохоронні органи, чи віднести їх до контрольно-наглядових.
V. За часом функціонування:
А) постійні, що здійснюють повноваження впродовж тривалого періоду функт-вання Д-ви;
Б) тимчасові, що створюються для вирішення невідкладних завдань та функціонують протягом нетривалого періоду.
Як правило, реалізація відповідних завдань і визначає термін дії цього органу. Таким чином, наявність різноманітних критеріїв в класифікації органів держави надає можливість визначити їх самостійний характер та особливості в залежності від початкового етапу їх функціонування (формування) та сфери їх функціонування.