- •1.Поняття та ознаки науки. Класифікація наук.
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3. Функціональне призначення тдп (Функції тдп).
- •4. Поняття, ознаки та різновиди методів юридичної науки.
- •6. Конкретно (спеціально) – наукові методи пізнання тдп.
- •7. Характеристика первісного самоврядування.
- •9. Причини виникнення держави.
- •10. Поняття та ознаки держави.
- •II. Cсуверенітет (фр.) – переклад. Верховна влада.
- •1. Суверенітет держави:
- •Наявність території
- •11. Типологія держави.
- •12. Держава та економічна система.
- •13. Держава та політична система.
- •14. Держава та особа. Співвідношення.
- •15. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства.
- •16. Співвідношення держави і громадянського суспільства.
- •17. Правовий статус особи та громадянина.
- •Співвідношення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів
- •18. Поняття, ознаки функцій держави.
- •19.Співвідношення завдань і функцій.
- •20. Класифікація функцій держави.
- •21. Форми та методи здійснення функцій держави.
- •22. Поняття та структурні елементи форми держави.
- •23. Форма правління.
- •24. Форма устрою як структурний елемент держави.
- •25. Політичний (державний) режим.
- •26. Поняття, принципи організації механізму держави.
- •27. Співвідношення понять «державний орган» та «державна організація».
- •28. Класифікація органів держави.
- •29. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •30. Співвідношення категорій «орган держави» та «орган самоврядування».
- •31. Становлення ідеї правової держави.
- •32. Основні ознаки правової держави.
- •33. Тенденції розвитку правової держави в Україні.
- •34. Демократичні концепції держави.
- •35. Авторитарні концепції держави.
- •36. Типи право розуміння.
- •37. Основні школи розуміння права.
- •38. Право як особливий засіб соціального регулювання (Визначення та ознаки права).
- •39. Сутність права.
- •Класовий підхід:
- •Національно-релігійний:
- •Гносеологічний підхід:
- •40. Функції права.
- •41. Принципи права.
- •3. Принцип рівності громадян.
- •42. Об’єктивне та суб’єктивне право співвідношення.
- •43. Поняття та с особливості норми права.
- •44. Особливості структурних елементів норми права.
- •45. Класифікація норми права.
- •IV. За субординацією в правовому регулюванні:
- •VIII. За дією за колом осіб:
- •IX. За функціональною спрямованістю (за функціями права):
- •46. Способи викладу норми права в статті нормативно-правового акту.
- •47. Поняття, риси та види правовідносин.
- •VI. За суб'єктами - між:
- •Vііі. За розподілом прав та обов'язків суб'єктів:
- •X. За часом дії:
- •48. Структура правовідносин.
- •49. Передумови виникнення, зміни та припинення правовідносин.
- •50. Поняття та види юридичних фактів.
- •51. Фактичний склад правовідносин.
- •52. Поняття та риси системи права.
- •53. Структура системи права.
- •54. Поняття та структура законодавства.
- •55. Система права і система законодавства: співвідношення.
- •56. Поняття та форми систематизації законодавства.
- •57. Поняття та форми реалізації норм права. Принципи.
- •V. По предмету правового регулювання:
- •VI. За юридичною природою:
- •60. Прогалини в праві. Поняття та способи їх усунення та подолання.
- •61. Поняття, необхідність та значення тлумачення.
- •62. Способи тлумачення норми права.
- •63. Тлумачення норм права за суб’єктами.
- •64. Юридична природа актів тлумачення норм права (інтерпретаційні акти).
- •65. Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •66. Поняття та основні види правомірної поведінки.
- •67. Правопорядок: поняття, види.
- •68. Поняття, особливості, види соціального регулювання.
- •69. Поняття, особливості, класифікація соціальних норм.
- •70. Поняття, особливості правового регулювання.
- •71. Правове регулювання і правовий вплив.
- •72. Засоби, способи, типи правового регулювання.
- •73. Механізм правового регулювання.
- •Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- •Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- •74. Законність: поняття та аспекти.
- •75. Гарантії законності: загально-соціальні, спеціально-юридичні.
- •76. Правосвідомість та правова культура.
- •1. За суб’єктами:
- •77. Юридична відповідальність: поняття, види.
- •78. Правова система: поняття, особливості, види.
24. Форма устрою як структурний елемент держави.
Форма устрою – структурний елемент форми Д-ви, який характеризує способи організації державної влади, відповідно до територіального поділу та принципів здійснення влади.
Характеризує:
Принципи поділу території.
Характер управлінських функцій держави.
Можливість врахування інтересів національних меншин.
Взаємовідносини між центральними і місцевими органами влади.
Форма устрою поділяється:
І. Проста за формою устою держава (унітарна).
ІІ. Складна за формою устрою держава.
І. Проста форма устрою, яка характеризується повною політичною єдністю.
ЇЇ ознаки:
Єдина структура державного апарату.
Повноваження президента, парламенту, уряду пошир-ться на всю територію Д-ви.
Діяльність вищих органів влади не обмеж-ться діяльністю органів самоврядування.
Всі адміністративні одиниці мають рівний статус і положення відповідно до центральних органів.
Адміністративні одиниці не мають політичної єдності.
Існує єдине громадянство.
Єдина грошова система.
Єдина судова система.
Унітарні держави поділяються на:
Централізовані.
Децентралізовані. (Україна в т.ч. Крим).
ІІ. Складні держави:
А) Федерація – це складна держава, союзна держава, яка характеризується наявністю суб’єктів, що мають обмежений суверенітет.
Особливості:
Територія федерації складається з територій суб’єктів.
Федерація і її суб’єкти є учасниками міжнародних відносин.
Суб’єкти федерації мають обмежений суверенітет, частину якого вони на підставі договору передають федерації.
В федерації існує дворівнева система держ.апарату (федерації і кожної республіки).
Можливість суб’єктів мати власну конституцію та інщі нормативно-правові акти, які визначають їх особливості.
Наявність двопалатного парламенту, який відображає інтереси федерації і суб’єктів.
Система нормативно-правових актів будується на ієрархічному підпорядкуванні, Федераційним підпорядковують акти суб’єктів.
Наявність у кожного суб’єкта федерації самостійної судової системи.
Двоканальна система податків (федерацій ні податки розподіляються по суб’єктам).
Два види федерації:
Територіальні.
Національні.
Територіальні – суб’єкти яких є територіальними утвореннями, що не мають політичної самостійності та можливості виходу з федерації. (США).
Національні – характеризуються національно-політичним характером та можливістю виходу з федерації в односторонньому порядку. (СРСР, Росія).
Б) Конфедерація – різновид складної держави ІІ – організаційне об’єднання Д-в, що характ-ться наявністю загальних ознак та повним ступенем однорідності. (Тимчасовий союз).
Ознаки:
Основою формування є міждержавний договір (статут, декларація) – де фіксується для чого об’єднання.
Суб’єкти повністю зберігають свою самостійність і виступають окремо на міжнародному рівні.
Суб’єкти незалежні і суверенні держави.
Цій державі притаманна організація наддержавних органів які створюються на добровільній основі для координації дій цих суб’єктів.
Наявність спільних фінансів, які утворюються на підставі добровільних відрахувань в тих розмірах, які кожна з держав учасників вважає за доцільне.
Наявність спільних нормативно-правових актів, які регламентують спільну діяльність суб’єктів конфедерації і приймаються главами держав.
Наявність об’єднуючих ознак серед яких:
спільність економічних інтересів;
спільність наукових інтересів;
спільність культурних інтересів;
спільність релігійних інтересів.
В) Співтовариство – форма складної держави ІІ – це організаційне об’єднання держав, що створюється з метою спрощення візових режимів і надання економічної допомоги. (завдання – економічні інтереси). (Євросоюз).
Ознаки:
Основа створення – міждержавна угода.
Порядок вступу та виходу визнач-ся лише за наявності згоди учасників співтов-тва.
Наявність наддержавних органів (шляхом представництва окремих держав (квоти).
Наявність спільного бюджету, який забезпечує економічну допомогу державам.
Наявність спільних органів які мають політичний характер і які здійснюють функції в межах держав.
Г) Співдружність - різновид складної держави ІІ – це організаційне об’єднання держав, що характеризується наявністю загальних ознак і певним ступенем однорідності.
Риси:
Основа формування – договір. (СНД, Британська співдружність).
Суб’єкти зберігають свою самостійність.
Існують відповідні структури, які координують діяльність суб’єктів.
Існують спільні нормативно-правові акти, які регламентують діяльність держав.
Створюються для вирішення сфери: культури, релігії, економіки.
Д) Протекторат – складна держава ІІ – її характеризують як особливу форму взаємодії між метрополією та колоніями.
Колонія проводить власну політику в межах яку скаже метрополія. Н-д Франція була.