- •1.Поняття та ознаки науки. Класифікація наук.
- •2. Предмет тдп та його особливості.
- •3. Функціональне призначення тдп (Функції тдп).
- •4. Поняття, ознаки та різновиди методів юридичної науки.
- •6. Конкретно (спеціально) – наукові методи пізнання тдп.
- •7. Характеристика первісного самоврядування.
- •9. Причини виникнення держави.
- •10. Поняття та ознаки держави.
- •II. Cсуверенітет (фр.) – переклад. Верховна влада.
- •1. Суверенітет держави:
- •Наявність території
- •11. Типологія держави.
- •12. Держава та економічна система.
- •13. Держава та політична система.
- •14. Держава та особа. Співвідношення.
- •15. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства.
- •16. Співвідношення держави і громадянського суспільства.
- •17. Правовий статус особи та громадянина.
- •Співвідношення прав, свобод та законних інтересів суб’єктів
- •18. Поняття, ознаки функцій держави.
- •19.Співвідношення завдань і функцій.
- •20. Класифікація функцій держави.
- •21. Форми та методи здійснення функцій держави.
- •22. Поняття та структурні елементи форми держави.
- •23. Форма правління.
- •24. Форма устрою як структурний елемент держави.
- •25. Політичний (державний) режим.
- •26. Поняття, принципи організації механізму держави.
- •27. Співвідношення понять «державний орган» та «державна організація».
- •28. Класифікація органів держави.
- •29. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •30. Співвідношення категорій «орган держави» та «орган самоврядування».
- •31. Становлення ідеї правової держави.
- •32. Основні ознаки правової держави.
- •33. Тенденції розвитку правової держави в Україні.
- •34. Демократичні концепції держави.
- •35. Авторитарні концепції держави.
- •36. Типи право розуміння.
- •37. Основні школи розуміння права.
- •38. Право як особливий засіб соціального регулювання (Визначення та ознаки права).
- •39. Сутність права.
- •Класовий підхід:
- •Національно-релігійний:
- •Гносеологічний підхід:
- •40. Функції права.
- •41. Принципи права.
- •3. Принцип рівності громадян.
- •42. Об’єктивне та суб’єктивне право співвідношення.
- •43. Поняття та с особливості норми права.
- •44. Особливості структурних елементів норми права.
- •45. Класифікація норми права.
- •IV. За субординацією в правовому регулюванні:
- •VIII. За дією за колом осіб:
- •IX. За функціональною спрямованістю (за функціями права):
- •46. Способи викладу норми права в статті нормативно-правового акту.
- •47. Поняття, риси та види правовідносин.
- •VI. За суб'єктами - між:
- •Vііі. За розподілом прав та обов'язків суб'єктів:
- •X. За часом дії:
- •48. Структура правовідносин.
- •49. Передумови виникнення, зміни та припинення правовідносин.
- •50. Поняття та види юридичних фактів.
- •51. Фактичний склад правовідносин.
- •52. Поняття та риси системи права.
- •53. Структура системи права.
- •54. Поняття та структура законодавства.
- •55. Система права і система законодавства: співвідношення.
- •56. Поняття та форми систематизації законодавства.
- •57. Поняття та форми реалізації норм права. Принципи.
- •V. По предмету правового регулювання:
- •VI. За юридичною природою:
- •60. Прогалини в праві. Поняття та способи їх усунення та подолання.
- •61. Поняття, необхідність та значення тлумачення.
- •62. Способи тлумачення норми права.
- •63. Тлумачення норм права за суб’єктами.
- •64. Юридична природа актів тлумачення норм права (інтерпретаційні акти).
- •65. Поняття, ознаки та види правової поведінки.
- •66. Поняття та основні види правомірної поведінки.
- •67. Правопорядок: поняття, види.
- •68. Поняття, особливості, види соціального регулювання.
- •69. Поняття, особливості, класифікація соціальних норм.
- •70. Поняття, особливості правового регулювання.
- •71. Правове регулювання і правовий вплив.
- •72. Засоби, способи, типи правового регулювання.
- •73. Механізм правового регулювання.
- •Елементи механізму правового регулювання та їх призначення
- •Правові форми діяльності держави як засіб функціонування механізму правового регулювання
- •74. Законність: поняття та аспекти.
- •75. Гарантії законності: загально-соціальні, спеціально-юридичні.
- •76. Правосвідомість та правова культура.
- •1. За суб’єктами:
- •77. Юридична відповідальність: поняття, види.
- •78. Правова система: поняття, особливості, види.
VI. За суб'єктами - між:
Громадянами
Громадянами та державою
Державою та юридичними особами
Юридичними особами
Юридичними та фізичними особами
Органами держави
Органами держави та посадовими особами
Органами держави та іноземцями, особами без громадянства.
VІІ. 3а кількістю суб'єктів:
1. Прості, що виникають між двома суб'єктами (правовідносини в сфері оренди)
2. Складні, що виникають між невизначеною кількістю суб'єктів(правовідносини в сфері суборенди).
Vііі. За розподілом прав та обов'язків суб'єктів:
Односторонні, в яких кожна із сторін має або права, або обов'язки (правовідносини в сфері дарування або позики)
Двосторонні, в яких кожна із сторін має як права, так і обов'язки (правовідносини в сфері купівлі-продажу).
IX. За характером волевиявлення суб'єктів:
Договірні, що виникають на основі узгодження інтересів обох сторін (правовідносини в сфері приватного права);
Управлінські, що виникають на основі волевиявлення уповноваженої сторони (правовідносини в сфері публічного права).
X. За часом дії:
Короткочасні, що нахилені на однократний ефект (правовідносини в сфері спадкування;
Довго часові, що виникають з приводу реалізації прав, що передбачають досягнення якихось проміжних результатів (правовідносини в сфері шлюбно-сімейних правовідносин).
Склад – це сукупність певних елементів які визначаються як суб’єкт, об’єкт, і зміст.
Суб’єкти – це учасники правовідносин, які мають суб’єктивні права та здатні виконувати юр обов’язки.
Правосуб’єктність : правоздатність, дієздатність, деліктоздатність – це передбачена нормами права здатність суб’єкта нести відповідальність за свої дії. Об’єкти ПВ: це певні матеріальні та нематеріальні цінності з приводу яких між с-ми виникають, змінюються.
Суб'єкт правовідносин - це особа, що є учасником правовідносин, що має визначені права та обв'язки, а також несе відповідальність у випадку протиправних діянь. Суб'єкт правовідносин характеризується певними властивостями, що визначають його правосуб'єктність.
В юридичній літературі визначають чотири основні різновиди суб'єктів правовідносин:
І. Індивідуальні, тобто фізичні особи. До них належать громадяни певної держави, іноземці, особи без громадянства, особи з подвійним громадянством
II. Колективні, що характеризуються як юридичні особи. Серед них: державні органи, установи, організації та підприємства, органи місцевого самоврядування, суб'єкти підприємницької діяльності, громадські об'єднання та релігійні організації
Держава як суб'єкт внутрішньодержавних, так і міжнародних правовідносин (державні утворення, адміністративні одиниці)
Соціальні групи, що є суб'єктом загальносоціальних відносин (народ, нація, етичні групи).
Основною вимогою визнання особи суб'єктом правовідносин є правосуб'єктність.
Правосуб'єктність - це передбачена нормами права здатність особи бути суб'єктом суспільних відносин, що регулюються правовими нормами. Правосуб'єкність - це властивість, що характеризує як фізичну, так і юридичну особу. Однак характеристика цієї категорії відносно суб'єктів правовідносин є різною. Правосуб'єктність фізичних осіб передбачає відповідність особи трьом характеристикам, які є елементами правосуб'єктності:
Правоздатність
Дієздатність
Деліктоздатність