3. Вестфальська система. Основні характеристики

Отже, серед основних характеристик їіестф сільської системи гео-політичногоу строю слід назвати такі:

а національна держава стає основною формою політичної організації суспільства;

а національний (державний) суверенітет - головний принцип міжнародних відносин;

а суперництво між державами, наявність їх ієрархії (слабкіші/могутніші); відповідна геополітична нерівність;

о система політичної рівноваги;

а встановлення чітких стабільних кордонів між європейськими державами.

Під час існування Вестфальської системи у світі відбулися такі кардинальні геополітичні перетворення:

•:• початок формування європоцентристського світу;

європейська історія почала перетворюватися на світову;

•:• головні центри сили Європи розгорнули боротьбу за поділ світу;

•;• початок занепаду Туреччини на Балканах та в Передній Азії;

•;• остаточний занепад монголо-татар у Великому Степу;

•:• кінець глобальної ізольованості цивілізацій та культур внаслідок Великих географічних відкриттів;

•> поява та розвиток капіталістичних відносин. Завдяки встановленій системі було покінчено з бага­торівневою феодальною системою, де підданство існувало на кількох рівнях політичної влади: сеньйора, короля, церкви, імператора. На зміну їй прийшла вертикальна структура, в якій усе суспільство політично тяжіє до єдиної влади — влади держа­ви, вписаної у визначені кордони, що є дійовою особою міжнародних відносин. Це така система, коли тільки вищі орга­ни державного управління володіють водночас суверенною вла­дою у межах кордонів країни і могутністю у міжнародних відносинах.

Після Французької революції' відбулося остаточне зміцнення національних держав, що продовжило і закріпило Вестфальську систему. На цьому етапі держава стає гарантом безпеки своїх громадян, розвиває націоналізм як чинник співпадіння національної і політичної єдності. Тобто затверд­жується теорія "політичної легітимності", за якою національна держава має право на існування лише тоді, коли кордони країни співпадають з етнічними межами.

Поряд з "державою-нацією" і закріпленням національного суверенітету в міжнародних відносинах втановлюється система політичної рівноваги — компроміс між принципом суверенітету і принципом загального інтересу. У процесі функціонування Вестфальська система змушувала кожного з ії учасників обмежу­вати свої експансіоністські наміри. Одним з головних засобів підтримки рівноваги стають різноманітні види коаліцій.

Вестфальська система мала на меті затвердити встановлене внаслідок війни співвідношення сил, закріпити кордони національних держав. Із встановленням Вестфальської системи відносини між країнами Заходу вперше приводяться в систему. Довестфальський період визначався роз єднаністю учасників, безсистемністю міжнародних взаємодій, головним проявом яких виступали короткочасні збройні конфлікти чи тривалі війни. По встановленні Вестфальської системи провідними приймаються два базових поняття - "суверенітет' і "колективна безпека", що ста­ли підґрунтям цієї міжнародної системи.

Вестфальським договором закладено основи системи міжнародних відносин, яка зберігала свої основні риси, перехо­дячи через такі події, як Велика французька революція, франко-прусська війна, об'єднання Німеччини, Італії, перша 'й друга світові війни.

Вестфальську систему міжнародних відносин поділяють на декілька етапів, або підсистем, які об'єднані вказаними зако­номірностями, але відрізняються одна від одної особливостями, притаманними для конкретного періоду відносин між держава­ми. Вони інколи розглядаються в якості самостійних систем міжнародних відносин.

Розділ 3. Віденська система міжнародних відносин.