- •2. Вестфяльський мир
- •Міжнародні системи
- •3. Структура міжнародної системи
- •4. Едементи міжнародної системи
- •7. Види міждержавних відносин
- •8. Глобальна система та регіональні підсистеми міжнародних відносин
- •9. Підходи до дослідження міжнародних систем
- •10. Довестфальський етап міжнародних відносин
- •1. Встановлення Вестфальської системи
- •3. Вестфальська система. Основні характеристики
- •1. Віденський конгрес
- •2. Цілі учасників конгресу
- •3. Переділ світу, закріплений Віденським конгресом
- •4. Священний союз
- •5. Особливості Віденської міжнародної системи
- •1. Великі держави
- •2. Проблема перебудови міжнародних відносин після першої світової війни
- •3. “14 Пунктів” в.Вільсона
- •4. Питання про самовизначення націй
- •5. Паризька мирна конференція
- •7. Система мирних договорів
- •8. Створення Ліги Націй та ії діяльність
- •2. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин
- •3. Головні характеристики міжнародних відносин повоєнного періоду
- •4. Створення Організації Об'єднаних Націй. Концепція нового міжнародного співтовариства
- •5. Значення Ялтинсько-потсдамської міжнародної системи
- •7. Статична та динамічна стабільність ї
- •2. Війна та мир - засоби ствердження, збереження та перерозподілу влади у сфері міжнародно-політичних відносин
- •3. Еволюція війни як соціально-політичного явища
- •4. Світова війна і світова політика в ядерну епоху в умовах біполярного світу і в постбіполярну епоху
- •5. Локальні і регіональні війни в сучасному світі, їх політичне значення і роль в світовій політиці
- •3. Бандунзька конференція країн Азії та Африки
- •4. “Третій світ”. Становлення руху афро-азіатської солідарності
- •5. Друга й третя хвилі деколонізації
- •6. Становлення ідеології та практики Руху неприєднання
- •8. Створення осі Північ — Південь Проблема нового міжнародного економічного порядку
- •10. Фактичне завершення процесу деколонізації та його наслідки
- •Розділ 4. Політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •3. Етапи модернізації
- •4. Типи модернізації
- •5. Моделі модернізації
- •6. Механізми здійснення модернізації
- •7. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки
- •2. Цивілізаційний та формаційний підходи до історичного процесу: порівняльний аналіз
- •3. Цивілізація як основна типологічна одиниця історії
- •4. Становлення цивілізаційної теорії
- •6. Локальні цивілізації
- •7.Типи цивілізацій
- •8. Світова цивілізація
- •9. Взаємодія цивілізацій і характер їх впливу на міжнародні відносини
- •Розділ 6. Глобальні проблеми сучасності у світовій політиці
- •2. Систематизація та класифікація глобальних проблем
- •2. Систематизація та класифікація глобальних проблем
- •3. Політична глобалістика
- •4. Попередники та теоретичні підвалини гдобалістики: внесок в.І.Вернадського та а.Ейнштейна у розвиток планетарного мислення
- •5. Глобалізм (мондіалізм) як течія суспільно-політичної думки
- •5. Особливості першого та другого етапів розвитку глобалістики
- •7. Римський клуб про загальні загрози. Політичне значення глобалістського алармізму
- •8. Третій етап розвитку глобалістики
- •Розділ 7. Релігія і світова політика
- •2. Глобальні релігійні системи. Геополітика світових релігій
- •4. Ісламський фактор в міжнародних відносинах
- •2. Наукові школи геополітики
- •3. Роль і місце України у сучасному геополітичному просторі
8. Світова цивілізація
Розбіжності в поглядах відносно існування єдиної світової цивілізації слід узагальнити наступним чином.
Перша група вчених (М.Я.Данідевський, О Шпенглер) заперечують сам факт існування єдиної світової цивілізації, розглядаю
чи історію \юдства як історію існування окремих цивілізація, які розвиваються за своїми власними законами
Аруа група вчених (Д Тойнбі, К.Ясперс та їй) вважає, що йде процес формування єдиної світової ци&ілізацц, або вона вже сформована (Ф.Бродель, І.Валлерстайн, Д.Уїдкінсон -прибічники світосистемного підходу) Основою світосисг ємного підходу є розг шд регіонів світу або світу в цілому в якості систем взаємодії, які скла \ись історично, в яких окремі країни, суспільства або цивіизащі є тільки тимчасовим результатом з'єднання тих чи інших системних факторів
Третя група виходить з того, що ритми розвитку \окальних цивілізацій синхронізуються з ритмами розвитку єлпної світової цивілізації як етапами в розвитку історії люлсгва, наддовгостро-ковими історичними циклами (Ю В Яковець) їхніми ознаками є визначений рівень потреб, здібностей, знань, навичок та інтересів людини; відмінні технологічні та економічні засоби виробництва; устрій соціальних та суспільних відносин, рівень розвитку духовного відтворення
Одна з концепцій цивідізаційного підходу заснована на іеорії циклічної динаміки Н Кондратьєва (1892-1938) Основні її положення бу \и викладені вченим у його доповіді "Ве \икі цик-\и кон'юнктури" в 1926 році
Н А-Кондратьєв розробив теорію хвилеподібних коливань економічної кон'юнктура, які пов'язані зі змінами у технологи виробництва та економічному житті "Кондратьееська хвиля" - це сукупність ко \ивально-хвилеподібних рухів, які відображаю гь хід історичного процесу На підставі математичного моделювання сота \ьно-економічних процесів він приходить до висновку , що ве иікі цикли економічної кон'юнктури помітно змінюють один одного через 40-50 років У межах півстолітнього циклу існують коротші цикли їх нараховується 4-5, і кожен з них проходить через стадію рівноваги й нерівновап. Півстолітній цикл є складовою частиною "сто.мтнього" цивілізащйного циклу, зміна яких що-200-300 років яв \дє собою зміну цивілізацій. Таким чином, цивілізація розглядається як певна ступінь у розвитку суспі^-іьства
Теорія "кондратьєвських хвиль" шдтверожена та статистична доведена й розвинена американським вченим ЇЇ.Ї11_)імпетером. Від вбачає підставу економічної динаміки в хвилях інновацій (технічні винаходи людства та зміна його потреб).
П.Сорокгн у праці "Соціальна та культурна динаміка" здійснює до^идження циклічної оинаміки суспільства за понад 2000 років.
Найважливішим фактором сощокл хьтурної линамікі-і вш вважає розпад домінантної культурної надсистеми
А Чижевськии доказує циклічність історичної динаміки під впій во м коливань активності Сонця
Український вчений Ю Павленко пропонує наступну і\е\у ьтадіи історичного процесу
1) стадія первісного суспільства
2) стадія формування передумов ранніх цившзацій, що по чннається з "неолітичної рево \юціґ (появи відгворюючої еко номіки, перехід від збиральництва, мисливства та рибальства до зем\еро6ства та скогарства)
3) стадія ранніх цивілізацій давнини (III І тис до н е),
4) стадія традиційних цивілізацій (від початку І тис до н е її осьового часу) Згідно з К Ясперсом, "осьовому часу" буш притаманні революційні зміни в духовній ку \ьтурі всіх цивілізацій того часу - грецькій, і\ \ейськш, іранській, індійській, китайській) З'яв уяються такі ре йти, як індуїзм буддизм зороа стризм, конфуціанство даосизм З'являються твори давньог рсцьких філософів
5) Стадія індустріального суспільства та виникнення макро цивілізації у масштабі п \анети
К-Яі-перс (1883 1969) починає відрахунок історичного часу з Ш тис до н е , виокремлюючи осьовий час (приб шзно 500 років), коли сформува\ась сучасна модина з усією повнотою його духовного світу
На підставі цього ним виокремлюються наступні егапи роз витку суспільства
1 Доісторія (передісторія)
2 Історія окремих локальних га репона\ьних цивілізацій, яка розпочинається, коуи майже одночасно виникають старо давні ку \ьтури - піумеро вавілонська, єгипетська, егейський світ, доаршська культура долини Інду, ку \ьтурі Китаю Відповідно до концепції осьового часу, цей етап поділяється ним на два півперюди - до та після осьового часу На цьому етапі відбувається розділення на Схід та Захід, світ Передньої Ази та Європи починає протистояти двом іншим світам - Індії та Ки таю
3 Світова історія, пов'язана з розвитком новоєвропейської науки та техніки та загальною інтеграцією людства
Російський вчений Ю Яковець починає відрахунок історії \юдства з неолітичної революції та початк} неомтичної
цивілізації Він розгуядає цивілізації як "визначену стадію в циюичному розвитку суспільства в цілісності елементів, що її іклада ють"
На підставі цьою виокрем уюються сім світових циклів цивілізацій, об єднаних в три суперцикли
Перший суперцикл - період станов \.ення суспільства Його епіцентри - Єгипет, Месопотамія, Греція, Рим, Індія та Китай Це неош-ична цивілізація (до V тис до нє), ранньокласов-і цивілізація (до другої по\ II тне до н е), антична цивілізація (до середини V ст не)
Другий суперцикл - період зрілості суспільства Його епіцентри - Західна Європа та Північна Америка Це середньо вічна цивілізація ( до сер XIV ст), передшдустріальна цивілізація (до кін Х\ Ш століття), індустріальна цивілізація ( до другої по \ XX ст)
Третій суперцикл - пос-пндустріальна цивілізація, розпочи нається в з дриоі по\ XX ст Його епіцентри - Японія, США, Китай, нові шдустріа \.ьні країни