2. Систематизація та класифікація глобальних проблем

Як і будь-яке соціальне явище, глобальні проблеми вимага­ють систематизації і класифікації:

Класифікацію можливо здійснювати за джерелами виник­нення глобальних проблем; та за їх характером.

За джерелами виникнення глобальні проблеми характеризу­ються двоїстістю, яка свідчить про нерозривний зв'язок природ­них і соціальних процесів. Їх можна класифікувати наступним чином: "людина-природа", "людина-людина".

До першої групи належать:

а проблеми населення Землі та його життєзабезпечення (продовольча, енергетична, сировинна, взагалі проблеми задо­волення матеріальних потреб, а також демографічні проблеми;

а проблеми захисту навколишнього середовища (еко­логічні проблеми);

О проблема освоєння космічного простору і Світового океан}', їхнього використання в інтересах людини;

а проблема запобігання стихійним лихам і боротьби з їх наслідками.

До другої групи входять:

а проблема ліквідації відсталості (економічної, культурної) країн, що розвиваються;

а проблема захисту і розвитку "духовного середовища", примноження духовної культури;

а проблема вдосконалення освіти, інформатики;

а проблема боротьби з злочинністю, міжнародним теро­ризмом, наркоманією, іншими негативними соціальними яви­щами;

З проблема боротьби з найнебезпечнішими захворюван­нями;

а проблема збереження миру.

За характером глобальні проблеми можна класифікувати наступним чином:

а проблеми переважно соціально-політичного характеру (відвернення ядерної війни, припинення гонки озброєнь, мирне розв'язання конфліктів, змщнення системи загальної безпеки);

а проблеми переважно соціально-економічного характеру (відсталість та зубожіння);

а соціально-екологічні проблеми, зумовлені забрудненням навколишнього середовища, раціонального використання при­родного потенціалу планети;

а проблеми людини (забезпечення прав і свобод).

Існують варіанти поділу на три групи компонентів:

політичний, економічний та соціально-економічний.

Кожний поділ дає можливість прослідкувати взаємозв'язки як усередині кожної з груп, так і між ними самими.

Сукупність глобальних проблем саме через свою гостроту

стала об'єктом запеклих суперечок і дискусій як у наукових, так і у політичних колах. Саме переміщення глобальних проблем у центр політичного життя сприяє розробці конструктивних про­грам щодо їхнього вирішення на міжнародному рівні.

3. Політична глобалістика

В процесі розвитку глобалістики значна увага приділяється дослідженню та пошуку шляхів вирішення світових проблем, які мають політичний характер. Це призвело до виникнення політичної глобалістики як системи знань про політичні аспекти гло­бальних проблем.

В її генезі слід виокремити чотири основні підходи до пізнання глобальних проблем під політичним кутом зору:

1. Дослідження політичних аспектів загальнолюдських проблем в цілому.

2. Політологічний аналіз окремих планетарних проблем та їх взаємозв'язків як з системою міжнародних відносин, так і з конкретними напрямами світової політики.

3. Дослідження прояву глобальних проблем в конкретних регіонах та їх впливу на розвиток там політичної ситуації.

4. Формування теоретико-методологічних засад політико-глобальних досліджень.