3. Роль і місце України у сучасному геополітичному просторі

На порозі XXI ст. геополітична ситуація у світі зазнає стра­тегічних змін. Спостерії-ається тенденція до визначення міжнародного статусу держав згідно рівня їхнього економічного та інформаційно-технологічного розвитку, а також ступеня дос­тупу до енергетичних та стратегічних ресурсів. Разом з тим з бо­ку економічно відсталих або політичне нестабільних держав фактор військової могутності та володіння зброєю масового знищення продовжує розгадатись як основний засіб впливу у міжнародних відносинах.

Глобальний характер змін, які безпосередньо позначились на міжнародному статусі України й ям визначають теперішнє й місце у світовому співтоваристві, обумовлюється основними факторами: руйнацією системи балансу сил, що існувала за часів "холодної війни"; домінування США як єдиної світової супер­держави після розпаду Радянського Союзу й Варшавського До­говору; збереженням та посиленням НАТО як системи колек­тивної безпеки трансконтинентального характеру і водночас слабкими механізмами врегулювання конфліктних ситуацій,

якими володіють Європейський Союз та ОБСЄ, тенденцію до оформлення багатополюсного контуру, зокрема з метою ство­рення противаги політичному та економічному впливові США, з відмінними за політичною, економічною, військово-технічною могутністю центрами тяжіння, намаганнями побудови загаль­ноєвропейської - трансатлантичної - євразійської системи ко­лективної безпеки

Перехід до багатопо \юсного світу в сучасних умовах, за на­явності теперішньої домінанти — США, а також низки по­тенційних центрів тяжіння різної помтпчної, економічної, військової ваги, очевидно можливий \ише через системи} інтеграцію континентальних та трансконтинентальних держав­них угрупувань Іншими словами, жодна з країн сучасного світу (за винятком США) не може отримати статус світової держави окремо, не виступаючи складовою певного інтегрованого цивілізаційного утворення Це стосується як європейських країн, так і Роси, Китаю, держав ісламського світу

Останніми роками геополітична ситуація в світі кардиналь­но змінилась- розпався Радянський Союз, відбулися кардинальні зміни в колишніх соціалістичних державах Центральної та Східної Європи, закінчилася "холодна війна" В "холодній війні" зі Сходом перемагає Захід Морська сила святкує перемогу над Сушею

На міжнародній арені з'явився ряд нових держав, які свого часу входили в зону сухопутної могутності, серед них і незалеж­на держава Україна За своїми геополітичними складовими (площею, населенням, природними запасами) Україна відразу стала помігним державним утворенням у світовому розкладі сил

Україна є європейською державою Це зумов \.ене її історичним минулим, географічним становищем, належністю до культурних традицій європейської цивілізації, демографічним складом населення

В Україні розташований географічний центр Європи Площа нашої держави в й сучасних кордонах становить 603,7 тис км² За цим показником вона посідає друге місце в Європі, поступаючись лише Роси. В Україні проживає понад 50 млн чол, це - шосте місце в Європі (піс \я Роси, Німеччини, Італії, Великої Британи та Франті).

Сучасне геополітичне становище України характеризують різнопланові та суперечливі чинники

На даному етапі Україна виступає в світі як середня за вели­чиною і рівнем розвитку держава, якій поки що однаково далеко

як до найбагатших та найпотужніших, так і до найбідніших країн

на планеті

Україна має в своєму розпорядженні майже половину всіх світових ресурсів родючих чорноземних грунтів, могутній про­мисловий і науково-технічний потенціал, досить розвинену інфраструктуру й водночас відчуває гостру необхідність капіталомісткої структурної перебудови економіки, с ^абкість експортних можливостей, втрату традиційних ринків, розрив зовнішньоекономічних зв'язків 3 одного боку Україна межує з Росією, з якою й об'єднують спільність до vi, багато в чому за­гальні стратегічні інтереси, й непокоїть непередбачуваність дій сучасних російських портиків, їхні постійні імперські амбщи, з шшого боку Україна межус з цивілізованою Європою з там ^ешн1ми традиціями пар \аментаризму, економічної стабільності й традиційною байдужістю до стану нашої держави

У новому статусі незалежної держави Україна має визначити стратегію свого політичного та економічного розвитку, пріоритети у світі, з'ясувати, в чому полягають й реальні національні інтереси та розробити страгепю й гактику їхньої ре алізацц В теоретичному плані це зумов \ює необхідність науко­вих розробок, пошуку відповідного місця держави у світовш г \о-бальнш політичній і економічній системах У практичному -створення механізму реалізації національних інтересів політичного і економічного характеру на регіональному і глобальному рівнях

Визначаючи роль і місце України у новому геопо упичному просторі, с \ід враховувати тяжіння України як до Роси - ве шкої держави, стратегічного партнера, насамперед в економічних взаємовідносинах, так і до західних країн, зокрема Німеччини -сучасного економічного гіганта, нового по \юсу сил, Північно-Атлантичного альянсу, а також до країн Центральної та Східної

Європи

Стратегічною метою України є також інтеграція до європейських та євроатлантичних структур

Природно, що Україна є зацікавленою у прихильності до неї США як великої наддержави, статус якої визначається військовою могутністю, рівнем економічного розвитку, незапе­речним лідерством у розробці й запровадженні найсучасніших високих технологій в усіх секторах економіки, притягальною си­лою американського способу життя

Об'єктивно Сполучені Штати Америки зацікавлені в тому, щоб Україна розвивалась як демократична країна, увійшла до європейських структур як держава-партнер Позитивним факто-

ром Сполучені Штати вважають збереження незалежності Ук­раїни, адже без України Росія втрачає статус імперії Що сто­сується економічних взаємовідносин, то український ринок цікавить СІЛА настільки, наскільки американський капітал вва­жає його привабливим СІЛА займають перше місце за рівнем інвестицій в економіку України, хоча цей рівень є незначним порівняно з американськими капіталовкладеннями в Польщу й Угорщину Причини — несприятливий інвестиційний клімат в Україні В українській ситуації сид брати до уваги надзвичайна взаємозалежність між внутрішніми й зовнішніми чинниками розвитку, що створює політичну непевність й розглядається західними бізнесменами як елемент ризику У таком) випадки недостатньо заручитися принциповою підтримкою, скажімо, з боку Сполучених ЛІтатів як держави, просто необхідно створити умови для реального розгортання американського бізнесу на ук раїнських землях Каїегоричне пов'язування характеру й темпів економічних реформ в Україні зі ставленням США до неї як тривкої й постійної учасниці життя міжнародного співтовариства сприяло розумінню цих проблем, але на практиці ще й досі зроблено небагато

Розвиток відносин зі Сполученими Штатами не виключає необхідності підтримки й }себічного розвитку рівноправних взаємовигідних відносин з РФ Перес цдуючи у відносинах з РФ інтереси зміцнення внутрішнього становища, не треба забувати про зворотній вплив украінсько-російських відносин (або навіть

самого факту існування України як незалежної держави) на про­цеси у Роси

"Американський" вектор по мтики України не може не пов'язуватися з політикою щодо НАТО Сьогодні Північноатлантичний Альянс ще не перетворився на загаль ноєвропейську систему безпеки Хоча супротивників - СРСР і Варшавського договору - вже не існує Не викликає сумніву, що й програма Партнерства Заради Миру й розширення альянсу на схід були ініційовані й стимульовані Сполученими Штатами, бо альтернативою для НАТО було ц згортання США піш\и на розвиток НАТО насамперед заради того, аби утриматися в Європі в політичному сенсі за умов, коли зміцнення Європи, що інтегрується, створює для Сполучених Штатів ефект відштовхування Таким чином, Північноатлантичний Альянс відіграє сьогодні роль "якоря" для політичної (у тому числі і військової) присутності США в Європі Якщо це так, то збли­ження України з НАТО є рівнозначним ц зближенню із США

Тому є с \ушними рекомендації фахівців, які наполягають на то­му, що Україна має проводити конкретнішу політику щодо

НАТО

Якщо дивитись у перспективу, то стосовно Заходу макси­мум чого може прагнути Украша — це поступової інтеграції до західноєвропейських структур В Європі можна бути, але поки що Україні нема з чим іти на Захід, окрім дешевої робочої сили, що значно стримує розвиток паритетних взаємин і активізацію

зусиль у цьому напрямку

Незалежна й стабільна Україна виконує чотири функції у системі європейської безпеки й дві - за межами Європи, причо-

лгу значення останніх зростає

Першою функцією є відносно безбомсна для Заходу мож-\ивість “нейтралізувати” Росію з метою усунення небезпеки для

країн Центра \ьноі Європії

/Лдга функція — це саме те, що колишній британський міністр закордонних справ Малько \ьм Ріфкінд назвав початком \свідом\ення Росією факту, що Україна здобула незалежність “усерйоз і надовго” Як очікується, це дасть можливість РФ вста новити взаємовигідні стосунки з сусідами, які йдуть на зближен­ня з Європою Проте якщо виявиться, що Україна нездатна "втриматися на ногах", тоді не лише підтвердиться погляд на не залежність України як на тимчасове явище, а й поси уяться авто­ритарні й силові підходи, що з таким поглядом часто пов'язані

З третьою функцією пов'язане питання життєздатності неза \ежноі України, що помітно зменшує значення "російського чинника" у внутрішній політиці Польщі, Угорщини, Чехи та інших партнерів по колишньому Варшавському договору Через сприйняття Роси як країни географічне віддаленої (буфером виступає Україна) на зміни у Центральній Європі часто дивлять­ся як на остаточні

І, нарешті, четверта функція України в системі європейської політики Стабільність самої України, що межує з сімома країнами, безумовно виступає конструктивним чинником у регіоні, де зберігається небезпека виникнення конфліктів етнічного, гео­графічного й економічного характеру Особливою ж зоною на­пруги є відносини між кримськотатарською громадою і про-роойською більшістю Криму, що ускладнює стосунки між Києвом і Москвою Щобудь-яке серйозне порушення стабільності в Украла поставило би під сумнів безпеку "співвітчизників" і навіть могло б переконати поміркованих політиків сусідніх країн у тому, що слід наполягати на праві їх заступництва

Україна відіграє також особливу роль у зв'язку з двома проблемами поза Європою. По-перше, це аспект розробки па­ливно-енергетичних ресурсів у країнах СНД, особливо в регіоні Каспійського моря. Для Російської Федерації, де президент Б.Єльцин називав Каспійське море "другою Перською зато­кою", боротьба за контроль над шляхами транспортування енергоносіїв між Європою й Азією набуває, окрім еко­номічного, й геополітичне значення. Україна ж здатна надати підтримуваний Заходом альтернативний шлях дія транспорту­вання газу й нафти до Європи. Таким чином, йдеться про відлучення Росії від каспійських контрактів, у чому й Україні відводиться одна з ключових ролей, й по-новому актуальною стає роль у НАТО Туреччини. По суті, йдеться про заміну виміру "Схід-Захід" новим - "Північ-Південь". Відносини з Ук­раїною певним чином утримують Туреччину в рамках Європи. З розвитком цих відносин для Туреччини зменшується небезпека бути відстороненою на другий план пріоритетністю Росії для НАТО.

Отже, основні критерії геополітичного положення України детерміновані її розташуванням між кількома полюсами тяжіння, які характеризуються різним ступенем політичної, економічної та військової могутності.

У субрегіональному вимірі (в просторі найближчого оточення) за Україною залишається статус великої регіональної держави із значним потенціалом, що надає їй шанс для активної політики щодо реалізації власних інтересів. Україна, як спадкоємиця час­тини інтересів, цілей і проблем колишнього СРСР у Цен­тральній і Південно-Східній Європі, в Чорноморському регіоні, має відігравати тут значну роль в організації нової системи по­рядку. Для неї життєво важливим є розв'язання конфліктних си­туацій на Балканах, у Придністров'ї, у Кавказькому регіоні, фор­мування моделей рівноправного партнерства з Польщею, Туреччиною, Росією як потужними регіональними лідерами у цій частині світу.

З точки зору українських вчених, зокрема О.М.Гончаренка, основні геополітичні пріоритети України можна визначити на­ступним чином:

а виживання України як суверенної незалежної держави, зростання ролі фундаментальних цінностей і зміцнення

інституцій, що забезпечують добробут, безпеку і соціокультурний прогрес;

а повернення України в європейський цивілізаційний простір, всебічна інтеграція до європейських і євроатлантичних політичних і соціальних структур, а також структур безпеки;

а посилення економічного й політичного потенціалу і "дієспроможності" України в широкому розумінні цього терміну за рахунок прискорення внутрішнього розвитку, участі в європейських структурах безпеки, укладання двосторонніх і ба­гатосторонніх договорів, отримання відповідних гарантій безпе­ки тощо;

а пріоритетна орієнтація на інтеграцію до ЄС і ЗЄС. По­глиблення спеціального партнерства з НАТО, курс на приєднання (як перший крок) до політичних структур цієї ор­ганізації, яка є наріжним каменем усієї структури європейської безпеки;

а зміцнення стратегічного партнерства зі США і зв'язків з країнами Західної Європи;

а підтримка і розвиток рівноправних, взаємовигідних еко­номічних, політичних і соціокультурних відносин з Росією;

а зміцнення та консолідація особливих відносин із стра­тегічно важливими сусідами, насамперед Польщею, країнами Балтії, Туреччиною, Грузією, Азербайджаном та країнами Ви-шеградської групи;

а сприяння формуванню "поясу стабільності" та регіональних структур оезпеки від Балтійського і Чорного морів до Закавказзя і Центральної Азії;

а активна участь у створенні європейських і євразійських транспортних коридорів як по "Балто-Чорноморсько-Близькосхідній" осі, так і по осі "Західна Європа — Україна - За­кавказзя - Центральної Азія - КНР", використання цих кори­дорів для створення надійної багатоальтернативної системи по­стачання енергоносіїв і стратегічно важливої сировини;

о протидія неконтрольованому іноземному економічному проникненню і всебічній захист економічного суверенітету, не­допущення встановлення будь-яких форм економічної і політичної залежності;

а блокування поточних спроб односторонньої іноземної соціально-культурної та інформаційної експансії й домінування;

а цілеспрямоване формування в масовій свідомості універсальних європейських і євроатлантичних цінностей і соціокультурних орієнтацій.

Рекомендована література

1. Арон Р. Мир і війна між націями. - К., Юніверс, 2000. - 688 с.

2. Антюхина-Московченко В.И., Злобин А.А., Хрусталев М.А. Основы теории международных отношений — М., 1988.

3. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. - М., 1993.

4. Бурдье П. Социология политики. М., 1993.

5. Бжезинский Збигнев. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. - М.: Междунар. отно­шения, 1999.-256 с.

6. Бжезинский Збигнсв. Вне контроля. Глобальный беспорядок накануне XXI века // США. ЭПИ, 1994. - № 4.

7. Введение в социологию международных отношений. - М.:

Междунар. отношения, 1992.

8. Гаджиев К.С. Введение в геополитику. - М.: Логос, 1997. - 416 с.

9. Гаджиев К.С. Геоио.иггика. - М.: Междунар. отношения, 1997. -384 с.

10. Гаджиев К.С. Политическая наука. - М.: Междунар. отношения, 1996.-400 с.

11.Гаджиев К.С. Политическая философия. - М.: Економика, 1999. - 606 с.

12.Геополітичне майбутнє України. / Міжнародна наукопо-практична конференція. - К.: Дипломатична академія України при МЗС України, 1998.-176с.

13.Гришин А.В., Никольский Н.И. Системный анализ междуна­родных отношений. М., 1982.

14. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. Взгляд на культурные и политические отношения славянского мира к германо-романскому. -М.,1991.

15.Дсргачев В.А. Геополитика. - К.: ВИРА-Р, 2000. - 448 с. Іб.Дольникова Р.Н. Методология и методика прогнозирования

внешней политики несоииалистических государств. Опыт системной

организации понятий. М., 1986.

17.Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее Рос­сии. - М.: Арктогея, 1997. - 608 с.

18. Емельянов Ю. Рождение и гибель цивилизаций. — М.: Вече, 2000. - 544 с.

19.Кальвокоросси П. Мировая политика после 1945 года: В 2-х кн.- М.: Междунар. отношения, 2000 - 464 с.

20 Камінський Є, Дашкевич А По \ггака США щоло України Витоки Концептуальні основи Практична сво\ющя — К Наукова думка 1998 - 547 с

21 Кузьменко В А, Романчук О К На порозі надцивілізацц роздуми про майбутнє - Львів, 1991

22 Лазоренко О В , Лазоренко 001 еорія по vi голопі — К Вища школа, 1996 - 179 с

23 Лафонтен О Общество будущего Поиггика реформ в изме нившемся мире М, 1990

24 Лейбин В М Зарубежная глоба-шстика проблемы и противо речия М,1988

25 Мадіссон В В , Шахов В А Полгто \опя міжнародних відносин Навчальний посібник -К Либідь, 1997 -176с

26 Макиавелли Н Государь - М, 1990

27 Международные отношения социо югические подходы \ Рук авт колл проф ПА Цыганков -М Гарларика, 1998

28 Міжнародна система, безпека і і \обальний розвиток Конспект лекцій з курсу "Порівняльна по итолопя" Лвт ук\ СО Шерпн К 1996

29 Михай \ов 1 А Эволюция геополитических идей — М Весь Мир, 1999 -184с

30 Моисеев Н Человек и ноосфера М , 1990

31 Моисеева Л А История цивилизаций — Ростов на Дону Фе пике, 2000 -416с

32 Мурадян А А Буржуазные теории международной по итгики М.1988

33 Мурадян А А Самая благородная наука (06 основных понятиях международно-политической теории М , 1990

34 Нэсбитт Д Эбурдин П Что нас ждет в 90 е годы Мегатенден цци I од 2000 десять новых направ \ений на 90 е годы Пер с англ М , 1992

35 Один мир для всех Выдающиеся деятели современности о бу дущем человечества М, 1990

36 Павленко Ю Історія світової цивілізації Сощоку \ьтурний розвиток людства -К Либідь, 1999 -360 с

37 Павлов С В , Мезенцев К В , Любщева О О Географія реліпй -К АртЕк,1999 -504с

38 Панарин А С Глобальное политическое прогнозирование в условиях стратегической нестабильности - М Эдиториал УРСС, 1999 -272с

39 Панарин А С Философия политики М Новая шко\.а, 1996 -423с

40 Поздняков ЭА Политика и нравственность М Прогресс Культура, 1995 -112с

41 Поздняков Э А Фп юсофия по \и гики В 2 і М,1994

42 Поздняков •) \ ( истемный подход и ,меж\ународные огноше пня -М,19^6

43 Поипология ^ чсбнцк д<уя вузов \ Под рсд М Л Васи шка -М Юристі,, 1999 -600с

44 Пошто \огия хрестоматия \ сосг проф МАВаспшк, доц М С Вершинин — М Гардарики, 1999 —843с

45Рассе\Ь История западной фпуософии М 1993 Ч 1 2

46 Римский кл}6 І Ісіория создания, избранные доклады и высп п\ения, официальные материалы // Пол ред ДИ Гвишнаші М 1997

4"' Рябов С Г Поупоюпчна теорія \ержави -К Іандем, 1996 -240с

48 Савс \ьева И М Ультернап-гвный мир и идеалы М,1990

49 Система, структура и процесс разви-жя современных межлуна родных опющеций / огв р(-\ ВИ Іаніман М Наука, 1984 -422с

50 Современные международные о і ношения Учебник / под рсд А В Торкунова -М Российская по игпічсская энцик \опедия, 2000 584с

51 Современные буржуазные теории международных огношений \\ отв ред ИИ I антман -М 1976

52 С равншелыюс изучение цнвпуизаций Хрестомаїия Учеб пособие д.\я спдентов вузов / Сосг, рсд и вступ сі Б С брасов — М Аспект Пресс, 1999 -556 с

53 Ткаченко В М Україна на межі цивілізацій К , 1995

54 ГойнбіАДж Дослідження історії У 2 і -К Основи, 1995

55 Гойнби Э Цивимізации перед судом истории — М, 1996 Уайтхэл. А Н Избранные работы по фи\ософии М , 1989

56 Уоулсрстайн И Общественное развитие и т развитие миро вой системы'' \\ Вопросы социо \огии, 1992, .№1

57 Уткин А И Американская футуро\огия международных отно шений в XX веке М , 1990

;з8 Уткин А И Россия и Запад история циви шзаций М Гарда рики, 2000 - 574 с

59 Федосеев А А Современная американская буржуазная полито \огия истоки, традиции, новаї іии Л, 1989

60 Фукуяма Ф Конец истории⁵ \\ Фи\ософия истории Анголо гия М,1995

61 Хрусталев МА Системное моделирование международных от ношений М, 1988

62 Цыганков П А Международные отношения - М Новая школа, 1996 -320с

63 Шпенілер 0 Закат Европы Очерки мифологии мировой ис тории - М , 1993

64 Ясперс К Смыс \ и назначение истории М , 1991

65 Blechman В US Security in the twenty First Century Boulder London 1987

66 Bloomfield L In Search of American Foreign Policy N Y , 1974 6"⁷ Borthwic M Pacific Centun ГПс Emergence of Modem Pacific Asia Boulder (Colorado), 1992

68 Braudel Fet-nand \ Historv of civilizations/ the Penguin Press 1994

69 Falk R Exploration at the Edge of Гіте ["he Prospects for \\ orld Order Philadelphia, 1992

70 Civilrzaaons and world systems studying world historical chinge \ Stephen К Sanderson, editor 1995

71 Gaining J The True Worlds А і ransnaaonal Perspecm с \ \ 1980

72 Hunungton S Political Order in Changing Societies I , 1968

73 Hunnngton S The Clash of С ivihyaaons and the Remaking of World Order NY,1996

74 Horowitz J War and Peace in ( ontemporary Social and Philosophical Theory N Y 1973

75 Kahn H , Simon L Global 2000 Revised Wash , 1984

76 I evy M Modemvanon and the Structure of Society Pnnceton NJ,1970

77 Macro sociolog\ theor\ \\ Ed Bv S N I isenstadt - L, 1985

78 Macro sociology, theory, analysis and comparative studies L 1977

79 Me Grew Anthonv J Lewis Paul L Global Politics Globahzauon and the Nation State - Polity Press, 1992

80 Morgenthav HJ Politics among Nations 4^th ed - N Y , 1967

81 NyeJ What New World Order? \\ Foreign Affairs P 83 96

82 Nye J Bound to I ead The Changing Nature of American Power NY.1990

83 RosenauJ Intenanonal Polices and Foreign Policy N Y, 1969

84 RostowWW Politics and the stages of growth -Cambridge, 1971

85 Shaw Martin Global Society and International Relations Sociologi cal Concepts and Political Perspectives \\ Polity Press, 1994

86 The Future of International Relations Ed Bv Iver В Neumann and Ole Waver, 1997

87 The World System five hundred years or five thousand \\ Ed Bv Andre Yonder Frank and Barry K. Gill \\ Routledge, 1993

88 Toffler A Third Wave N Y, 1980

89 Wallerstem I The Modem World System N Y, 1974