Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Волинський національний університет ім. Лесі Українки

Інститут соціальних наук

Кафедра культурології та менеджменту соціокультурної діяльності

Дипломна робота із спеціальності 7.02010101

“Культурологія”

“МАГІЧНІ УЯВЛЕННЯ ТА ПРАКТИКИ В ДОБУ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ”

Виконав: студент 52-к групи

Корнійчук Петро Сернійович

_______________

(підпис)

Науковий керівник:

професор

Возняк Сергій Степанович

_______________

(підпис)

Допущено до захисту:

Зав. кафедри Возняк С. С.

“___” ___________ 2012р.

_______________

Луцьк–2012 план

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Народна магія і церковний ритуал у складі культури Європейського Середньовіччя.

1.1.Загальна характеристика епохи Середньовіччя.

1.2. Співвідношення народної і вченої культур.

1.3. Народні звичаї і офіційні доктрини церкви.

1.4. Язичницькі ритуали у сакрально-магічних дійствах.

РОЗДІЛ ІІ. Соціально-психологічний клімат життя людини Середньовіччя

2.1. Специфіка освітньої культури Середньовіччя.

2.2. Соціальна психологія мас.

2.3. Побутова магія у культурі Середньовічного народу.

РОЗДІЛ ІІІ. „Демонізація свідомості” як феномен культури Середньовічної Європи.

3.1. Еволюція феномену відьми.

3.2. “Відьомська була” Інокентія VIII.

Початок переслідувань.

3.3. Створення інквізиції. Процеси над відьмами.

3.4. Причини і наслідки єретичних явищ.

ВИСНОВКИ.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

ВСТУП

Актуальність теми: Магія притаманна людській культурі з самих початків її розвитку. Вона існувала ще у первісних народів, у їх віруваннях і на кожному етапі розвитку людства магічні ритуали існували, змінювались, доповнювались. Були часи, коли магія засуджувалась, заборонялась, але все ж неофіційно вона завжди існувала. Зараз змінилося наше ставлення до магії, до паранормальних явищ. Це викликає великий інтерес. Соціальна незахищеність, соціальні катаклізми, невдачі, хвороби, те, що має життєво важливе значення і в чому людина не може покластися виключно на свої власні сили, знання тоді вона звертається за допомогою до магії. Звертаються, щоб вилікуватися, зачарувати, привернути кохання, досягнути успіху, слави, багатства, влади, щастя, везіння, розправитися з ворогами, помститися тощо.

Зараз з’явилось багато новітніх магічних вірувань, різноманітних сект і це спонукає звернутись до першооснов, до середньовічних засад.

На сьогодні магію намагаються пояснити науково, логічно. Але не все можна пояснити раціонально, залишається ірраціональний момент, який стає надбанням окультних вірувань, езотеричних знань.

Зараз чарівників більше, ніж було в добу Середньовіччя. Стали дуже популярними і навіть модними відьми, гадалки, віщунки, екстрасенси, чарівники, маги. Не зникають з газетних шпальт і екранів телевізорів імена Патриції Клоутер, Еліонори Бон, леді Ольвін, Девіда Коперфілда, Мадлен Монтальбан, Юрія Лонги, Віти, Марії-Стефанії.

Їх феномени викликають шаленне захоплення видатних політиків і державних діячів, артистів і спортсменів, письменників і естрадних зірок. В їх послужних списках – сотні фантастичних передбачень і зцілень, 90 % з яких здійснюються з точністю до дня і навіть години. В їх арсеналі: гадання на рунах і на колі “Оракул”, гадання по ритуалу Соломона, на старовинних дощечках, на маятниках, на кришталиках, на свічці, на місячному камені, на яйцях на кавовій гущі, на картах тощо. Вони нібито знімають родові прокляття, виганяють злих духів, знімають порчу, відновлюють любов, захищають від шкоди енерговампірів і відьом, виліковують від бездітності тощо. Вони обмінюються своїм досвідом, мають свої фірми і організації, влаштовують міжнародні конгреси. І якщо Середньовічні відьми зліталися на свої шабаші таємно, ночами і збиралися в найнедоступніших місцях, то сучасні – зустрічаються серед білого дня, в найпрестижніших залах в присутності сотень журналістів. Люди витрачають сотні тисяч доларів, щоб побувати у них. На них моляться, їх обожнюють, від них шаленіють. І це вже відбувається у ХХІ столітті.

Виникає питання, чому у вік науково-технічної революції, комп’ютеризації і роботизації, освоєння космосу раптом відродилась віра у магію, яка виникла ще на зорі людства? Чому тисячі людей проявляють такий потяг до надприродного? Чому зріс інтерес населення до різних форм магії: гадання, астрології, спіритизму, чаклунства? Сьогодні накопичилось багато проблем, які не отримали наукового пояснення, і стають предметом різних містифікацій. Серед них фантастичні розповіді про екстрасенсів, телепатію, телекінез, НЛО. Велика цікавість до гороскопів, сонників і інших видів передбачень і гадань. Це все спонукає нас звернутися до проблем Середньовіччя, бо саме тут магія найяскравіше себе проявила.

Ступінь наукової розробленості: Проблема магії давно цікавить вчених. Першим дослідником, який привернув до неї увагу був англійський етнограф–релігієзнавець ХІХ століття Дж.Фрейзер, який присвятив цій проблемі багатотомну, фундаментальну працю “Золота гілка: дослідження магії і релігії”. З тих пір за кордоном було видано багато робіт, присвячених найрізноманітнішим питанням: виникнення, походження, структури магії, її соціальним функціям. Проблема магії у науковій літературі було присвячено не дуже багато робіт. Це дослідження С.А.Токарєва про сутність і походження магії, В.Ф.Зибкова “Про чорну і білу магію”, Х.Н.Свенко “Магія і релігія”. Окремі різновиди магії розглядаються у працях Є.І.Парнова “Трон Люцифера”, В.Л.Рабіновича, Г.А.Гурєва. Магію у епоху Середньовіччя досліджували такі вчені-демонологи, як Іоган Нідер, Готшалок Холен, Я.Шпренгер, Г.Інститоріс “Молот відьм”, Жан Боден “Демонологія”. Богослови, починаючи з Іринея займаються проблемою Диявола: Св.Августин, Фома Аквінський, ведучий дослідник відьомських процесів у Франції XVII ст. Р.Манедру, австралійський вчений початку ХХ століття А.Франс, Жюль Мішлє, а також вчені ХХ століття Б.Маліновський, І.Р.Григулевич, А.Я.Гуревич. Своє завдання автори цих робіт розуміли по-різному. Предметом дослідження одних були питання класифікації, визначення суті магії, інших цікавили окремі напрямки і періоди розвитку магії, її історії, інші свою увагу звертали на соціальний і гносеологічні корені виникнення віри у магію. Ми ж хочемо прослідкувати розвиток магії у добу Середньовіччя, дати їй цілісне описання як соціально-культурному феномену.

Об’єктом дослідження є: магічні вірування та ритуали західноєвропейського Середньовіччя.

Предметом дослідження є: процес розвитку магічних поглядів та ритуалів і боротьба з ними як специфічний феномен культури західноєвропейського середньовіччя.

Мета роботи: полягає у вивченні та аналізі культурологічних аспектів магії в епоху Середньовіччя.

Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію наступних завдань:

— дати культурологічний аналіз поняття “магія”;

• прослідкувати зв’язки релігії і науки;

• вивчити магічні ритуали, окреслити специфіку і відмінність народних звичаїв і офіційних постулатів церкви;

• дослідити соціальну психологію населення Середньовіччя, специфіку їх духовного життя;

• проаналізувати еволюцію феномену відьми, причини і наслідки їх гонінь;

• з’ясувати причини виникнення і існування такого явища як інквізиція.

Методологічна і методична основа: складна неоднозначна природа досліджуваного феномену вимагає виявлення його світоглядних основ, філософсько-теоретичної основи, культурологічних принципів. Основними для нашого дослідження були концепції: Дж.Фрейзера, Б.Малиновського, А.Я.Гуревича, Ганса Лайзеганга, В.Л.Рабіновича, К.Томаса, А.Макфарлена. Логіка дослідження вимагає використання методів аналізу, синтезу, історизму, концептуалізації матеріалу, проблематизації, комплексного підходу.

Теоретичне і практичне значення: Проаналізований матеріал і висновки нашого дослідження сприятимуть аналізу феномену магії, що дає можливість переосмислити певні теоретико-філософські установки розгляду проблеми. Практичне значення полягає в тому, що його результати розширюють можливості використання викладачами, науковцями, дослідниками, студентами у процесі навчання, викладання. Матеріали можуть бути використані при читанні спецкурсів з історії Середньовічної культури, релігієзнавства, при написанні рефератів, курсових робіт.

Структура роботи: Дипломна робота складається з трьох розділів, вступу, висновків, списку літератури, додатків.