4. “Третій світ”. Становлення руху афро-азіатської солідарності

Нові самостійні держави, що постали на територіях ко­лишніх колоніальних імперій, разом з іншими економічно ма-юрозвинутими країнами Ази, Африки та Південної Америки утворили "третій світ"

Цілісність та специфіку країн “третього світу” визначав цілий комп\екс чинників Вони мали багато спільного низький рівень економічного розвитку, особливе місце в системі світового господарства, багатоукладну економіку, наявність гос­трих економічних, демографічних, соцюку \.ьтурних проблем, шляхи рішення яких ще не були знайдені Водночас існували й чинники, що роз'єднували ці країни нерівномірність соціально-економічного розвитку, поляризація орієнтацій у міждержавних відносинах тощо

Національно-визвольний рух у цей час вирізнявся розвит­ком та зміцненням внутрішньої згуртованості

Зовнішньополітична діяльність афро-азіатських держав спрямовувалася на збереження і зміцнення міжнародного миру та безпеки, подолання колоніалізму, расизму в усіх формах і вия­вах, розвиток взаємного співробітництва Зовнішньополітична активність молодих суверенних держав діставала відображення в міжнародних актах, прийнятих самостійно або спільно з іншими державами.

Функція підтримання миру й міжнародної безпеки була од­ним із найважливіших аспектів зовнішньополітичної діяльності

афро-азіатських країн Ця функція охоплювала такі питання, як загальне й цілковите роззброєння (ліквідація іноземних військових баз, виведення іноземних військ), заборона застосу­вання атомної зброї й проведення ядерних випробувань, мирне розв'язання міждержавних конфліктів тощо

Боротьба афро-азіатських країн за зага \ьне й цілковите роззброєння та суворий міжнародний контроль за озброєннями мала на меті не \ише збереження миру, а й вивільнення в разі роззброєння значних коштів і ресурсів для подолання голоду, злиднів, неосвіченості й рабства на Землі На сесіях Генеральної Асамблеї 00Н, у Компеті 00Н з роззброєння та в інших й ор­ганах представники країн Ази й Африки брали активну участь в обговоренні питань роззброєння, підкреслювали свою за­інтересованість у їх невідкладному розв'язанні, часто виступали з конструктивними пропозиціями

Об'єктивні потреби незалежного розвитку змусили уряди національних держав Ази Й Африки докласти зусиль до мквідацц іноземних військових баз ІДе питання розілядалося на Бандунзькій конференції 29 афро-азіатських держав

Таким чином, позиції миро иобних сил в Ази Й Африці значно зміцни \ися тс \я краху ко уоніальних систем

Розви гок нацюнально-визво \ьного руху в країнах Ази Й Африки поставив на порядок денний утворення міжнародної організації з ме гою об'єднання їхніх зусиль на світовій арені

У квітні 1955 р в Делі відбулася конференція представників гро­мадсько-політичних організацій 14 азіатських країн Конфе­ренція утвори \а Міжнародний комітет солідарності народів азіатського континент) й закликала до утворення національних комітетів солідарності До цього руху приєдналися громадсько-політичні організації африканських країн

Перша конференція солідарності народів Ази й Африки проходила в Каїрі в грудні 1957 р В ній брали участь представники політичних партій, громадських рухів, національно-визвольних рухів, національних комітетів солідарності більш ніж 20 країн Ази й Африки Вони виступили ініціаторами створення Ор­ганізації солідарності народів Ази й Африки (ОСНАА).

В багатьох країнах виникали національні комітети, які бага­то зробили для того, щоб допомогти місцевим патріотичним ор­ганізаціям правильно зорієнтуватися в складній обстановці рево­люційної боротьби й визначити найкоротші шляхи для досягнення головної мети — завоювання політичної незалежності.

Прихильники руху ОСНАА прагнули до того, щоб

зовнішньополітична діяльність кожного уряду підкорялася за­гальним завданням антиімперіалістичної боротьби народів в умовах краху колоніалізму. Протягом свого існування ОСНАА послідовно обстоювала ідеї свободи, незалежності, миру й дружби між народами, прогресу, основні зусилля організації спрямовувалися на боротьбу проти колоніалізму, подолання йо­го політичних та економічних наслідків, за національне відродження й соціальний прогрес

Значну увагу рух афро-азіатської солідарності приділяв соціально-економічним проблемам країн "третього світу", питан­ням забезпечення їхньої економічної незалежності Важливу роль у розробці стратеги соціально-економічного розвитку для країн, що визволилися, відіграв економічний семінар, організований ОСНАА в лютому 1965 р в Алжирі 3 метою налагодження співробітництва в подоланні соціально-економічної відсталості країн, що позбулися пут колоніалізму, рух афро-азіатської солідарності утворив спеціальний постійний економічний орган

Загалом рух афро-азіатської солідарності надав процесові національного визволення міжнародно-політичного характеру і

справив тим самим значний вплив на розвиток міжнародних відносин