6. Локальні цивілізації

Принцип полщиклічності знаходить відображення у виок­ремленні локальних цивілізацій Локальні циві^пзаци відображають культурно-історичні, етнічні, релігійні, економіко географічні особливості країни, або групи країн Кожна лока^іьна цивілізація має свій ритм роз витку В той же час існує і інший підхід, згідно з яким цей ритм більш-менш синхронізований з ритмом світових цивілізацій

Локальні цивілізації не є чимось нерухомим Вони проходять декілька стадій розвитку — зародження, розквіт, розклад та загибель Тривалість існування цивілізації різними вченими визначаються по різному, але приблизно в межах 1-1,5 тис років

Здобувають розповсюдження ідеї відносно поліциклічносш історичного процесу - кожна цивілізація, кожен період її розвитку мають рівну тривалість, яка періодично повторюється Локальні цивілізації мають свій, відмінний від загальносвітового, ритм розвитку

Суміжні цивілізації синхронізуються у своїй динаміці Ви­окремлюються наступні групи синхронних цивілізацій серед земноморсько-близькосхідна, азійська, західноєвропейська, аме­риканська, африканська, східноєвропейські та північноазшські "юкальні цивілізації

7.Типи цивілізацій

Історичний досвід свідчить про п^чюралістичнии розвиток івгт_) В той же час в цивілізаційном\ різномднп-п простежуються певні закономірності, дш \ зага \ьнення яких доцільно ввести уь р} пнену одиницю аналізу - тип розвитку ( або тип цивілізації)

Існує декілька варіантів типології локальний цивілізацій Перший варіант передбачає поділ на західні та східні циві^ігзаци Ло західних цивілізацій відносяться майже всі розвинуті країни їх історичні коріння формувалися під впливом античності, хрисіи янства, індивідуалізму та демократичних традицій Східні цивілізації сформовані під впливом мусу\ьмансгва та буддизм\, провідної ром держави, домінування колективізму та бюрократи над правами особистості

За типами розвитку виокремлюють

а непрогресивт форми існування (природні суті^іитва) Цей тип пов'язаний з відсутністю розвитку, статичністю суспільства До нього відносяться народи, які живуть у межах природного річного циклу, в єдності та гармонії з природою (аборигени \в страмі, багато племен Африки, малі народи Сибіру) У 1915 р таких спільнот нараховувалося біля 650, на сьогодення їх кількість значно зменши \ась

а циві^чізаци циклічного розвитку (циві^іізаци Сходу) Мається на увазі не географічний Схід, а Схід як символ особливого світосприймання та образ} життя, як антитеза Заходу До цього тищ цивілізації відносять також групу цивілізацій, які мають лінійно вповільнений розвиток- арабо-мусульманську, середньовічну цивілізацію Європи

Східний тип цивілізації - тип циклічного розвитку Уява про історичний час має свої особливості минуле, сучасне та майбутнє існують нібито одночасно Душа безсмертна, змінюються тільки форми й існування

Тії цивілізації побудовані на принципах колективізму Осо­бисті інтереси підпорядковані спільним общинним чи держав­ним

Східне суспільство побудовано на особливому типу зв'язків,

які мають виключно вертикальний характер (відносини підданства), тобто всі зв'язки в суспільстві пов'язані на владних структурах Горизонтальні, незалежні від влади зв'язки (економічні, ку\ьтурш, політичні) в общині майже відсутні В такому суіпиьстві дуже важливу роль грає центра^изована держава

Зміни в таких суспільствах відбуваються дуже повільно Декілька поколінь можуть існувати практично в одних і гих же умовах, використовувати однаковий соціальний досвід, зберігати стійкі стереотипи поведінки

а цивілізації проіреснвного піп} розвитку (іреко-уаіпнська, західноєвропейська цивілізації)

З самого початку західний світ розвивався в межах внутрішньої полярносп Схід-Захід Для західної цивілізації є притаманною початковість, що виникає як безперервне продов­ження минулою далеких йому народів, яке вона засвоює, пере­робляє та перетворює Від іудеїв вона засвоює релігійні імпу\ьси, від греків — філософію із. мистецтво, від рим \-ян — римське право і а високу сгупшь організованості держави

На протязі всієї своєї історії європейці п таномірно засвою­вали життєвий простір Саме в Європі формується саме понягтя "цивілізація", яке поступово набуває значення основної типо-\опчноі (розмежувальної) одиниці істори

Фактори, яю визначають сутність цивілізацій, їх властивості, можна підсумувати наступним чином природне середовище, система ведення господарства; сота \ьна організація, релігія, або ідео уоіія, яка грає ро \ь ре уші, по итична система

За визначенням російської дос мднищ Д І Семеншкової, цив^чзацгя - це ш^ьнота людей, які мають спільні фунда.ме'нта^іьні оі нови мента^іьності, спіуіьнг основоположні ду\овні цінності та Юеали, а також стійкі особливі ріпи в іОцга^іьно-полгтичти організації, економіці та культурі.

Під ментальністю в даному контексті розуміється наявність у людей того чи іншого суспільства спільного розумового інструментарію, психо\опчноі основи, яка дає їм змогу по-своєму сприймати та усвідомлювати світ і самих себе