- •2. Вестфяльський мир
- •Міжнародні системи
- •3. Структура міжнародної системи
- •4. Едементи міжнародної системи
- •7. Види міждержавних відносин
- •8. Глобальна система та регіональні підсистеми міжнародних відносин
- •9. Підходи до дослідження міжнародних систем
- •10. Довестфальський етап міжнародних відносин
- •1. Встановлення Вестфальської системи
- •3. Вестфальська система. Основні характеристики
- •1. Віденський конгрес
- •2. Цілі учасників конгресу
- •3. Переділ світу, закріплений Віденським конгресом
- •4. Священний союз
- •5. Особливості Віденської міжнародної системи
- •1. Великі держави
- •2. Проблема перебудови міжнародних відносин після першої світової війни
- •3. “14 Пунктів” в.Вільсона
- •4. Питання про самовизначення націй
- •5. Паризька мирна конференція
- •7. Система мирних договорів
- •8. Створення Ліги Націй та ії діяльність
- •2. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин
- •3. Головні характеристики міжнародних відносин повоєнного періоду
- •4. Створення Організації Об'єднаних Націй. Концепція нового міжнародного співтовариства
- •5. Значення Ялтинсько-потсдамської міжнародної системи
- •7. Статична та динамічна стабільність ї
- •2. Війна та мир - засоби ствердження, збереження та перерозподілу влади у сфері міжнародно-політичних відносин
- •3. Еволюція війни як соціально-політичного явища
- •4. Світова війна і світова політика в ядерну епоху в умовах біполярного світу і в постбіполярну епоху
- •5. Локальні і регіональні війни в сучасному світі, їх політичне значення і роль в світовій політиці
- •3. Бандунзька конференція країн Азії та Африки
- •4. “Третій світ”. Становлення руху афро-азіатської солідарності
- •5. Друга й третя хвилі деколонізації
- •6. Становлення ідеології та практики Руху неприєднання
- •8. Створення осі Північ — Південь Проблема нового міжнародного економічного порядку
- •10. Фактичне завершення процесу деколонізації та його наслідки
- •Розділ 4. Політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •3. Етапи модернізації
- •4. Типи модернізації
- •5. Моделі модернізації
- •6. Механізми здійснення модернізації
- •7. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки
- •2. Цивілізаційний та формаційний підходи до історичного процесу: порівняльний аналіз
- •3. Цивілізація як основна типологічна одиниця історії
- •4. Становлення цивілізаційної теорії
- •6. Локальні цивілізації
- •7.Типи цивілізацій
- •8. Світова цивілізація
- •9. Взаємодія цивілізацій і характер їх впливу на міжнародні відносини
- •Розділ 6. Глобальні проблеми сучасності у світовій політиці
- •2. Систематизація та класифікація глобальних проблем
- •2. Систематизація та класифікація глобальних проблем
- •3. Політична глобалістика
- •4. Попередники та теоретичні підвалини гдобалістики: внесок в.І.Вернадського та а.Ейнштейна у розвиток планетарного мислення
- •5. Глобалізм (мондіалізм) як течія суспільно-політичної думки
- •5. Особливості першого та другого етапів розвитку глобалістики
- •7. Римський клуб про загальні загрози. Політичне значення глобалістського алармізму
- •8. Третій етап розвитку глобалістики
- •Розділ 7. Релігія і світова політика
- •2. Глобальні релігійні системи. Геополітика світових релігій
- •4. Ісламський фактор в міжнародних відносинах
- •2. Наукові школи геополітики
- •3. Роль і місце України у сучасному геополітичному просторі
2. Систематизація та класифікація глобальних проблем
Як і будь-яке соціальне явище, глобальні проблеми вимагають систематизації і класифікації:
Класифікацію можливо здійснювати за джерелами виникнення глобальних проблем; та за їх характером.
За джерелами виникнення глобальні проблеми характеризуються двоїстістю, яка свідчить про нерозривний зв'язок природних і соціальних процесів, їх можна класифікувати наступним чином' "людина-природа", "людина-людина"
До першої групи належать-
О проблеми населення Землі та його життєзабезпечення (продовольча, енергетична, сировинна, взагалі проблеми задоволення матеріальних потреб, а також демографічні проблеми,
а про6\еми захисту навколишнього середовища (еко-•юпчні проблеми),
О проб\ема освоєння космічного простору і Світового океан}', їхнього використання в інтересах людини;
а проблема запобігання стихійним лихам і боротьби з їх наслідками
До другої групи входять-
О проблема ліквідації відсталості (економічної, ку\ьтурноі) країн, що розвиваються,
а проблема захисту і розвитку "духовного середовища", примноження духовної культури,
а проблема вдосконалення освіти, інформатики,
о проблема боротьби з злочинністю, міжнародним тероризмом, наркоманією, іншими негативними соціальними явищами,
З проб\ема боротьби з найнебезпечншлгми захворюваннями,
а проблема збереження миру
За характером глобальні проблеми можна класифікувати наступним чином:
а проблеми переважно соціально-політичного характеру (відвернення ядерної війни, припинення гонки озброєнь, мирне розв'язання конфліктів, зміцнення системи загальної безпеки);
а проблеми переважно соціально-економічного характеру (відсталість та зубожіння);
а соціально-еколопчш проблеми, зумовлені забрудненням навколишнього середовища, раціонального використання природного потенціалу планети;
О проблеми людини (забезпечення прав і свобод).
Існують варіанти поділу на три групи компонентів:
політичний, економічний та соціально-економічний
Кожний поділ дає можливість прослідкувати взаємозв'язки як усередині кожної з груп, так і між ними самими.
Сукупність глобальних проблем саме через свою гостроту
категоріями і концепціями. Вона виступає як сукупність політологічних, соціологічних, культурологічних та соціально-філософських теоретичних підходів, які формуються у відповідності з глобалізмом як принципом.
Принцип глобалізму вимагає структурно-цілісного погляду на систему соціальних взаємозв'язків людини, природи та суспільства; розуміння стану цієі системи як перманентне кризового, оскільки у межах поля, що досліджується, опиняються всі напруженості та конфлікти, притаманні для існування людини;
розробки проблематики управлінського оволодіння кризовим розвитком.
Проблеми, які постають перед людством, мають різну природу і масштаби прояву. Одні з них є наслідком світової політики, інші - науково-технічної революції та господарської діяльності людини. Інші обумовлені природними умовами існування людини. Але тільки деякі з них мають глобальний характер, інші є регіональними або локальними.
Отже, під глобальними проблемами слід розуміти сукупність життєво важливих проблем, від яких залежить соціальний прогрес людства.
Сучасна наука виокремлює наступні головні критерії глоба/іь-них проблем.
а Вони в тій чи іншій мірі торкаються життєвих інтересів всього людства, всіх держав та народів, кожної людини.
а Вони виступають в якості об'єктивного фактору розвитку сучасної міжнародної системи, тобто незважаючи на специфічний прояв в межах окремих країн та репонів, мають всесвітній характер.
о Вони набувають надзвичайно гострого характеру і загрожують існуванню всього людства.
а Вони вимагають для свого рішення колективних зусиль усього світового співтовариства.
Отже, головні характеристики глобальних проблем можна підсумувати наступним чином; планетарні масштаби прояву, комплексність та взаємозалежність, значна гострота, динамізм.