- •2. Вестфяльський мир
- •Міжнародні системи
- •3. Структура міжнародної системи
- •4. Едементи міжнародної системи
- •7. Види міждержавних відносин
- •8. Глобальна система та регіональні підсистеми міжнародних відносин
- •9. Підходи до дослідження міжнародних систем
- •10. Довестфальський етап міжнародних відносин
- •1. Встановлення Вестфальської системи
- •3. Вестфальська система. Основні характеристики
- •1. Віденський конгрес
- •2. Цілі учасників конгресу
- •3. Переділ світу, закріплений Віденським конгресом
- •4. Священний союз
- •5. Особливості Віденської міжнародної системи
- •1. Великі держави
- •2. Проблема перебудови міжнародних відносин після першої світової війни
- •3. “14 Пунктів” в.Вільсона
- •4. Питання про самовизначення націй
- •5. Паризька мирна конференція
- •7. Система мирних договорів
- •8. Створення Ліги Націй та ії діяльність
- •2. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин
- •3. Головні характеристики міжнародних відносин повоєнного періоду
- •4. Створення Організації Об'єднаних Націй. Концепція нового міжнародного співтовариства
- •5. Значення Ялтинсько-потсдамської міжнародної системи
- •7. Статична та динамічна стабільність ї
- •2. Війна та мир - засоби ствердження, збереження та перерозподілу влади у сфері міжнародно-політичних відносин
- •3. Еволюція війни як соціально-політичного явища
- •4. Світова війна і світова політика в ядерну епоху в умовах біполярного світу і в постбіполярну епоху
- •5. Локальні і регіональні війни в сучасному світі, їх політичне значення і роль в світовій політиці
- •3. Бандунзька конференція країн Азії та Африки
- •4. “Третій світ”. Становлення руху афро-азіатської солідарності
- •5. Друга й третя хвилі деколонізації
- •6. Становлення ідеології та практики Руху неприєднання
- •8. Створення осі Північ — Південь Проблема нового міжнародного економічного порядку
- •10. Фактичне завершення процесу деколонізації та його наслідки
- •Розділ 4. Політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •3. Етапи модернізації
- •4. Типи модернізації
- •5. Моделі модернізації
- •6. Механізми здійснення модернізації
- •7. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки
- •2. Цивілізаційний та формаційний підходи до історичного процесу: порівняльний аналіз
- •3. Цивілізація як основна типологічна одиниця історії
- •4. Становлення цивілізаційної теорії
- •6. Локальні цивілізації
- •7.Типи цивілізацій
- •8. Світова цивілізація
- •9. Взаємодія цивілізацій і характер їх впливу на міжнародні відносини
- •Розділ 6. Глобальні проблеми сучасності у світовій політиці
- •2. Систематизація та класифікація глобальних проблем
- •2. Систематизація та класифікація глобальних проблем
- •3. Політична глобалістика
- •4. Попередники та теоретичні підвалини гдобалістики: внесок в.І.Вернадського та а.Ейнштейна у розвиток планетарного мислення
- •5. Глобалізм (мондіалізм) як течія суспільно-політичної думки
- •5. Особливості першого та другого етапів розвитку глобалістики
- •7. Римський клуб про загальні загрози. Політичне значення глобалістського алармізму
- •8. Третій етап розвитку глобалістики
- •Розділ 7. Релігія і світова політика
- •2. Глобальні релігійні системи. Геополітика світових релігій
- •4. Ісламський фактор в міжнародних відносинах
- •2. Наукові школи геополітики
- •3. Роль і місце України у сучасному геополітичному просторі
3. Еволюція війни як соціально-політичного явища
Війна відноситься до історичних явищ, які розвиваються найшвидше Дослідники вже давно відзначали, що вона значно раніше досягла розвинених форм, аніж мирні відносини Війна бу\а й залишається могутнім \окомотивом науково-технічного прогресу XX століття всупереч прогнозам столітньої давності бую найвойовничішим Війна за це столі гтя зазнала глибоких змін за соціально-політичним змістом, воєнно-технічними характеристиками, масштабами, руйнівною і знищувальною си-\ою У XX ст війни у своєму розвитку досягай ступеню світових, охоплюючи більшість держав і населення планети, ве-шчезні сухопутні, морські й повітряні простори Ракетно-ядерна війна, можливість котрої в останній час зменшилась, однак не зникла повністю, досягла би глобальних масштабів і означала б загибель людства й самої планети Земля
Останні десятиріччя століття дали багато зародків нових форм та видів війн га воєнних конфліктів міжнаціональних, міжетнічних, міжконфесійних, терористичних, екологічних і т а
Частота війн у XX ст коливалася, проте загалом перевищи-\а середню частоту війн за всю відому історію людства при-б\изно у 1,5 рази При цьому протягом майже 20 років з кінця XIX ст до початку першої світової війни, частота війн була нижче середньої Потім між двома війнами вона виросла у 1,3 рази, а за 45 років після другої світової війни - у понад 2,5 рази За перші п'ять років 1990-х рр у світі щороку відбувалося 33-37 ве \иких збройних конфліктів
Помітною є зміна масштабів війни Якщо до середини XX ст вони розширювались, то з другої половини століття проявилась тенденція до зменшення великих, збільшення кількості середніх і малих війн.
Розширився зміст війни Якщо сто й більше років тому основний зміст війни в повній мірі вичерпувався збройною боротьбою, то у XX ст він став доповнюватись дипломатичною, економічною, інформаційно-психологічною, розвідувально-диверсійною, терористичною й іншими формами боротьби, які відповідають єдиній меті і розгортаються не тільки на території воюючих країн але й у глобальному геополітнчному просторі У сучасну епоху поширився "державний тероризм", що втілюється у широкі терористичні акції одних країн проти інших
Варто відмітити зростання жертв, шх і страждань мирного населення v ході війн XX ст Тут діє ряд причин По-перше, прискорюється процес урбанізації, зосередження основної маси насе\ення в містах, зростання їхньої політичної та воєнно-стратегічної ром По-друге, різке зростання радіусу дії зброї, особливо авіаційної, відкрило можливість ударами по містах розхитати тил і фронт, прискорити розгром армій противника По-третє, у XX ст різко збільшп \ася питома вага бойових дій у міських умовах
Війни ста \и масовим організованим державним терором \6и пос\абити тероризм у війнах сучасності міжнародне співтовариство вироби \о прави \а ведення війни, проте їх ма \о хто дотримується у сучасних війнах
За зовнішніми змінами приховуються внутрішні Про них свідчить трива \а дискусія навколо форму \и К Клаузевща про сутність війни як с\ спільно-історичного явища
Одні вважають, що я\ерна війна (як і звичайна з використанням звичайної зброї) переста\а бути продовженням політики, тож формі, \а К Клаузевща повністю втратила свій сенс Інші, навпаки, вважають, що й ядерна війна, якщо вона ви никне, буде продовженням по мтики і формула К Клаузевща й тоді буде доволі вірною
Зберігається, навіть посп \юється, зв'язок війни з політикою, але присутній розрив з по итикою \ функціональному сенсі війна загрожує загибе улю \юдств\, перестає бути її ефективним знаряддям, засобом досягнення політичних та інших цілей Така нова сутність війни найповніше втілюється в ядерній і моч^уивій новій світовій виїні з використанням звичайної зброї, однак чимдалі си 'лніше прояв \яється й у сучасних війнах
Для розуміння діалектики взаємозв'язку політики і війни в ядерний вік важуиво бачити \огіко генетичну й об'єктивно-суб'єктивну структуру війни Така війна, незалежно від потужності зброї, не зводиться до стихійного лиха Логіко-генетична структура містить появу наукових і технічних передумов створення такої зброї, ухвалення рішення про його створення й устаткування на озброєння, підготовку до використання, обмін першими ударами (тактичного або оперативно-стратегічного характеру), використання основної ядерної зброї (некерований процес), результа-ти- Відокремлення цієї структури необхідне для розуміння того, Що є такі етапи, на яких можливо і необхідно робити все для по-чєредження початку бойових дій, і головне тут — вплив на "олітику, здатну призвести до війни Підготовка до війни, ухва-
\ення рішення про її початок., навіть "пробне" використання зброї масового знищення — все ще політика При переході певного етапу, коли розпочинається всеосяжна ядерна війна - це вже не по мтика, а загибель усього, зокрема й політики
Важливо у теоретичному і практичному плані побачити новий зміст в тій політиці, яка породжує, скеровує, регулює сучасні війни Це передусім продовження в політиці прагнення до збереження привілеїв у використанні світових ресурсів і нерівнобічного партнерства з відсталими країнами, зростання вп \иву на політику організованої злочинності, партій та окремих осіб з диктаторськими і войовничими нахилами, отримання політиками дедалі руйнівніших засобів насильства, зростання мілітаризму та культу сп \.и
Через збільшувану політизащю війн, вони й ускладнюються технічно Політика ніби прискорює вдосконалення зброї, усієї технічної бази війни, а також рішучіше й використання Деяю уявлення про зростання темпів зміни матеріально-технічної бази війни можна скласти на основі наступних даних У війні в Кореї було запроваджено 9 раніше невідомих видів бойової техніки, у В'єтнамі - 25, у збройних конфліктах на Близькому Сході та на Фолклендах — ЗО, на війні у Перській затоці кількість нових бойових зразків зросла відразу у кілька разів і склала понад 100 різновидів Деякі дослідники вважають, що події в Перській затоці означали кінець класичних війн і початок нової ери електронних, інформаційних, комп'ютерних, космічних, екологічних та інших війн, що мають виключно науково-технічну основу,
Революційне значення має створення різних видів "несмертоносноґ" зброї, що не вбиває людей, а лише порушує роботу усіх видів техніки Посилено ведуться роботи по створенню нових засобів ураження, особливо через дію на психологію і 6іо\огію \юдини "генетичних", "етнічних", "психологічних" Докладаються зусилля по розвитку ядерної і космічної зброї Світ знаходиться на порозі нової революції в питаннях ведення війни
Таким чином, війни переслідують головним чином політичні цілі і стають дедалі руйнівнішими, підриваючи основи існування тієї чи іншої держави, народу, регіону