- •2. Вестфяльський мир
- •Міжнародні системи
- •3. Структура міжнародної системи
- •4. Едементи міжнародної системи
- •7. Види міждержавних відносин
- •8. Глобальна система та регіональні підсистеми міжнародних відносин
- •9. Підходи до дослідження міжнародних систем
- •10. Довестфальський етап міжнародних відносин
- •1. Встановлення Вестфальської системи
- •3. Вестфальська система. Основні характеристики
- •1. Віденський конгрес
- •2. Цілі учасників конгресу
- •3. Переділ світу, закріплений Віденським конгресом
- •4. Священний союз
- •5. Особливості Віденської міжнародної системи
- •1. Великі держави
- •2. Проблема перебудови міжнародних відносин після першої світової війни
- •3. “14 Пунктів” в.Вільсона
- •4. Питання про самовизначення націй
- •5. Паризька мирна конференція
- •7. Система мирних договорів
- •8. Створення Ліги Націй та ії діяльність
- •2. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин
- •3. Головні характеристики міжнародних відносин повоєнного періоду
- •4. Створення Організації Об'єднаних Націй. Концепція нового міжнародного співтовариства
- •5. Значення Ялтинсько-потсдамської міжнародної системи
- •7. Статична та динамічна стабільність ї
- •2. Війна та мир - засоби ствердження, збереження та перерозподілу влади у сфері міжнародно-політичних відносин
- •3. Еволюція війни як соціально-політичного явища
- •4. Світова війна і світова політика в ядерну епоху в умовах біполярного світу і в постбіполярну епоху
- •5. Локальні і регіональні війни в сучасному світі, їх політичне значення і роль в світовій політиці
- •3. Бандунзька конференція країн Азії та Африки
- •4. “Третій світ”. Становлення руху афро-азіатської солідарності
- •5. Друга й третя хвилі деколонізації
- •6. Становлення ідеології та практики Руху неприєднання
- •8. Створення осі Північ — Південь Проблема нового міжнародного економічного порядку
- •10. Фактичне завершення процесу деколонізації та його наслідки
- •Розділ 4. Політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •3. Етапи модернізації
- •4. Типи модернізації
- •5. Моделі модернізації
- •6. Механізми здійснення модернізації
- •7. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки
- •2. Цивілізаційний та формаційний підходи до історичного процесу: порівняльний аналіз
- •3. Цивілізація як основна типологічна одиниця історії
- •4. Становлення цивілізаційної теорії
- •6. Локальні цивілізації
- •7.Типи цивілізацій
- •8. Світова цивілізація
- •9. Взаємодія цивілізацій і характер їх впливу на міжнародні відносини
- •Розділ 6. Глобальні проблеми сучасності у світовій політиці
- •2. Систематизація та класифікація глобальних проблем
- •2. Систематизація та класифікація глобальних проблем
- •3. Політична глобалістика
- •4. Попередники та теоретичні підвалини гдобалістики: внесок в.І.Вернадського та а.Ейнштейна у розвиток планетарного мислення
- •5. Глобалізм (мондіалізм) як течія суспільно-політичної думки
- •5. Особливості першого та другого етапів розвитку глобалістики
- •7. Римський клуб про загальні загрози. Політичне значення глобалістського алармізму
- •8. Третій етап розвитку глобалістики
- •Розділ 7. Релігія і світова політика
- •2. Глобальні релігійні системи. Геополітика світових релігій
- •4. Ісламський фактор в міжнародних відносинах
- •2. Наукові школи геополітики
- •3. Роль і місце України у сучасному геополітичному просторі
Розділ 7. Релігія і світова політика
1. Поняття “релігійний фактор”
Існує багато факторів, які впливають на світову політику. Один із них — релігія. За деяких умов вона могла справляти вплив на по-мтику і відповідно сама зазнає тих чи інших впливів політичної сфери.
Ре,\ігія не є ізольованою від політичного життя. Протягом століть, а значною мірою і нині релігійні вчення і організації впливають на політичні процеси. Релігійні доктрини, властиві для нашої епохи, є важливим фактором, який впливає на загаль-нопланетарні процесії.
Під релігійним фактором в міжнародних відносинах слід розуміти вп^іив сукупності різних релігійних цінностей, які знаходяться в тісній та постійній взаємодії з конкретною історичною, політичною, економічною, соціокультурною практикою цих народів. Що стосується окремих культурно-цивілізаційних блоків, локальних цивілізацій, кожної окремої країни або народу, під терміном "релігійний фактор " поряд з загальними рисами маються на увазі і свої специфічні особливості, пов'язані з їх історією, культурою, політичним та економічним рівнем розвитку, етнопсихологічними рисами.
Глід виокремити наступні функції релігії: комунікативна (доведення у найбільш зрозумілій для більшої частини населення формі змісту ухвалених рішень), інтегруюча (створення консенсусу на підтримку своїх зовнішньополітичних акцій), легітимізуюча (виправдання свого зовнішньополітичного курсу в очах власного населення та всього світу).
Історично вплив релігії на світову політику був неоднаковим. Особливо помітним і безпосереднім він був у стародавньому світі та в період середньовіччя. Поступово вплив релігійних цінностей і релігійних засобів організації людей на політичне життя зменшувався, оскільки політична думка набула такого розвитку, за якого змогла висунути власні концепції, що ефек-тившше сприяли досягненню актуальних політичних цілей, ніж •гі, які були запропоновані релігією. Але і зараз дуже чіткий взаємозв'язок між політикою та релігією можна простежити на розвитку міжнародних відносин.
Кожна релігія являє собою складну систему, яка має власну структуру, що припускає різні варіанти та рівні Ця система функціонує більшою частиною не окремими своїми компонентами, а своєю цілісністю, з якої в залежності від соціальних та історичних обставин виокремлюються ті чи інші компоненти та характеристики. Кожній релші притаманна структурна різноманітність, яка являє собою в той же час певну систему
Вплив релігій на світову політику має перманентний характер, але на окремих історичних етапах проявляється з різною силою В той же час історія свідчить, що релігії здійснювали цей вплив по різному і з різною інтенсивністю На сучасному етапі найбільший вплив на світову політику має ісламський чинник
Це пояснюється специфікою мусульманської релігії. Іслам формувався як державна релігія, і цей стан є для нього найбільш природним Пророк Мухаммад поєднував функції пророка, богослова, політичного і військового керівника умми у ворожому оточенні Іслам являє собою всеохоплюючу ре \шю На відміну від християнства, котре в різні періоди своєї історії контролювало в тій чи іншій мірі суспільне життя, але ніколи не витискувало повністю світської влади, іс\ам заповнював усі сфери мусульманського суспільства, визначав характер економічних відносин, форми політичної організації, соціальну структуру, культуру і побут віруючих. Духовне життя в мусульманських країнах не було під контролем ісламу, а просто проходило в його рамках, було ісламським по формі і по суп
У порівняні з іншими релігіями, специфічність ісламу полягає в тому, що він має мінімум релігійних ритуалів, не має інституту духовенства і церковної організації в їх загальноприйнятому вигляді. Крім того, іслам володіє підвищеною здатністю мобілізувати великі маси людей Ісламська релігійна доктрина містить у собі не тільки релігійно-філософські і моральні принципи, але й приписи соціально-економічного і політичного характеру.