- •2. Вестфяльський мир
- •Міжнародні системи
- •3. Структура міжнародної системи
- •4. Едементи міжнародної системи
- •7. Види міждержавних відносин
- •8. Глобальна система та регіональні підсистеми міжнародних відносин
- •9. Підходи до дослідження міжнародних систем
- •10. Довестфальський етап міжнародних відносин
- •1. Встановлення Вестфальської системи
- •3. Вестфальська система. Основні характеристики
- •1. Віденський конгрес
- •2. Цілі учасників конгресу
- •3. Переділ світу, закріплений Віденським конгресом
- •4. Священний союз
- •5. Особливості Віденської міжнародної системи
- •1. Великі держави
- •2. Проблема перебудови міжнародних відносин після першої світової війни
- •3. “14 Пунктів” в.Вільсона
- •4. Питання про самовизначення націй
- •5. Паризька мирна конференція
- •7. Система мирних договорів
- •8. Створення Ліги Націй та ії діяльність
- •2. Основні тенденції розвитку повоєнних міжнародних відносин
- •3. Головні характеристики міжнародних відносин повоєнного періоду
- •4. Створення Організації Об'єднаних Націй. Концепція нового міжнародного співтовариства
- •5. Значення Ялтинсько-потсдамської міжнародної системи
- •7. Статична та динамічна стабільність ї
- •2. Війна та мир - засоби ствердження, збереження та перерозподілу влади у сфері міжнародно-політичних відносин
- •3. Еволюція війни як соціально-політичного явища
- •4. Світова війна і світова політика в ядерну епоху в умовах біполярного світу і в постбіполярну епоху
- •5. Локальні і регіональні війни в сучасному світі, їх політичне значення і роль в світовій політиці
- •3. Бандунзька конференція країн Азії та Африки
- •4. “Третій світ”. Становлення руху афро-азіатської солідарності
- •5. Друга й третя хвилі деколонізації
- •6. Становлення ідеології та практики Руху неприєднання
- •8. Створення осі Північ — Південь Проблема нового міжнародного економічного порядку
- •10. Фактичне завершення процесу деколонізації та його наслідки
- •Розділ 4. Політична модернізація як чинник глобального розвитку
- •3. Етапи модернізації
- •4. Типи модернізації
- •5. Моделі модернізації
- •6. Механізми здійснення модернізації
- •7. Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки
- •2. Цивілізаційний та формаційний підходи до історичного процесу: порівняльний аналіз
- •3. Цивілізація як основна типологічна одиниця історії
- •4. Становлення цивілізаційної теорії
- •6. Локальні цивілізації
- •7.Типи цивілізацій
- •8. Світова цивілізація
- •9. Взаємодія цивілізацій і характер їх впливу на міжнародні відносини
- •Розділ 6. Глобальні проблеми сучасності у світовій політиці
- •2. Систематизація та класифікація глобальних проблем
- •2. Систематизація та класифікація глобальних проблем
- •3. Політична глобалістика
- •4. Попередники та теоретичні підвалини гдобалістики: внесок в.І.Вернадського та а.Ейнштейна у розвиток планетарного мислення
- •5. Глобалізм (мондіалізм) як течія суспільно-політичної думки
- •5. Особливості першого та другого етапів розвитку глобалістики
- •7. Римський клуб про загальні загрози. Політичне значення глобалістського алармізму
- •8. Третій етап розвитку глобалістики
- •Розділ 7. Релігія і світова політика
- •2. Глобальні релігійні системи. Геополітика світових релігій
- •4. Ісламський фактор в міжнародних відносинах
- •2. Наукові школи геополітики
- •3. Роль і місце України у сучасному геополітичному просторі
Розділ 6. Глобальні проблеми сучасності у світовій політиці
1. Глобадістика як науковий напрям
Дедалі важливішою проблемою сучасності стає феномен глобалізації Сьогодні він охоплює вже не тільки економіку, але й політичну та соціальну сфери Глоблизація - це не тільки одна з головних тенденцій світового розвитку Цим терміном зараз ха рактеризусться виникнення нової системи економічних та політичних відносин, які замінили Ялтинська Потсдамську систему
Поняття "глобальні проблеми" в сучасному його розумінні почало активно використовуватись у 60-х роках, ко їй стає зрозумілим, що накопичення серйозних проб \ем та протиріч несе загроза існування модства Розпочинається дослідження цих серйозних змін, які відбуваються в г \обальній системі Формується новий науковий напрям - иобалістика (від лат — спільне, загальне) Глобалістика швидко розвивається та набуває ознак нової самостійної науки
Предметом досможення глобалістики ь походження, прояви, шляхи, форми та засоби вирішення иобальних пробіем, макросоцюлогічт системи та їх динаміка
Отже, під глобалістикою розуміється система наукових знань про генезу та сучасний стан глобальних проблем, класифікація цих проблем та визначення практичних шляхів їхнього рішення.
В глобаліі.тиш відокремлюють
1) філософсько-методичнии напрям, який базується на системі знань філософської науки, що узагальнила і звела докупи досягнення інших наук про суспільство та \юдину,
2) транснаціонлчьнии напрям, який являє собою наслідок дослідження кризових явищ і протиріч загальнопланетарного масштабу, яких не було в минулому
Глобалістиці притаманно
•:• планетарні масштаби об'єкту дослідження,
•:• метод системного аналізу процесів та явищ політичного, соціального, економічного, військового та технічного характеру у поєднанні з морально-етичними, культурними та релігійними
категоріями і концепціями. Вона виступає як сукупність політологічних, соціологічних, культурологічних та соціально-філософських теоретичних підходів, які формуються у відповідності з глобалізмом як принципом.
Принцип глобалізму вимагає структурно-цілісного погляду на систему соціальних взаємозв'язків людини, природи та суспільства; розуміння стану цієї системи як перманентне кризового, оскільки у межах поля, що досліджується, опиняються всі напруженості та конфлікти, притаманні для існування людини;
розробки проблематики управлінського оволодіння кризовим розвитком
Проблеми, які постають перед людством, мають різну природу і масштаби прояву Одні з них є наслідком світової політики, інші - науково-технічної революції та господарської діяльності людини Інші обумовлені природними умовами існування людини. Але тільки деякі з них мають глобальний характер, інші є регіональними або локальними.
Отже, під глобальними проблемами слід розуміти сукупність життєво важливих проблем, від яких залежить соціальний прогрес людства
Сучасна наука виокремлює наступні головні критерії глобл/чь-них проблем.
а Вони в тій чи іншій мірі торкаються життєвих інтересів всього людства, всіх держав та народів, кожної людини
а Вони виступають в якості об'єктивного фактору розвитку сучасної міжнародної системи, тобто незважаючи на специфічний прояв в межах окремих країн та регіонів, мають всесвітній характер
а Вони набувають надзвичайно гострого характеру і загрожують існуванню всього людства
а Вони вимагають для свого рішення колективних зусиль усього світового співтовариства.
Отже, головні характеристики глобальних проблем можна підсумувати наступним чином: планетарні масштаби прояву, комплексність та взаємозалежність, значна гострота, динамізм.