Режим дня Уміння раціонально спланувати

і провести свій день – важливий показник

особистої культури людини.

Режим дня – це правильно організований, відповідний віковим особливостям режим добової діяльності, що передбачає повторення з дня в день автоматизму життєвих процесів.

До правил побудови режиму дня входять: правильна організація сну, харчування, організація зміни видів діяльності, чергування праці та відпочинку.

Необхідно зазначити, що регулярне слідування окремим моментам режиму виробляє в людини добрий ритм діяльності її організму.

В результаті цього утворюються умовні рефлекси, кожна попередня діяльність організму стає умовним подразником, що підготовлює наступну. Так, приймання їжі в один і той же час забезпечує добрий апетит і нормальне травлення; чіткий режим навчальних занять сприяє кращому засвоєнню знань.

Виконання режиму можливе, якщо зберігається гігієна сну. Значення здорового сну для організму неперевершене. Він забезпечує повноцінний відпочинок, відновлює працездатність, нормалізує тонус та стійкість нервової системи, відновлює використану за день енергію, вкрай необхідну для подальшої діяльності організму.

Третина нашого життя йде на сон. Людина, що прожила 60 років, провела в стані сну 14800 годин, тобто 20 років.

Т ривалість сну, необхідна організму, індивідуальна. Вона залежить від багатьох причин: типу нервової системи, загального стану здоров’я, розумового і фізичного навантаження тощо. Крім того, необхідність у тривалості сну змінюється з віком. Якщо дорослі люди повинні спати в середньому не менше 8 годин, то школярі 7–10 років –10-11 годин; 11-14 років – 9-10 годин; 15-17 років – 8-9 годин на добу.

Впливає на тривалість нічного сну пора року: в травні-червні вона найменша, у вересні-жовтні – найбільша. В інші місяці отримується середня від цих величин. Жінки взагалі сплять на час довше від чоловіків, тому що вони фізично більш слабкі.

Мінімальна продовжуваність сну повинна бути не меншою ніж 6,5 годин (плюс жіночий час). Сон, менший ніж 4 години, згубний для організму. Але шкідливим є і “зайвий” сон. “Зайвий сон посилює процес зросту більше, ніж того вимагає життєдіяльність організму, і робить людину в’ялою, мінливою, тупою, збільшує об’єм її тіла – словом, робить її більш рослинною”, – писав відомий російський педагог К. Ушинський. Сучасні дослідження американських психологів із Каліфорнійського університету свідчать: люди, які люблять вдосталь поспати, помирають раніше, ніж ті, які сплять 7–8 годин на добу.

Перед сном необхідно погуляти на свіжому повітрі не менше 30–40 хвилин. Прогулянка в спокійному темпі сприяє міцному сну, - молекули активного кисню заспокоюють нервову систему – це забезпечує глибокий та тривалий сон.

Спати потрібно в добре провітреному приміщенні, з відкритою кватиркою в будь-яку пору року. Оптимальна температура в спальні має бути не 20–22°С, як ми звикли, а 15°С.

Вживати їжу слід не пізніше ніж за 2 години до сну. З’їси багато – отримаєш нічні кошмари. З іншого боку, голодний шлунок – теж не досить приємне відчуття. Тому вечеря має бути легкою і помірною. Вживати страви з картоплі, перцю, помідорів, баклажанів на вечерю не бажано: вони перешкоджають швидкому засинанню. Необхідно відмовитись від кави та міцного чаю; краще вжити склянку кефіру або теплого молока з 1–2 чайними ложками меду (мед – найкращий снодійний засіб).

Ковдра має бути легкою і теплою, ліжко в міру твердим. Подушка не повинна бути високою, тому що викривлюється шия, з’являється друге підборіддя тощо. Нічна та ліжкова білизна має бути свіжою, зручною, з натуральної сировини, ні в якому разі не потрібно лягати спати в одязі, який носили вдень: він несе в собі інформацію пережитих подій і перешкодить здоровому відпочинку.

Треба перед сном уникати галасливих компаній. Бажано розслабитись.

Багато школярів знаходять собі вечірні заняття і сидять допізна, наприклад, за комп’ютером. Згідно з біоритмами, приблизно о 21.30 виникає бажання спати. Якщо пропустити цей момент і не лягти спати відразу, то сонливість повернеться лише години через дві.

Перед сном слід помити ноги або прийняти теплу загальну ванну. Вода – найкращий енергетичний провідник. Вона не лише забезпечить досягнення гігієнічної мети, але й очистить організм від негативної енергії, накопиченої протягом дня; покращить кровообіг у ногах, попередить застудні хвороби, стимулюватиме життєво важливі точки на ступнях. Гаряча вода викликає відтік крові від мозку, що сприятиме сонливості.

Лягати спати потрібно завжди в один і той же час, але не пізніше 22 години. Сон до опівночі найбільш здоровий і корисний, тому що відпочивають не лише підкоркові структури головного мозку, але й кора, оберігаючи нервові клітини від перезбудження.

Сон важливий для нашої пам’яті. Під час сну призупиняється потік інформації, яка проходить через мозок. Та, яка вже надійшла, проходить “обробку”: якась іде в довготривалу пам’ять, а якась викидається. Помічено: остання інформація, отримана перед сном, краще запам’ятовується. За даними вчених, із загального впливу різних факторів на стан здоров’я на долю сну припадає 30%. Говорять, що під час сну ростуть діти. У дорослих, якщо вони не досипають 3–4 години, резерви імунної системи скорочуються до 50%. Отже, в людини, яка не досипає, більше шансів заразитись вірусною інфекцією.

Необхідно пам’ятати, що кожна клітина, яка знаходиться під впливом довгодіючих і однотипних подразників, обов’язково перейде в стан гальмування. Це багато разів було доведено відомим фізіологом І. П. Павловим. Своїми дослідами він показав, що безсоння небезпечніше, ніж голодування. Тварини, які не отримували харчів протягом 25 діб, залишились живими, а собака, якого лишили сну, загинув через 5 діб.

Древні греки уявляли собі сон в образі крилатого юнака Морфея, одного з тисячі синів Гіпноса. Згідно з міфологією, він чарівною квіткою маку стуляв очі втомлених людей, дарував їм спокій, приємні сновидіння і зцілення душевних мук.

Важливе значення має правильне положення тіла під час сну. Краще спати на спині чи правому боці, поклавши руки поверх ковдри. Йоги рекомендують свій спосіб швидкого засинання: лягти на спину, ноги разом, руки в сторони. Спочатку напружувати, а потім розслабляти все тіло, всі м’язи. Має з’явитися відчуття важкості в усьому тілі. І сонливість прийде швидко сама собою.

Крім порад до засипання є корисні поради щодо прокидання та ранкового підйому. Прокинувшись, необхідно підніматися відразу. Ніжитися в ліжку не варто. Під час сну життєві процеси організму спокійні, загальмовані; м’язи розслабленні; обмін речовин, дихання й кровообіг проходять у більш повільному темпі. Залежуючись у ліжку, людна штучно продовжує гальмувати ці процеси, внаслідок чого вранці встає напівсонною, апатичною, млявою. Нічну загальмованість потрібно переривати відразу.