Основні поняття теми

Психоактивна речовина – речовина, яка в разі її вживання впливає на емоційні реакції чи пізнавальні функції (тютюн, алкоголь, наркотики та психотропні препарати, що їх застосовують у психіатрії).

Толерантність (терпимість) – зниження реакції на дозу психоактивної речовини під час її систематичного вживання.

Хімічна залежність (аддукція) – залежність особи від того чи іншого хімічного агента, що проявляється потребою в його постійному вживанні. Цей термін об’єднує тютюнокуріння, алкоголізм, наркоманію.

Абстиненція (похмілля) – особливий психічний і соматичний стан, що виникає внаслідок припинення вживання алкоголю або наркотиків.

Алкоголізм (алкогольна хвороба, алкогольна залежність) – небезпечне захворювання, що виникає наслідок систематичного вживання спиртних напоїв і супроводжується психічною та фізичною залежністю.

Небезпечне вживання алкоголю – це той рівень, який може завдати шкоди, якщо людина зловживає цим: 350 г етанолу чи більше впродовж тижня для чоловіків і 210 г або більше для жінок.

Шкідливе вживання – будь-яке вживання, що може завдати шкоди психологічному чи фізичному стану людини.

Зловживання алкоголем (пияцтво) – надмірне вживання алкоголю, що супроводжується порушенням соціальних норм. При ньому немає залежності, але пияцтво є донозологічною стадією алкоголізму.

Інтоксикація – комплекс емоційних поведінкових та сомато-неврологічних змін, які виникають у разі вживання психоактивної речовини і зникають після виведених її з організму

Щоб наших цвинтарів земля

Лишалась довше цілиною,

Дивіться в чарку лиш здаля.

Тютюн – обходьте стороною.

Ромвальд Павловський

Куріння як соціальна проблема

М ожна погоджуватися, що куріння – одна з найбільш небезпечних звичок, яким піддається людина. В останні роки куріння з явища перетворилося у величезну проблему. Куріння абсолютно несумісне зі здоровим способом життя. За даними 2003 року, загальна смертність тих, що курять, перевищує смертність людей, що не курять, на 30–80 %; найбільша різниця припадає на вік 45–54 роки, тобто найбільш цінний щодо професійного досвіду і творчої активності. Ця закономірність обумовлена кількістю цигарок, які викурюються щоденно, та “стажем” куріння. Можна констатувати, що кожна нова затяжка тютюновим димом скорочує людське життя щонайменше на подих, а кожна викурена цигарка – на 15 хв. “Хто ці хвилини бачив і хто їх рахував?” – іронізують курці. Так, для окремої людини це показати важко, але в загальній масі населення люди, які курять, живуть набагато менше, ніж ті, хто не курить. Курці всього світу (а їх більше мільярда – 47 % чоловіків та 12 % жінок) щорічно закуповують від 4–5 трильйонів цигарок (близько 1000 на кожного жителя планети), затрачаючи на це від 85 до 100 мільярдів доларів. Щорічно споживання цигарок у всесвіті зростає на 2,1 %, тобто збільшується швидше, ніж населення планети.

Україну відносять до країн із високою розповсюдженістю паління. У наш час курять 51% чоловіків працездатного віку в міській і 60 % – у сільській місцевості. За двадцятирічний період поширеність куріння серед міських жінок працездатного віку зросла від 5 до 20 %.

Найбільша частота паління реєструється серед чоловіків віком 20–29 років (60 % у місті і 70 % у сільській місцевості). Розрахунки показують, що з цієї когорти молодих чоловіків 25 % помруть передчасно внаслідок хвороб, пов’язаних із курінням, тобто із 3,5 мільйона людей зазначеного віку 587 тисяч не доживуть до 70 років.

За даними ВООЗ, за споживанням сигарет Україна в абсолютних цифрах знаходиться на 17 місці серед усіх країн, що складає 1,5 % усіх сигарет світу. В той же час населення України складає не більш як 0,85 % населення Землі. Якщо в усьому світі на кожну людину припадає в середньому 870 випалюваних за рік сигарет, то в Україні – 1500–1800, або біля 4-5 сигарет у день, тобто приблизно в 2 рази більше, ніж у середньому на земній кулі.

При цьому треба обов’язково врахувати тих, хто живе або трудиться поряд із курцями і мимоволі вдихає тютюновий дим. Твердження про куріння як загальнопланетарну проблему аж ніяк не перебільшується.