Семінарське (практичне) заняття № 1 Тема: Здоровий спосіб життя

Мета: дати студентам знання про здоровий спосіб життя та рекомендації щодо правильного харчування, фізичних навантажень, психічного здоров’я, особистої гігієни тощо.

Професійна спрямованість: майбутній фахівець повинен мати необхідні знання, навички та надавати рекомендації щодо здорового способу життя.

Оснащення заняття: схеми, плакати з теми, відеоматеріали, навчальні таблиці, телевізор, відеомагнітофон, слайдопроектор/ діапроектор, навчальні слайди.

Метод: семінарське (практичне) заняття.

Місце проведення: клас медичної підготовки.

Час: 6 години (2 години – семінарське (практичне) заняття, 4 години – самостійна робота).

П л а н з а н я т т я

Перевірка готовності студентів до заняття.

Тестовий контроль знань.

1. Поняття про здоров’я та здоровий спосіб життя.

2. Ознайомлення з основними чинниками здорового способу життя та їх вплив на здоров’я:

• правильне харчування;

• фізичне навантаження;

• загартування;

• психічне здоров’я;

• режим дня;

• особиста гігієна.

Підведення підсумків заняття,

завдання для самостійної роботи і самопідготовки.

Методичні вказівки

Після перевірки присутніх і вступу викладач знайомить студентів із планом заняття та визначає основні правила, за якими відбуватиметься практична та самостійна робота. Дотримуючись цілісної системи навчання, коли в мінімальний термін відбувається засвоєння максимального обсягу навчального матеріалу та формування навичок і вмінь, викладач одночасно проводить опитування студентів. Також стисло окреслює проблематику та пропонує студентам дати визначення загальних понять “здоров’я” та “здоровий спосіб життя”.

При розгляді першого питання викладач підкреслює, що правильне харчування – головна складова здорового способу життя. Він знайомить студентів із культурою харчування, звертаючи їхню увагу на те, що важливе значення в попередженні багатьох неінфекційних захворювань мають режим харчування та відповідний склад харчового раціону людини.

Розглядаючи друге навчальне питання, студенти обговорюють фактори впливу фізичної активності на зміцнення та збереження здоров’я, продовження довголіття. Викладач зупиняється на позитивному впливі фізичних вправ на дітей різного шкільного віку.

Опрацьовуючи третє питання, викладач підкреслює, що одним із найбільш доступних заходів, який підвищує працездатність та знижує сприйнятливість до простудних захворювань, є загартування. Пояснює студентам основні правила та форми загартування.

У наступному питанні викладач знайомить студентів з поняттям “психічне здоров’я” та ставить завдання провести індивідуальне тестування за чотирма напрямками: самооцінка, настрій, працездатність, проблеми, також рекомендації стосовно шляхів вирішення питань, пов’язаних із психічними розладами.

У п’ятому питанні викладач подає інформацію про правила побудови режиму дня: правильну організацію сну та чергування праці й відпочинку.

Розглядаючи наступне питання, викладач наголошує, що у формуванні й ефективному забезпеченні здорового способу життя велике значення в сучасних умовах набуває особиста гігієна кожної людини, та демонструє техніку виконання правил гігієни.

Протягом усього заняття викладач надає рекомендації, як зберегти та зміцнити здоров’я. Щодо методів навчання, то викладач може використати “мозковий штурм”, рольові ігри та вправи.

“Мозковий штурм”.

Цей метод сприяє накопиченню ідей та складання їх у список. Викладач ставить питання (наприклад, “З чим у кожного з вас асоціюється здоровий спосіб життя?”) і просить швидко відповісти одним–двома словами, які записуються на дошці без обговорення. Коли “мозковий штурм” закінчено, група може обрати одну із запропонованих ідей і обговорити її більш докладно.

“Рольові ігри”.

Мета рольових ігор полягає не в акторській майстерності, а в тому, що різні сцени (ігри) допомагають студентам поставити себе в конкретну ситуацію і відчути на собі не свої почуття, а почуття й установки героя в заданій ситуації. Корисно уявити себе у становищі людини, яка сильно відрізняється від гравців. Так, коли молода людина розігрує роль одного з батьків, їй легше зрозуміти позицію і точку зору батьків. Існують різноманітні методики проведення рольових ігор: сцени можуть розігруватись парами чи в маленьких групах, де двоє беруть участь у сцені, а двоє виступають у ролі спостерігачів. Можна наперед підказати спостерігаючим, на що вони повинні звертати увагу (наприклад, як розгортаються події в даній сцені, чи відображає вона реальну ситуацію).

Після закінчення розігрування сценок учасники, які брали в них участь, повинні “вийти з ролі”. Так, кожний учасник може називати своє прізвище чи розповісти, що він/вона їли на сніданок, що допоможе визволитися від почуттів, котрі виникли в процесі гри. Після цього викладач може обговорити з групою розіграні сценки та допомогти їм установити, що конкретно кожний виніс для себе особисто.

Надалі викладач пропонує виконати такі вправи: