Наркотичні речовини та їх вплив на організм людини
Існує чимало речовин рослинного або хімічного походження, повторний прийом яких призводить до звикання і хворобливої пристрасті, тобто до наркоманії. Багато з них називають наркотичними засобами, або наркотиками, від гр. „narkotikos" – той, що затьмарює свідомість, відображає негативну дію цих засобів на психіку “у зв’язку з їх значною суспільною небезпекою, що завдає шкоду здоров’ю індивідуально”.
П
рирода
і хімія виробляють тисячі різноманітних
речовин, серед них є й такі, які мають
цілющі властивості, але одночасно несуть
у собі хвороби і смерть.
Наркотичні речовини поділяють на такі категорії:
1) здатні викликати ейфорію або піднесені суб’єктивні переживання;
2) здатні викликати залежність психічну і (або) фізичну, тобто потребу знову прийняти наркотик;
3) здатні завдати істотну шкоду психічному та (або) фізичному здоров’ю за умови їх регулярного вживання;
4) ті, що несуть небезпеку широкого розповсюдження серед населення.
За сучасною класифікацією розрізняють 3 великі групи наркотиків:
депресанти (опіати, героїн);
стимулятори (амфетамін, кокаїн, екстазі);
галюциногени (ЛСД, канабіоли, мескалін).
Речовини заносять до цього списку звичайно тоді, коли починають з’являтися соціальні наслідки їх немедичного застосування. За умови впливу хоча б одного препарату з цих груп із немедичною метою лікарі говорять про наркоманію.
До найпоширеніших засобів, які спричиняють розвиток наркоманії, належать опій та його похідні, препарати індійських конопель, деякі снотворні, кокаїн, різні стимулятори нервової системи.
О
піатна
група наркотиків.
Це велика група депресантів центральної
нервової системи, що мають наркотичний
ефект. До цієї групи входять як натуральні
опіати, що належать до природних продуктів
опійного маку (опій, морфін, кодеїн), так
і синтетичні опіатноподібні сполуки
(героїн, метадон, фентаніл та ін.).
Опій, або опіум, – це екстрагований алкалоїд зі снотворного маку. Опій – це порошок або таблетки з гірким смаком, нерозчинні у воді, спочатку білі, потім жовто-червоного кольору, що мають специфічний запах.
Ханка – застиглий сік макової коробочки темно-коричневого кольору; його розповсюджують у вигляді таблеток 1–1,5 см. у діаметрі. Менш поширена форма – бинт або марля, бавовняна тканина, просочена опієм, щільна і ламка на дотик, коричневого кольору (якщо до просушування була світлою).
Дія опію на людській організм полягає в порушенні передачі нервових імпульсів. На цьому було засноване досить широке застосування опію в медицині. Препарати опію застосовувалися для зниження перистальтики кишечника при проносах, вони входили до складу лікарських препаратів, їх уживали як снотворне, для зниження болю. У психіатрії опій раніше застосовувався при маніакальному збудженні, епілепсії, для лікування депресії. Нині в нашій країні опій в чистому вигляді в медицині не застосовується.
З наркотичною метою опій уживають, ковтаючи, а також у формі паління або ін’єкцій.
Головний алкалоїд опію – морфін (морфій). Це білий кришталевий порошок, погано розчинений у воді. Морфін має сильну болезаспокійливу дію, крім того, він змінює емоційну реакцію, послаблює свідомість унаслідок пригноблення різних видів центральної нервової системи.
Морфій – сильна нервова отрута, за своєю дією сильніший за опій і призводить до стійкої пристрасті. Його отримують з опію шляхом хімічної реакції. Виражену болезаспокійливу активність морфію внаслідок паралічу центрів кори головного мозку, що сприймають больову чутливість, використовують для зняття болю різного походження. Його застосовують для отримання снотворного ефекту, особливо при порушенні сну. Іноді морфій використовують у рентгенології під час дослідження шлунка, жовчного міхура.
Подібну морфіну дію має пантопон. Призначають пантопон, як і морфій, всередину і підшкірно за тих самих показань. Ще один алкалоїд опію, що міститься в ньому в кількості 2–3 % – кодеїн. За хімічною будовою він близький до морфію, але слабший у 5 разів. Його застосування: в основному як протикашльовий засіб, частіше він є складовою частиною таблеток або мікстур.
Під час спроби поліпшення знеболювальної властивості морфію і зменшення ризику ускладнень в кінці XIX ст. було відкрито один із найнебезпечніших похідних опію – героїн. За морфологічними властивостями героїн схожий на морфій, але за активністю значно перевищує його; у героїна швидкий і короткочасний ефект, що примушує наркомана повторювати ін’єкції кожні 3 години. Це порошок білого кольору, тому наркотик заведено називати білою смертю або білою отрутою.
Героїн найчастіше вводиться підшкірно, внутрішньовенно або інтраназально. Чистий героїн зустрічається рідко, звичайно він змішаний із нейтральним порошкоподібним продуктом (гідрокарбонатом, цукром, борошном). Наприклад, у США поширений вуличний героїн, концентрація чистої речовини становить 3,5%; китайський білий – 15-20%. В організмі героїн перетворюється на морфій. Ще на початку століття героїн застосовували в медицині як ефективне болезаспокійливе і снодійне, а також як засіб проти кашлю і нервозності. Однак згодом його вилучили і заборонили для вживання. Крім похідних опію, у світі існує безліч синтетичних препаратів з морфіноподібною дією, що мають незначні фармакологічні особливості, але застосовуються в основному в тих самих випадках, що і морфій. До них належать промедол, естацин, тілидин, метадон, фенадон, піпередин та інші.
Наркотики інших груп. Наступною значною групою наркотичних речовин є препарати з різних видів конопель (канабіоїди – сік, пилок та суцвіття жіночих рослин).
Традиційним наркотиком є рослина еритроксилон кока. В Україні кокаїн, що імпортують із-за кордону, майже не використовують його витісняють новокаїн, антестезин та інші антестетики. Раніше кокаїн застосовували при невралгії, лікуванні алкоголізму і морфінізму.
З медичних препаратів із наркотичною метою застосовують деякі снотворні – барбаміл, барбітал-натрію, циклобарбітал, ноксирон. Усі ці препарати мають гальмуючу дію на ЦНС.
Великі дози снодійних можуть спричинити пригнічення дихання, сповільнення пульсу, зниження температури, навіть смерть.
Наркотичну дію можуть мати стимулятори і галюциногенні препарати, такі, як стимулятори нервової системи: амфетаміни, збудливі засоби, психотонізуючі, допінги. До них належать стимулятори рослинного походження – кава, кавова гуща, чифір. Дія чифіру не повністю аналогічна дії кокаїну, але цей препарат посилює і регулює процеси збудження в корі головного мозку.
Алкоголь і тютюн також токсичні речовини, що разом призводять до залежності. Однак, на жаль, вони легалізовані майже у всіх країнах. Їм навіть дали незвичайне визначення – “легалізовані наркотики”, “культурні наркотики”. Звикання до них часто супроводжує шлях до інших наркотичних отрут.
Наркоманія – важка хвороба всього організму, яка без лікування веде до деградації особистості та передчасної смерті. Наркотичні речовини – сильні отрути, які руйнують всі органи, особливо центральну нервову систему. Ослаблення психічної діяльності, її занепад у наркоманів відбувається набагато швидше, ніж у алкоголіків. Більшість наркоманій призводить до зниження інтелекту, здібностей до творчості. Коло інтересів різко звужується й обмежується основною метою – добути наркотик. Настрій наркоманів нестійкий – від дратівливості до апатії. Досить часто наркотики формують шизофренію, галюцинації.
Нервова система пов’язана з ендодермою, і тому наркотики впливають на залози внутрішньої секреції, порушують гармонію їх взаємодії. У наркоманів знижується обмін речовин, температура тіла, коливається артеріальний тиск, сповільнюється ріст і розвиток тіла, страждає статева і дихальна системи, розвиваються хронічні запальні процеси.
Стан ейфорії, який розвивається при вживанні наркотиків, дуже шкідливий тому, що у людини, особливо молодої, виникає хворобливе бажання відчути ейфорію знову. В організмі з’являється звичка до наркотиків – і для досягнення ейфорії потрібно збільшувати дозу.
Якщо наркоман не приймає своєчасно чергову дозу, настає хворобливий стан, який проявляється як тяжке захворювання. Спостерігається сильний біль у тілі, м’язах, суглобах, кашель, коливання тиску, агресивність, іноді судоми, поверхневе часте дихання, блювота, пронос та безсоння.
Ознаками вживання наркотиків підлітками, незалежно від виду наркотиків, можуть бути такі зміни в поведінці, характері та фізіології:
– безпідставне зникнення з дому на тривалий час;
– пропуск занять, зниження успішності в навчанні;
– різкі зміни в поведінці, необґрунтована агресивність, замкненість, зміна кола друзів;
– поява брехливості, відчуження;
– поява боргів серед підлітків;
– зникнення цінних речей, грошей у домі, крадіжки;
– втрата зацікавленості до навчання, праці, телебачення;
– поява в підлітків деяких хімічних препаратів, розчинів, таблеток;
– знаходження в підлітків голок, шприців, гумових джгутів, наркотичних речовин;
– наявність у підлітків слідів від ін’єкцій у будь-яких частинах тіла;
– поява нових жаргонних слів;
– розлад сну, апетиту, коливання розміру зіниць та зміни кольору шкіри.