Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РУХ I ЗДОРОВЯ.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
8.29 Mб
Скачать

Загартування і здоров’я

Еволюція людини відбувалася під впливом різних метеорологічних факторів: охолоджень та нагрівань, сонячного випромінювання, механічної дії переміщення повітря тощо. Позбавлення організму цих надзвичайно необхідних для його нормального функціонування зовнішніх подразників формує не тільки страх до холоду, але й призводить до зниження працездатності, підвищення захворюваності зі всіма негативними наслідками.

Одним із найбільш доступних заходів, що підвищує працездатність та знижує сприйнятливість до простудних захворювань, є загартування. Воно сприяє такій перебудові організму, яка робить людину несприйнятливою до перегріву, сильного охолодження, різних змін метеорологічних факторів.

Розрізняють пасивне і активне загартування.

Пасивне загартування відбувається незалежно від волі людини. Наприклад, улітку люди багато часу проводять на відкритому повітрі, купаються, ходять босоніж, носять легкий одяг тощо. Це розвиває здатність організму пристосовуватися до несприятливих умов зовнішнього середовища і без шкоди для здоров’я переносити їх вплив.

Активне загартування – це систематичне застосування штучно створених дозових впливів, спрямованих на підвищення стійкості організму. Основні фактори загартування: повітря, вода, сонячне проміння.

Дуже важливо дотримуватися правил загартування:

  • систематичність процедур;

  • безперервність заходу;

  • поступове збільшення тривалості за часом процедур;

  • різноманітність методів загартування;

  • врахування індивідуальних особливостей організму.

Загартування повітрям – найпростіший, найдоступніший та універсальний засіб, який можна використовувати протягом року як на свіжому повітрі, так і в закритому приміщенні. Повітря діє на організм своєю температурою, вологістю, швидкістю руху його потоків та аероіонів. Загартування повітрям потрібно розпочинати в закритому приміщенні, найкраще – під час ранкової гімнастики при відкритій кватирці або фрамузі. Температура в приміщенні має бути не нижчою 17°С. Тривалість повітряної ванни – 5 хв. першого дня, 10 хв. – другого, 15 хв. – третього. Рекомендується вранці виходити на балкон або на вулицю й охолоджуватися до появи перших ознак «гусячої шкіри». Потім слід виконати фізичні вправи протягом 10–15 хв. і провести обтирання тіла вологим рушником. Однією з форм загартування є сон на свіжому повітрі або в приміщенні, що постійно провітрюється. Початкова температура в кімнаті має бути +16 +18°С. Припиняють загартування при зниженні температури до + 5°С.

До місцевих загартовуючих процедур належить ходіння босоніж. Починають з ходіння по підлозі в шкарпетках, потім без шкарпеток, поступово збільшуючи час ходіння від 5 хв. до 1 години. У літній період можна ходити по сухій і вологій траві, піску, камінні. Можна ходити босоніж по холодній землі або по снігу з поступовим збільшенням часу процедури від 30 сек. до 10 хв.

Порівняно з повітрям вода є сильнішим засобом загартування. Дія води визначається не тільки її температурою, але й площею шкіряного покриву, що змочується водою, тривалістю процедури і силою тиску маси води.

Дотримуючись правил загартування, подразнюючу дію води збільшують поступово. В міру зростання сили подразника водні процедури можна розглядати в такій послідовності: найменшу подразнюючу дію виявляють короткі місцеві процедури (змочуються окремі частини тіла); місцеве обтирання і місцеве обливання; потім місцева ванна, при якій вода діє тривало. Більш різкий вплив мають загальні процедури (вода контактує з усією поверхнею тіла) як нетривалої дії – загальне обтирання, загальне обливання, так і тривалої – загальна ванна. І найбільшими подразниками є душ, купання в басейні та у відкритих водоймах. Основою для призначення водних процедур є врахування індивідуальних особливостей і стану здоров’я кожного. У процесі процедур доцільна і бажана активна рухова поведінка.

Вода – це джерело здоров’я. Вона сприятливо діє на центральну нервову систему, знімає втому, оживлює організм. Головним у загартуванні водою є регулювання апарату терморегуляції. Всі гігієнічні процедури, засновані на використанні води, при правильній їх організації мають загартовуючий вплив. Не принесе бажаного результату загартування водою, якщо спеціальні загартовуючі процедури проводяться холодною водою, а звичайне гігієнічне вмивання – теплою. Необхідне узгодження гігієнічних процедур із загартовуючими. Цим досягається систематичне тренування при максимальному скороченні часу, який спеціально відводиться на загартування. Починати загартування водою потрібно завжди з найменш різних впливів – місцевих обтирань або обливань, поступово переходячи до загальних. Загартування водою проводиться в приміщенні при звичайній кімнатній температурі повітря. Не потрібно спеціально нагрівати повітря, але забезпечити відсутність протягів треба обов’язково. Навіть коротка дія прохолодного повітря на мокру шкіру може викликати різке переохолодження організму. В теплу пору року, коли водні процедури проводяться під відкритим небом, необхідно бути захищеним від вітру.

Обтирання – це дуже проста водна процедура, яку можна застосовувати в будь-якому віці. Проводиться вона змоченим у воді рушником. Обтирають тіло частинами і одразу ж розтирають сухим рушником від периферії до центру (за рухом крові). Обтирання починають із рук, потім обтирають лице, груди, живіт, спину, ноги. Вся процедура триває 3–4 хвилини. Початкова температура води для обтирання дітей – +32 +28°С, дорос­лих – + 28 +26°С. Через кожні 2–3 дні температуру поступово знижують на 1°С. Тривалість курсу – 30 днів.

У зв’язку з тим, що водні процедури є збуджуючими і тонізуючими засобами, їх краще застосовувати після ранкової гімнастики. Дітей уже з дошкільного віку треба привчати до самостійного обтирання та залучати їх до підготовки й проведення водних процедур.

Більш сильний вплив на організм має обливання водою всього тіла або тільки ніг. У перші дні температура води має бути не нижчою 30°С, потім треба поступово довести її до 15°С і нижче (за бажанням).

Після обливання тіло потрібно розтерти рушником. Тривалість процедури 3–4 хв.

Сильнодіючою загартовуючою процедурою є душ. Температура води така ж, як і при обливаннях.

Хороша загартовуюча процедура – умивання холодною водою. Дітей потрібно вже змалку привчати мити вранці руки до ліктя, вуха, шию, а перед сном вмиватися і мити ноги контрастною водою.

Але при застосуванні будь-якої водної процедури потрібно враховувати особисте самопочуття. Якщо людині процедура неприємна, не треба поспішати зі зниженнями температури води.

Н айкращим засобом загартування є купання у відкритих водоймах, під час якого на організм людини сприятливо діють не лише вода, але й повітря, сонячні промені, вся навколишня природа. Особливо сприятливим для організму є купання в морі. Розчинені в морській воді солі позитивно впливають на шкіру, загартовують її, піднімають загальний тонус організму.

Починати купання рекомендується при температурі води + 22 + 23°С, а повітря – +23 + 25°С. Якщо раніше організм загартовували обтиранням або обливанням, то для нього не будуть небезпечними і нижчі температури води та повітря. Не рекомендується купання натщесерце, а також раніше ніж через 1,5 години після сніданку та через 2,5 години після обіду. Після купання протягом години бажано не вживати їжу.

Виражений загартовуючий ефект справляють сонячні ванни. Променева енергія сонця, багата ультрафіолетовими та інфрачервоними променями, має величезне значення для росту та розвитку дитячого організму, зміцнення здоров’я та підвищення працездатності дорослої людини. Сонячні ванни, як місцеві, так і загальні, поєднуються, як правило, з повітряними. Найкращий час для сонячних ванн влітку в нашій місцевості з 10 до 13 години. Дуже важливо не перегріватися, тому є розумним чергування перебування на сонці та в тіні (по 10–15 хв.). Неправильне використання сонячних ванн не лише не сприятиме загартуванню, але й може завдати значної шкоди здоров’ю.

Кожній людині, незалежно від віку і статі, притаманна лінь. Слід намагатися її подолати, бо лише наполегливою працею можна досягти певних успіхів, здійснення мрій та зміцнення здоров’я. Природа створила людину для щастя. Для повного його сприйняття вона дала кожному в дарунок сонячне світло і місячне сяйво, прозорі краплі роси і п’янкий аромат квітів, неповторну свіжість ранків і тихий шепіт вечорів, щедрі пшеничні поля і кришталеві джерела, численне розмаїття трав і неперевершений смак ягід, фруктів, овочів... Лише розумне користування, дбайливе ставлення і щире збереження усіх шедеврів природи і можливостей організму зробить кожного по-справжньому щасливим і здоровим.