Експрес-вікторина

Запитання. Що означає абревіатура “СНІД”?

Відповідь. Це захворювання під загальною назвою “синдром набутого імунодефіциту”.

Запитання. Що означає абревіатура “АІDS”?

Відповідь. Те ж саме (англійська абревіатура).

Запитання. Що таке “ВІЛ”?

Відповідь. Вірус імунодефіциту людини – збудник ВІЛ-інфекції.

Запитання. Яка дія ВІЛ на організм людини?

Відповідь. Руйнує захисну систему організму, цим самим сприяє виникненню різних захворювань.

Запитання. Коли вперше виявлено СНІД?

Відповідь. Перші випадки СНІД офіційно зареєстровані в США в 1981 році. Вважають, що в країну його заніс стюард авіакомпанії “Ейр-Канада” Гаетан Дюга – гомосексуаліст. Установлено, що 40 осіб із перших 250 жертв СНІДу було інфіковано Гаетаном Дюга. Його назвали “нульовим” пацієнтом; помер 1984 року.

Запитання. Якщо ВІЛ потрапляє в організм, чи можна його знешкодити, вилікувати?

Відповідь. Поки що ні. Ефективних ліків від ВІЛ-інфекції немає.

Запитання. Які основні шляхи передачі ВІЛ ви знаєте?

Відповідь. Загальне правило: зараження відбувається через контакти “кров-кров” шляхами: статевим (під час статевого акту); через кров (через забруднені кров’ю шприци, голки, інші медичні інструменти, через кров, що переливається); від ВІЛ-інфікованої вагітної жінки своєму плоду.

Запитання. Чи передається ВІЛ через поцілунок?

Відповідь. Ні.

Запитання. Чи передається ВІЛ при користуванні одним посудом із хворою людиною?

Відповідь. Ні.

Запитання. Чи передається ВІЛ через нестерильні медичні інструменти?

Відповідь. Так.

Запитання. Що таке “безпечний секс”?

Відповідь. Зменшення кількості своїх статевих партнерів до одного. Використання презервативів.

Запитання. Чи захищає презерватив від передачі вірусу статевим шляхом?

Відповідь. Використання презерватива під час статевого акту запобігає зараженню ВІЛ, венеричними хворобами, проте не дає 100 % гарантії.

Запитання. Хто є найбільш уразливою групою щодо інфікування ВІЛ?

Відповідь. 1. Особи, що мають численні статеві контакти.

2. Наркомани, котрі вводять наркотики ін’єкційно.

Запитання. Чи стійкий ВІЛ у зовнішньому середовищі? Чи можна його знешкодити?

Відповідь. Не стійкий. Гине під дією високої температури (при t близько 60° С – через 20 хвилин, при t 100° С – миттєво). Знешкодити його можна також спиртом, перекисом водню. Тому за належної обробки медичного інструментарію ймовірність бути інфікованим зменшується.

При розгляді четвертого навчального питання викладач дає студентам завдання вказати відомі на сьогодні основні шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої та умови, необхідні для передачі вірусу. Потім, студенти вивчають будову віріона ВІЛ, стійкість вірусу в зовнішньому середовищі, вплив ВІЛ на імунну систему та діагностику захворювання. Викладач звертає увагу студентів на те, що людей, які мали і мають контакт з вірусом, потрібно обстежувати на наявність ВІЛ-інфекції, як тільки пройде час, необхідний для нагромадження в крові противірусних антитіл. Завдяки ранній діагностиці вони можуть отримати адекватне лікування в період, коли їхня імунна система найбільше спроможна боротися з ВІЛ, і таким чином запобігти розвитку деяких опортуністичних інфекцій.

Обстеження на ВІЛ-інфекцію/СНІД проводяться в лікувально-профілактичних закладах, де за бажанням це можна зробити анонімно.

Всі відомості стосовно ВІЛ-інфікованої особи є конфіденційними.

Невідкладна медична допомога ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД надається в усіх лікувально-профілактичних закладах України.

У п’ятому навчальному питанні викладач подає інформацію про заходи запобігання ВІЛ/СНІДу, звертаючи увагу студентів на те, щоб суспільство зрозуміло, що за умови відсутності вакцини єдиною зброєю проти ВІЛ/СНІДу є безпечна поведінка. Протягом заняття викладач використовує рекомендовані вправи.

Вправа 1 – “Міфи і факти про ВІЛ/СНІД”

Мета: систематизувати отриманні знання про шляхи передачі ВІЛ/СНІДу і методах попередження зараження.

Методика проведення: учасникам роздають листки з твердженням. Викладач просить учасників анонімно на них відповісти. Перелік тверджень наводиться нижче.

Відповіді необхідно відмітити у відповідній графі:

Твердження	прави-льно	неправи-льно
ВІЛ – це вірус, який викликає СНІД
Можна заразитись ВІЛ, випивши зі стакана, яким користувалась людина, що живе з ВІЛ
ВІЛ передається при дружньому поцілунку
Можна заразитись ВІЛ при переливанні неперевіреної крові
Людина носій ВІЛ, може заразити свого статевого партнера
Вживання алкоголю може підвищити ризик зараження ВІЛ
Комарі можуть бути переносниками ВІЛ
Використання одноразових шприців може захистити від ВІЛ
Використання латексних презервативів під час статевого акту може зменшити ризик зараження ВІЛ
Прийом протизапліднюючих таблеток може вберегти жінку від зараження ВІЛ
Можна заразитись ВІЛ через сидіння на унітазі
Більшість людей, що живуть з ВІЛ, є загрозою для суспільства
ВІЛ – остання стадія захворювання СНІД
СНІД – це хвороба, що передається повітряно-крапельним шляхом

Рекомендації викладачам: підводячи підсумки, необхідно наголосити, що багато міфів часто виникає через відсутність достовірної інформації про інфекції, які передаються статевим шляхом, ВІЛ/СНІД і засоби захисту, що збільшує ризик зараження. Можлива групове обговорення міфів. Викладач, не критикуючи висловлювань учасників, повинен підвести до правильного визначення міфів і реальностей, роблячи акцент на безпечній поведінці та необхідності отримання достовірної інформації.

Вправа 2 – “Поміж вогнями”

Мета: закріпити знання про методи профілактики зараження ВІЛ/СНІДу.

Методика проведення: вибрати 2-х осіб із числа учасників, запропонувати їм стати в різних кутках кімнати та виконати роль “вірусів”. Решта учасників розходиться по всій аудиторії. “Віруси” кидають м’яч (можна паперовий), намагаючись попасти в кого-небудь з учасників. Учасник, у котрого влучив м’яч і який його не спіймав, стає “інфікованим” і приєднується до “вірусів”.

Якщо учасник спіймав м’яч, то він повинен назвати метод профілактики ВІЛ (наприклад, дотримуватись правил особистої гігієни – використовувати індивідуальну зубну щітку, бритву, манікюрне приладдя; не вживати наркотиків (особливо ін’єкційних); при проколюванні вух користуватись виключно стерильними інструментами; уникати раннього статевого життя; при сексуальних контактах завжди користуватись презервативом; мати одного сексуального партнера та інше). Таким чином, учасник “уникає” інфікування. Перемагає той, хто називає найбільшу кількість методів профілактики передачі ВІЛ.

Рекомендації викладачам: при груповому обговоренні, після закінчення вправи, слід зробити акцент, що кращий метод профілактики зараження ВІЛ – це дотримання правил безпеки поведінки.

Вправа 3 – “Лабіринт”

Мета: формування толерантного ставлення до людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом.

Методика проведення: вправа складається з 4-х етапів:

1) постановка проблеми;

2) проходження лабіринту зі стільців;

3) дискусія про відчуття під час проведення “лабіринту”;

4) повторюється обговорення поставленої на першому етапі проблеми.

Перед групою ставиться проблема: “У вас є дуже хороший товариш. Ви дізнались, що він ВІЛ-інфікований. Чи залишитесь ви товаришами? Якщо так, то чому?”. Кожен учасник коротко пояснює свою позицію.

Після цього всі учасники розбиваються на пари. Перша пара виходить з аудиторії. У цей час у кімнаті в хаотичному порядку розставляються стільці. Одному учаснику з пари, що вийшла з аудиторії, пропонують пройти між стільцями з зав’язаними очима. Потім ця ж людина проходить ті ж перешкоди, але з допомогою свого партнера, запам’ятовуючи свої відчуття і першого, і другого разу. Стільці переставляють, і партнери міняються ролями. Вправи повторюються з кожною парою в описаній вище послідовності. Після закінчення вправи учасники сідають на розставлені колом стільці і діляться відчуттями, які вони отримали під час проходження лабіринту спочатку без підтримки, а потім із допомогою партнера. На завершення вправи кожен учасник повторно висловлює свою думку щодо ставлення до даної проблеми.

Рекомендації викладачам: під час обговорення відчуттів учасників при проходженні “лабіринту” слід звернути увагу на факт, що люди, котрі живуть із ВІЛ/СНІД, потребують підтримки і розуміння. Викладач повинен стежити за тишею в процесі проведення вправи.

Вправа 4 – “У нього – ВІЛ!”

Обладнання та матеріали:

Набір іграшок – ляльок, ведмедиків, котів і т.ін. – за кількістю учасників заняття.

Учасникам заняття пропонується рольова гра. Кожний обирає собі іграшку, після чого визначаються ролі – іграшки “ВІЛ-інфікованої”, її “колег по роботі”, її “сусідів”, “батьків однокласників її дитини” та інше. Викладач не обмежує фантазії учасників тренінгу – персонажів може бути стільки, скільки хоче група. Кожен з персонажів має висловити своє ставлення до “ВІЛ-інфікованого”.

Наприкінці вправи викладач просить групу зробити висновки щодо ставлення до ВІЛ-інфікованих у суспільстві.

Вправа 5 – “Можливо – неможливо”

Викладач диктує групі список, який містить можливі та неможливі шляхи передачі ВІЛ-інфекції. Наприклад: через укуси комарів, при користуванні спільною ванною з ВІЛ-інфікованою особою, при користуванні спільним туалетом з ВІЛ-інфікованою особою, при здійснюванні татуажу, при заняттях спортом разом з ВІЛ-інфікованою особою, при внутрішньовенних ін’єкціях, при незахищених сексуальних контактах, при здійснюванні пірсінгу, від інфікованої матері через грудне молоко, при кашлі та чханні ВІЛ-інфікованої людини, при переливанні крові від ВІЛ-інфікованою людини, від матері дитині через плаценту, при рукостисканні з ВІЛ-інфікованою особою.

Учасникам тренінгу пропонується записувати за викладачем, розташовуючи можливі шляхи передачі ВІЛ-інфекції з лівого боку аркуша паперу, неможливі – з правого.

Вправа 6 – “Ризикована поведінка”

Група ділиться на дві підгрупи. Кожна отримує великий аркуш паперу і кольорові фломастери. Завдання першої підгрупи полягає у визначенні аспектів ризикованої поведінки при сексуальних контактах, другої – за умов ін’єкційного споживання наркотиків. Після закінчення праці підгрупи обмінюються результатами, викладач робить підсумок і демонструє плакат “Ризикована поведінка в плані зараження ВІЛ”.

Ризикована поведінка в плані зараження ВІЛ
За умов сексуальних контактів	За умов застосування наркотиків ін’єкційним шляхом
відсутність постійного статевого партнерства	спільне використання ін’єкційного інструментарію (голки, шприц, контейнери для наркотиків і для промивання голок та шприців)
часта зміна статевих партнерів	застосування наркотика, вірогідно, забрудненого вірусом імунодефіциту людини
нехтування безпечними (неінвазійний секс) формами сексуальних стосунків
нехтування захищеними (застосуванням презервативів) формами сексуальних стосунків

Під час семінарського заняття студентами освоюється техніка практичного використання презерватива.

Методика правильного користування презервативом

1 . Не можна користуватись презервативом, у якого закінчився термін придатності, бо такий презерватив може порватись.

Термін придатності написаний на упаковці. Зберігати презерватив слід у прохолодному, сухому місці. Не варто носити презерватив у задній кишені джинсів.

2. Виймаючи презерватив з упаковки, будь уважним, щоб не пошкодити його нігтями. Ніколи не відкривай пакет зубами.

3. Презерватив потрібно надягати на ерегований статевий член до початку статевого акту.

4. Перед надяганням презерватива витисніть з нього повітря. Надягаючи презерватив, залишіть місце між його дном та голівкою статевого члена для сперми.

5. Згорнутий презерватив розміщують на голівці члена і розкочують його таким чином, щоб усередині не залишилось повітря.

6 . Користуйтесь тільки змазками на водній основі. Ніколи не користуйтесь жиророзчинними змазками (вазилін, олія) тому, що вони пошкоджують презерватив і він легко рветься.

7. Виймаючи член з вагіни відразу після закінчення статевого акту, підтримуйте кільце презерватива, щоб сперма не вилилась.

8. Після використання викиньте презерватив у відро зі сміттям. Ніколи не викидайте презервативи в унітаз!

9. Ніколи не користуйтесь двома презервативами, натягнутими один на одного, бо в такому випадку вони скоріше порвуться.

10. Презерватив можна використовувати тільки один раз. При повторному використанні презерватив уже не захищає.

У кінці заняття викладач оцінює активність кожного студента при обговоренні теми та виконанні вправ, відповідає на запитання, підводить підсумки і дає завдання для самостійної роботи та питання для самостійної підготовки.