Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РУХ I ЗДОРОВЯ.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
8.29 Mб
Скачать

Лікування та профілактика алкоголізму

Лікування алкоголізму здійснюється лікарем-наркологом. Зазвичай його проводять амбулаторно в умовах наркологічного диспансеру або стаціонарних наркологічних відділеннях. Для цього повинне бути лише бажання хворого позбавитися своєї „недуги".

Успіх лікування залежить від довготривалого і систематичного дотримання певних умов протягом місяців і навіть років. У основі лікування лежить вироблення в пацієнтів твердої установки на здоровий спосіб життя.

Синдром похмілля (абстиненції) знімають дезінтоксикаційними ліками: розчином глюкози, фізрозчином, вітамінами. Розлади внутрішніх органів лікують симптоматичною групою препаратів (серцево-судинні, гепатопротектори, ноотропи).

Шкідливість алкоголю доведена. Навіть малі дози його можуть стати причиною неприємностей, нещасть – травм, автокатастроф, розпаду сім’ї, позбавлення працездатності, злочинів. Тому алкоголізм – велика соціальна і медична проблема, для вирішення якої кожен повинен докласти максимум зусиль. Велике значення має профілактика, особливо серед молодих людей, інформованість про негативну дію алкогольних напоїв на організм, на органи та системи. Необхідно підкреслювати негативну дію алкоголю на спадковість, потомство.

Потрібно проводити соціальну профілактику, тобто люди повинні усвідомити, що алкоголізм несумісний зі здоровим способом життя.

Н айбільше на процес становлення та виховання особистості впливає сім’я. Якщо в сім’ї є місце алкоголю, це значно підвищує ризик виникнення в дітей шкідливих звичок. За статистикою 80 % людей почали вживати алкоголь у шкільному віці. Кожна людина повинна дотримуватися норм моралі, виконувати конституційні обов’язки, поважати права інших осіб, але критично ставитися до вчинків, здійснених людьми в нетверезому стані. Робота антиалкогольної пропаганди полягає не тільки в озброєнні людини знаннями, які б дозволили сформувати уявлення про шкідливість алкоголю.

Сьогодні українська молодь проходить тяжке випробування – пити чи не пити, палити чи не палити. Цей вибір існував завжди, але за умов поширення СНІДу, захворювань, які передаються статевим шляхом, ці питання стають дуже актуальними.

Боротьба з пияцтвом – загальнодержавна, загальнонародна справа. Ніхто не повинен стояти осторонь від неї. Створити непримиренне ставлення до пияцтва, викорінити його можна тільки колективними зусиллями.

Ebrietas est voluntaria insania

(Пияцтво – це добровільне безумство)

Багатогранною і неосяжною є народна творчість українського народу щодо проблем пияцтва (зловживання алкоголем) та алкоголізму (алкогольної хвороби) – це казки, приказки, перекази, прислів’я тощо. Особливе місце серед них належить прислів’ям і приказкам, яким так притаманні лаконічність, чіткість, влучність, життєва мудрість. В прислів’ях та приказках відобразилися багатовікові спостереження, життєвий та соціально-історичний досвід народу. Вони, незважаючи на свою часову віддаленість, не втратили своєї актуальності і на сьогодні: вони так само злободенні, як сотні років тому, оскільки стверджують здорові моральні принципи, наповнені гуманістичним змістом, гостро засуджують пияцтво. Ось лише незначна частина таких прислів’їв і приказок.

Хто багато п’є, той сам себе б’є. Хто п’є до дна, тому не бачить добра. Пити до дна – не бачити добра. Нині до дна, завтра до дна – засталася біда і корова одна. Хто по повній випиває, той під тином спочиває. Сказано: п’яний, що дурний. Сьорбне чоловік чарку – наче сказиться. Чарочки та рюмочки доведуть до сумочки. Пиття не доводить до пуття. Карти і пиття не доводять до пуття. Коза – не тварина, п’яниця – не людина. Люди п’яні і голову гублять. Пияцтво і розум з’їло. П’янка і розумного зведе з ума. П’янка ніколи до добра не доведе. П’яний дурному брат. П’яний і злодій – рідні брати. П’яний та дурний – рідні брати. П’яниця і свиня – то однакові звання. П’яниця – то послідній чоловік. Соха – не плуг, тачка – не машина, п’яниця – не чоловік. У п’яниці нема нічого на полиці. П’є до потері, щоб не бачити, де двері. Як вип’єш дві-три, то неначе замакітриться світ. Як вип’єш неповну чарку, очі западуться, а як вип’єш повну – вилізуть, то краще не пити. Випив чарку, випив дві – зашуміло в голові. Чарка горілки – лиха ківш. Чарка та сварка до добра не доведуть. Хміль, а не вода, чоловікові біда. Хмільна вода до добра не доведе. У корчмі ся напиває, а в калюжі спочиває. Шинок хазяїном не наставить. Вода живить, горілка губить. Втопив розум у горілці. Горілка без вогню, а розум спалить. Горілка багато шкоди робить: вона і розум затьміває, і на зле штовхає. Горілочка-кума зведе хоч кого з ума. Горілочка йде спочатку до голови, а потім до ніг. Горілка з ніг людей збиває. Горілка валить з ніг і кладе під поріг. Горілка – всього доброго злодійка. Горілка в роботі не помічник. Горілка і гулі не одного в постоли взули. Горілка йому очі засліпила. Горілка людину в гріб заведе. Горілка – не дівка, а мачуха – не мати, але вміють добре голову звертати. Горілка як хороша дівка – хоч кого з ума зведе. Горілка – не вода – людська біда. Горілку полюбив – родину знищив. Горілка тільки біду шукає. Горілкою розуму не помиєш. Не шкода горілки випитої, а шкода розуму пропитого. Прощавай розуме, коли з горілкою зустрівся. Будь здоров, розуме, побачимось завтра. Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить. Хто горілку любить, той сам себе губить. Де хміль у голові, там розум мовчить. Хоч і кажуть, що горілка серце веселить, чого ж од неї, ледачої, голова болить?! Горілки не пий – будеш чоловік золотий. Гуляє, за все забуває. Бувай здоровий, розуме, не побачимось і завтра. Від пива голова крива. З першою чаркою – спрага, з другою – веселощі, з третьою – насолода, з четвертою – безумство. Перша чарка – колом, друга – соколом, а решта – дрібними пташечками. Перша чарка не брала, друга теж, а третя звела в арешт. Перша чарка – як по льоду, друга – як по меду, а за третю не питай – управляйся, наливай! За чарку – та й за сварку! Сьорбне чоловік чарку – наче сказиться. Чарка вина не добавить ума. Не жаль ума, а жаль розуму. Казала горілочка: “Ой, хто мене займе, у голові знайде, руки-ноги обдере і додому не заведе!”.

СЕМІНАРСЬКЕ (ПРАКТИЧНЕ) ЗАНЯТТЯ № 2