- •Передмова
- •Тема 1. Поняття і структура діяльності
- •1.1. Поняття «активність» і «поведінка»
- •1.2. Рівні поведінки
- •Психічна регуляція поведінки різних рівнів
- •1.3. Людська діяльність як особлива форма людської активності
- •1.4. Психологічна структура діяльності
- •Тема 2. Мотиваційний компонент діяльності
- •2.1. Поняття, функції і види потреб
- •Функції потреб
- •Види потреб
- •2.2. Поняття і види мотивів
- •Види мотивів
- •2.3. Теорії мотивації діяльності
- •2.4. Ієрархія потреб особистості
- •Потреби в порядку їхньої послідовності
- •Піраміда ієрархії потреб особистості (за а.Маслоу)
- •Тема 3. Операційний компонент діяльності
- •3.1. Поняття, психологічна структура і види дій
- •Психологічні компоненти дії
- •Види дій
- •3.2. Поняття, види і властивості операцій
- •Види операцій
- •Властивості операцій
- •3.3. Поняття, властивості і види рухів
- •Властивості рухів
- •Види рухів
- •3.4. Інтеріоризація та екстеріоризація дій
- •Поетапне формування розумових дій
- •3.5. Поняття, структура, формування навички
- •Формування навичок
- •Структура навички
- •Види вправлянь
- •Етапи формування навички
- •3.6. Взаємодія навичок
- •Види переносу навичок
- •3.7. Поняття, етапи формування умінь
- •Етапи формування умінь
- •Тема 4. Психологічні механізми когнітивної діяльності
- •4.1. Перцептивна діяльність
- •Структура перцептивної діяльності
- •Психологічна природі відчуттів
- •Виникнення відчуттів
- •Види відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Чутливість, пороги чутливості, змини чутливості
- •Різновиди адаптації
- •Психологічна природа сприймання
- •Відмінності процесів відчуттів і сприймання
- •Моторний компонент сприймання
- •Властивості сприймання
- •Види сприймання
- •Принципи організації сприймання
- •4.2. Мнемічна діяльність
- •Теорії пам’яті
- •Структура мнемічної діяльності
- •Характеристика запам’ятання
- •Види запам’ятання
- •Характеристика збереження і забування
- •Види збереження
- •Характеристика процесу відтворення
- •Види відтворення
- •Індивідуальні відмінності мнемічної діяльності
- •Індивідуальні властивості мнемічної діяльності
- •4.3. Мислительна діяльність
- •Структура мислительної діяльності
- •Психологічна природа мислення
- •Характеристики мислення
- •Змістові та формальні аспекти мислення як процесу
- •Логічні (змістові) компоненті мислення
- •Формальні (операційні) компоненти мислення
- •Інтелект
- •Шляхи інтелектуальної адаптації
- •Структура інтелекту
- •Види інтелекту
- •Індивідуальні особливості інтелекту
- •4.4. Імажитивна діяльність
- •Структура імажитивної діяльності
- •Психологічна природа імажитивної діяльності
- •Порівняльна характеристика мислення та уяви
- •Імажитивні операції (операції уяви)
- •Види уяви
- •Творча діяльність і креативність особистості
- •Етапи творчої діяльності
- •Креативність особистості
- •Тема 5. Психологічні механізми регуляції діяльності: атенційна регуляція діяльності
- •5.1. Психологічна природа уваги
- •Функції уваги
- •Фізіологічні механізми уваги
- •5.2. Види уваги
- •Психологічні властивості видів уваги залежно від характеру походження та способу здійснення
- •5.3. Властивості уваги
- •Тема 6. Психологічні механізми регуляції діяльності: емоційно-вольова регуляція діяльності
- •6.1. Психологічна природа волі
- •Структура саморегуляції
- •Функції волі
- •6.2. Види і структура вольових дій
- •Структура простої вольової дії
- •Структура складної вольової дії
- •6.3. Вольові якості особистості
- •6.4. Поняття про емоції та почуття
- •Визначення емоцій та почуттів
- •Взаємозв’язок емоцій та почуттів
- •6.5. Механізм емоційної регуляції поведінки
- •6.6. Види емоцій та почуттів Види почуттів
- •Види емоцій
- •Тема 7. Особистість як суб’єкт діяльності
- •7.1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •Рівні репрезентації особистості
- •7.2. Фактори розвитку особистості
- •7.3. Структура особистості
- •Фактори розвитку підструктур особистості
- •Структура особистості (за з. Фрейдом)
- •Структура особистості (за н.І.Рейвальд)
- •Спрямованість
- •Спрямованість
- •Тема 8. Індивідуальний стиль діяльності
- •8.1. Психологічна сутність індивідуального стилю діяльності
- •8.2. Темперамент: поняття, психофізіологічна природа, прояв у діяльності
- •Властивості психічних явищ
- •Прояв темпераменту особистості у діяльності
- •8.3. Характер: поняття, психологічна природа, структура, властивості
- •Психологічна природа характеру
- •Структура характеру
- •Форма характеру
- •Властивості характеру
- •8.4. Здібності: поняття, психологічна природа, детермінація, види
- •Психологічна природа здібностей
- •Детермінація здібностей
- •Види здібностей
- •Тема 9. Види діяльності: гра
- •9.1. Різні підходи до психологічної природи гри
- •9.2. Психологічні особливості гри як виду діяльності
- •Психологічні характеристики гри
- •9.3. Види ігор та їхня психологічна характеристика
- •9.4. Значення гри у психічному розвитку особистості
- •Тема 10. Види діяльності: научіння, учіння, навчання
- •10.1. Поняття та види научіння
- •Види научіння
- •10.2. Поняття і типи учіння
- •10.3. Поняття і види навчання
- •Ситуація готового надання
- •Ситуація спрямованої пізнавальної активності.
- •Ситуація природного саморуху.
- •Тема 11. Види діяльності: праця, професійна діяльність
- •11.1. Психологічне розуміння поняття «праця»
- •11.2. Суспільна природа праці
- •11.3. Психологічні ознаки праці
- •11.4. Поняття і структура професійної діяльності
- •Структура професійної діяльності
- •Класифікація різних видів професійної діяльності
- •11.5. Професіографія
- •Загальна схема для розробки комплексної професіограми
- •Зовнішні фактори:
- •Внутрішні фактори:
- •11.6. Професійна придатність і професійне становлення особистості Професійна придатність
- •Професійне становлення особистості
- •Фактори професійної самоактуалізації
- •Успіх у професійній діяльності
- •Динаміка професійного успіху
- •Психотехніка професійного успіху
- •Початок професійної діяльності
- •Рівень мотивації робітника та професійний успіх
- •Ефективний темп професійного успіху
- •Прогнозування та професійний успіх
- •Фактор цілеполягання на професійний успіх
- •Успішні стратегії побудування професійної кар’єри
- •Тема 12. Соціально-психологічні механізми професійної діяльності
- •12.1. Поняття і види груп Поняття про групу
- •Види груп
- •12.2. Внутрішньогрупові процеси у малій шрупі
- •Види взаємодії у групі
- •Фази розвитку особистості в умовах групової взаємодії
- •Соціально-психологічний клімат групи
- •12.3. Структура соціальної влади малої групи
- •Психологічна сутність феномену лідерства
- •Психологічна сутність феномену керівництва
- •Авторитет керівника
- •12.4. Стилі керівництва
12.3. Структура соціальної влади малої групи
Структура соціальної влади в малій групі – це система взаємних позицій членів групи в залежності від їхньої здатності впливати на групу |
Існує психологічна необхідність соціального керування групою. Група являє собою надзвичайно складний організм, активність якого розгортається одночасно в багатьох напрямках і вимагає особливих дій по збереженню цілеспрямованості групових зусиль, об’єднання індивідуальних активностей у єдине ціле. Функція соціального керування реалізується через феномени лідерства і керівництва.
Соціальна влада в групі реалізується через актуальне або потенційне право на вплив з боку певних членів групи у різних формах, але серед них найбільш вивчені феномени лідерства і керівництва. Обидва феномени є проявами процесу впливу, однак мають різну природу.
Керівництво – вплив соціально зафіксованої формальної природи |
Лідерство – спонтанно виникаючий усередині групи психологічний вплив одного члена групи на інших |
Психологічна сутність феномену лідерства
Лідерство в групі – це процес міжособистісного впливу. Лідера породжують не стільки особистісні якості конкретної людини або їхнє сполучення, скільки структура взаємин у даній конкретній групі. Система міжособистісних зв’язків у групі формується і визначається цілями групи та цінностями і нормами, що у ній сформувалися. Лідер як би уособлює систему переваги групою цілей і цінностей, є їхнім носієм, активним провідником у життя.
Лідером приймається і вважається той, чиї установки й орієнтації стають референтними, тобто вихідними еталонами для усіх або більшості членів групи в оцінці або у значимих аспектах життєдіяльності групи. За ним визнається право вести за собою, бути останньою інстанцією в оцінці різних групових ситуацій і обставин.
Відповідно до того, що лідерство тісно зв’язано з розв’язанням тих або інших задач, його можна типологізувати відповідно до видів групових діяльностей:
Інструментальні види групової діяльності – спрямовані на виконання групою її цільових функцій, заради яких вона і була створена.
експресивні види групової діяльності – спрямовані на підтримку групи як єдиного цілого, її подальшій розвиток і зміцнення.
Інструментальне лідерство за мету забезпечення керування групою в процесі розв’язання її цільових задач, експресивне лідерство – забезпечення позитивного внутрішнього клімату групи, її стабільності.
Лідер, орієнтований на ефективність виконання групової мети, змушений йти на погіршення взаємин із членами групи. Лідерові експресивного типу, спрямованому на інтереси окремих осіб і їхні взаємини, приходиться займатися поліпшенням взаємин на шкоду загальним цілям і задачам. У силу своєї спрямованості на визначену сферу життєдіяльності групи той або інший лідер завжди знаходиться як би в опозиції або до членів групи, орієнтованих на спілкування, або то тих, хто орієнтований на задачі і цілі групи.
У будь-якій реальній групі може одночасно існувати декілька різнопланових лідерів, що займають в ній свої власні «екологічні» ніші і не вступають один з одним в серйозні протиріччя. Це тим більше можливо, що усередині кожної з виділених сфер може відбуватися ще більш глибока диференціація лідерських ролей.
Різновиди інструментального лідерства: лідер-організатор, лідер-ерудит, лідер-майстер, лідер-скептик і т.д.
Різновиди експресивного лідерства: лідер емоційної напруги (соціометрична «зірка»), лідер - інтегратор емоційного настрою і т.д.
Чим вище рівень розвитку групи, тим більше в ній може бути різних проявів процесу лідерського впливу.