- •Передмова
- •Тема 1. Поняття і структура діяльності
- •1.1. Поняття «активність» і «поведінка»
- •1.2. Рівні поведінки
- •Психічна регуляція поведінки різних рівнів
- •1.3. Людська діяльність як особлива форма людської активності
- •1.4. Психологічна структура діяльності
- •Тема 2. Мотиваційний компонент діяльності
- •2.1. Поняття, функції і види потреб
- •Функції потреб
- •Види потреб
- •2.2. Поняття і види мотивів
- •Види мотивів
- •2.3. Теорії мотивації діяльності
- •2.4. Ієрархія потреб особистості
- •Потреби в порядку їхньої послідовності
- •Піраміда ієрархії потреб особистості (за а.Маслоу)
- •Тема 3. Операційний компонент діяльності
- •3.1. Поняття, психологічна структура і види дій
- •Психологічні компоненти дії
- •Види дій
- •3.2. Поняття, види і властивості операцій
- •Види операцій
- •Властивості операцій
- •3.3. Поняття, властивості і види рухів
- •Властивості рухів
- •Види рухів
- •3.4. Інтеріоризація та екстеріоризація дій
- •Поетапне формування розумових дій
- •3.5. Поняття, структура, формування навички
- •Формування навичок
- •Структура навички
- •Види вправлянь
- •Етапи формування навички
- •3.6. Взаємодія навичок
- •Види переносу навичок
- •3.7. Поняття, етапи формування умінь
- •Етапи формування умінь
- •Тема 4. Психологічні механізми когнітивної діяльності
- •4.1. Перцептивна діяльність
- •Структура перцептивної діяльності
- •Психологічна природі відчуттів
- •Виникнення відчуттів
- •Види відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Чутливість, пороги чутливості, змини чутливості
- •Різновиди адаптації
- •Психологічна природа сприймання
- •Відмінності процесів відчуттів і сприймання
- •Моторний компонент сприймання
- •Властивості сприймання
- •Види сприймання
- •Принципи організації сприймання
- •4.2. Мнемічна діяльність
- •Теорії пам’яті
- •Структура мнемічної діяльності
- •Характеристика запам’ятання
- •Види запам’ятання
- •Характеристика збереження і забування
- •Види збереження
- •Характеристика процесу відтворення
- •Види відтворення
- •Індивідуальні відмінності мнемічної діяльності
- •Індивідуальні властивості мнемічної діяльності
- •4.3. Мислительна діяльність
- •Структура мислительної діяльності
- •Психологічна природа мислення
- •Характеристики мислення
- •Змістові та формальні аспекти мислення як процесу
- •Логічні (змістові) компоненті мислення
- •Формальні (операційні) компоненти мислення
- •Інтелект
- •Шляхи інтелектуальної адаптації
- •Структура інтелекту
- •Види інтелекту
- •Індивідуальні особливості інтелекту
- •4.4. Імажитивна діяльність
- •Структура імажитивної діяльності
- •Психологічна природа імажитивної діяльності
- •Порівняльна характеристика мислення та уяви
- •Імажитивні операції (операції уяви)
- •Види уяви
- •Творча діяльність і креативність особистості
- •Етапи творчої діяльності
- •Креативність особистості
- •Тема 5. Психологічні механізми регуляції діяльності: атенційна регуляція діяльності
- •5.1. Психологічна природа уваги
- •Функції уваги
- •Фізіологічні механізми уваги
- •5.2. Види уваги
- •Психологічні властивості видів уваги залежно від характеру походження та способу здійснення
- •5.3. Властивості уваги
- •Тема 6. Психологічні механізми регуляції діяльності: емоційно-вольова регуляція діяльності
- •6.1. Психологічна природа волі
- •Структура саморегуляції
- •Функції волі
- •6.2. Види і структура вольових дій
- •Структура простої вольової дії
- •Структура складної вольової дії
- •6.3. Вольові якості особистості
- •6.4. Поняття про емоції та почуття
- •Визначення емоцій та почуттів
- •Взаємозв’язок емоцій та почуттів
- •6.5. Механізм емоційної регуляції поведінки
- •6.6. Види емоцій та почуттів Види почуттів
- •Види емоцій
- •Тема 7. Особистість як суб’єкт діяльності
- •7.1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •Рівні репрезентації особистості
- •7.2. Фактори розвитку особистості
- •7.3. Структура особистості
- •Фактори розвитку підструктур особистості
- •Структура особистості (за з. Фрейдом)
- •Структура особистості (за н.І.Рейвальд)
- •Спрямованість
- •Спрямованість
- •Тема 8. Індивідуальний стиль діяльності
- •8.1. Психологічна сутність індивідуального стилю діяльності
- •8.2. Темперамент: поняття, психофізіологічна природа, прояв у діяльності
- •Властивості психічних явищ
- •Прояв темпераменту особистості у діяльності
- •8.3. Характер: поняття, психологічна природа, структура, властивості
- •Психологічна природа характеру
- •Структура характеру
- •Форма характеру
- •Властивості характеру
- •8.4. Здібності: поняття, психологічна природа, детермінація, види
- •Психологічна природа здібностей
- •Детермінація здібностей
- •Види здібностей
- •Тема 9. Види діяльності: гра
- •9.1. Різні підходи до психологічної природи гри
- •9.2. Психологічні особливості гри як виду діяльності
- •Психологічні характеристики гри
- •9.3. Види ігор та їхня психологічна характеристика
- •9.4. Значення гри у психічному розвитку особистості
- •Тема 10. Види діяльності: научіння, учіння, навчання
- •10.1. Поняття та види научіння
- •Види научіння
- •10.2. Поняття і типи учіння
- •10.3. Поняття і види навчання
- •Ситуація готового надання
- •Ситуація спрямованої пізнавальної активності.
- •Ситуація природного саморуху.
- •Тема 11. Види діяльності: праця, професійна діяльність
- •11.1. Психологічне розуміння поняття «праця»
- •11.2. Суспільна природа праці
- •11.3. Психологічні ознаки праці
- •11.4. Поняття і структура професійної діяльності
- •Структура професійної діяльності
- •Класифікація різних видів професійної діяльності
- •11.5. Професіографія
- •Загальна схема для розробки комплексної професіограми
- •Зовнішні фактори:
- •Внутрішні фактори:
- •11.6. Професійна придатність і професійне становлення особистості Професійна придатність
- •Професійне становлення особистості
- •Фактори професійної самоактуалізації
- •Успіх у професійній діяльності
- •Динаміка професійного успіху
- •Психотехніка професійного успіху
- •Початок професійної діяльності
- •Рівень мотивації робітника та професійний успіх
- •Ефективний темп професійного успіху
- •Прогнозування та професійний успіх
- •Фактор цілеполягання на професійний успіх
- •Успішні стратегії побудування професійної кар’єри
- •Тема 12. Соціально-психологічні механізми професійної діяльності
- •12.1. Поняття і види груп Поняття про групу
- •Види груп
- •12.2. Внутрішньогрупові процеси у малій шрупі
- •Види взаємодії у групі
- •Фази розвитку особистості в умовах групової взаємодії
- •Соціально-психологічний клімат групи
- •12.3. Структура соціальної влади малої групи
- •Психологічна сутність феномену лідерства
- •Психологічна сутність феномену керівництва
- •Авторитет керівника
- •12.4. Стилі керівництва
Властивості психічних явищ
Сенситивність |
Виникнення психічної реакції на зовнішній подразник мінімальної сили |
Реактивність |
Сила емоційної реакції на зовнішній або внутрішній подразник |
Активність |
Показник психічної сили, яка виявляється у спрямованості і наполегливості в подоланні перешкод |
Темп реакції |
Швидкість перебігу психічних процесів |
Пластичність – ригідність |
Легкість або складність змінювання психічних процесів відповідно до нових зовнішніх умов |
Екстраверсія – інтроверсія |
Переважання спрямованості психічних процесів на зовнішні (або внутрішні) подразники та умови |
Прояв темпераменту особистості у діяльності
Вище вказані властивості психіки людини як певні особливості реагування на умови життя детермінують процесуальні особливості її поведінки в цих умовах. Можна визначити такі типові риси, які притаманні поведінці особистості з тим чи іншим темпераментом.
Холерик – людина, нервова система якої визначається переважанням збудження над гальмуванням, завдяки чому вона реагує швидко, часто необмірковано, не встигає себе стримати, загальмувати, виявляє рвучкість, невтримність рухів. Неврівноваженість нервової системи зумовлює циклічність у зміні його активності та бадьорості: занурившись у будь-яку справу, він пристрасно, зацікавлено працює, але сили йому вистачає ненадовго, і тоді все стає йому невмоготу. З’являється роздратування, поганий настрій, млявість, байдужість. Зміна позитивних циклів підйому настрою та енергійності негативними циклами спаду обумовлюють нерівність поведінки та самопочуття, схильність до невротичних зривів і конфліктів з іншими.
Сангвінік – людина з сильною, врівноваженою, рухомою нервовою системою, якій притаманна швидка реакція, її вчинки обмірковані, вона весела, безтурботна, оптимістична. Задоволена життям. Рухомість нервової системи сангвініка обумовлює мінливість почуттів, інтересів, поглядів, можливість швидко пристосовуватися до нових умов. Це комунікабельна людина, яка легко знаходить спільну мову з іншими людьми, хоча і не вирізняється усталеністю в спілкуванні. Він продуктивний діяч, але тоді, коли багато цікавих для нього справ, тобто при постійному збудженні. В іншому випадку він стає млявим, відволікається. В стресових ситуаціях виявляє «реакцію лева»: активно, обмірковано захищає себе, намагається зберегти власне самопочуття та умови існування.
Флегматик – людина з сильною, врівноваженою, але інертною нервовою системою, внаслідок чого реагує повільно; емоційно-невиразна людина,, відзначається високою працездатністю, добре опирається сильним та тривалим подразникам, труднощам і перешкодам, але не здатна швидко реагувати в несподіваних нових умовах. Непластична особа, що тяжіє до усталених способів діяльності, не змінює звички, розклад життя, роботу, друзів, і важко та повільно пристосовується до нових ситуацій. Настрій стабільний, рівний. У будь-яких ситуаціях флегматик залишається зовнішньо спокійним.
Меланхолік – людина зі слабкою нервовою системою, якій притаманна підвищена чутливість навіть до слабких подразників, а сильний подразник може викликати зрив, ступор, розгубленість, тому в стресових ситуаціях результати діяльності меланхоліка можуть погіршуватися порівняно до звичної ситуації. Підвищена чутливість призводить до швидкої стомлюваності, падіння працездатності. Незначний привід може визвати образу, сльози. Меланхолік зазвичай намагається не виявляти свої почуття назовні, не розповідати про своє переживання, хоча він часто буває похмурим, невпевненим у собі, тривожним, песимістичним, у нього можуть виникнути невротичні розлади. Але висока чутливість нервової системи зумовлює наявність художніх та інтелектуальних здібностей.
Отже, темперамент – це психічні особливості особистості людини, що виявляються у її поведінці, яка, у свою чергу, зумовлена властивостями психіки, які, у свою чергу, детерміновані типом ВНД.