Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PDNM_Ch_1.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
06.05.2019
Размер:
1.78 Mб
Скачать
  1. Ситуація готового надання

  • Дії того, хто навчає: подання інформації у готовому вигляді (правила, теоретичні положення, зв’язки тощо);

  • Дії того, кого навчають: дії за готовими зразками та правилами.

  1. Ситуація спрямованої пізнавальної активності.

  • Дії того, хто навчає: надання проблемної ситуації, тобто такої, що по відношенню до неї у того, кого навчають не існує готових способів розв’язання, поетапний та підсумковий контроль процесу розв’язання;

  • Дії того, кого навчають: розв’язання проблемної ситуації під управлінням того, хто навчає.

  1. Ситуація природного саморуху.

  • Дії того, хто навчає: надання проблемної ситуації, тобто такої, що по відношенню до неї у того, кого навчають не існує готових способів розв’язання, тільки підсумковий контроль процесу розв’язання;

  • Дії того, кого навчають: самостійне розв’язання проблемної ситуації.

Тема 11. Види діяльності: праця, професійна діяльність

11.1. Психологічне розуміння поняття «праця»

На особливу увагу заслуговує визначення сутності поняття «праця» саме як психологічної категорії та з’ясування відмінностей від його розуміння в інших галузях науки.

Отже в психології праця, як один з основних видів діяльності визначається так: цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона за допомогою знарядь праці впливає на оточення та використовує його з метою створення предметів, що необхідні для задоволення її потреб.

Тобто праця є специфічною видовою поведінкою людини, що забезпечує її виживання, як особисте, так і суспільне.

Метою трудової діяльності можуть бути як речі, за допомогою яких людина безпосередньо задовольняє власні потреби, так і речі, що необхідні для створення таких речей:

  • хліб, машини, меблі, знаряддя, одежа тощо;

  • енергія, (тепло, світло, електроенергія);

  • засоби інформації (книги, газети, кіно, телебачення);

  • ідеологічні продукти (наука, мистецтво, ідеологія);

  • дії, які організують поведінку і працю людей (управління, контроль, охорона, навчання, виховання).

При цьому несуттєво, чи потрібен вироблений людиною продукт для задоволення його власних потреб. Достатньо, якщо цей продукт потрібен суспільству в цілому. Відповідно до цього цілі трудової діяльності людини не визначаться його особистими потребами. Вони задаються їй суспільством, а сама праця приймає форму виконання певного суспільного завдання. Таким чином, трудова діяльність людини за своїм характером є суспільною. Це виявляється в наступному:

  • по-перше, завдяки розподіленню праці в сучасному суспільстві жодна людина не виробляє того, що їй потрібно;

  • по-друге, людина майже ніколи не приймає участь у виробництві продукту від початку до кінця.

Тому все що потрібно людини для життя, вона повинна отримувати від суспільства в обмін на свій труд.

11.2. Суспільна природа праці

Потреби людини задовольняються не її власною працею, а суспільством. Як це відбувається, визначається системою виробничих відносин у суспільстві. Отже, виробництво будь-якого продукту є одночасно і виробництвом певних відношень людей в процесі трудової діяльності, розподілу, обміну і споживання його продуктів.

З психологічної точки зору для виготовлення будь-якого продукту має бути використана праця багатьох людей, тобто колективна праця, яку О. М. Леонтьєв характеризує наступним чином:

  1. Це розподілена праця, в процесі якої кожна людина виконує окремі трудові операції, які окремо, самі собою, не мають сенсу.

  2. У колективній праці результат діяльності кожної людини є проміжним результатом праці. При цьому для окремої людини цей проміжний результат праці виступає як самостійна мета, тому у складі колективної праці діяльність окремої людини визначається як окрема трудова дія.

  3. В плані психічного відображення дана діяльність супроводжується переживанням смислу дії.

  4. Координація колективних дій здійснюється через спілкування між учасниками колективної праці.

Виходячи з цього можна констатувати, що дія, яку виконує людина в процесі трудової діяльності визначається не біологічною потребою, а постановленою виробничою метою і її (людини) відношеннями до інших людей в процесі реалізації цієї мети.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]