8.4. Здібності: поняття, психологічна природа, детермінація, види

Здібності – індивідуально-психологічні властивості особистості, які є умовою успішного виконання тієї чи іншої продуктивної діяльності

Виявляються здібності насамперед у процесі оволодіння новою діяльністю, в тому, наскільки індивід швидко і ґрунтовно, легко і міцно засвоює способи її організації та здійснення. Критерієм здібностей є перенос індивідом способів дій, якими він вже володіє, з однієї діяльності на іншу. Інакше кажучи, перенос дає можливість успішно виконувати нові дії, тобто такі, що по відношенню до них не сформовані відповідні знання, уміння та навички.

Слід зауважити, що система знань, умінь та навичок особистості не тотожна її здібностям:

• знання, уміння та навички – результат закріплення і засвоєння індивідом способів дій;

• здібності – результат закріплення психічних процесів, через які ці дії регулюються.

Психологічна природа здібностей

Взаємозв’язок системи знань, умінь та навичок і здібностей має характер взаємної зумовленості: з одного боку, здібності є передумовою оволодіння знаннями, уміннями та навичками, з іншого, в процесі цього оволодіння відбувається формування і розвиток здібностей. Причому, здібності виявляються не стільки в самих знаннях, уміннях і навичках, скільки в динаміці їх надбання, тобто в тому, як легко, швидко і ефективно відбувається процес оволодіння діями, суттєво важливими для даної діяльності.

Отже, психологічна природа здібностей полягає в їх наступних ознаках (Б.М.Теплов):

• під здібностями розуміються індивідуально-психологічні властивості, які відрізняють одну людину від іншої;

• здібностями називають не будь-які індивідуальні властивості людини взагалі, а лише ті, які мають відношення до успішності виконання нею якої-небудь діяльності або багатьох діяльностей;

• поняття «здібність» не зводиться до тих знань, умінь і навичок, які вже вироблені у даної людини.

Можливість успішного виконання будь-якої діяльності визначається не окремими здібностями як такими, а обдарованістю.

Обдарованість – якісно своєрідне сполучення здібностей, від якого залежить можливість досягнення більшого чи меншого успіху у виконанні тієї чи іншої діяльності

С.Л.Рубінштейн визначає два види обдарованості:

• загальна обдарованість – сполучення здібностей, які забезпечують оволодіння індивідом діяльністю взагалі як власне людською формою свідомої поведінки;

• спеціальна обдарованість – сполучення здібностей, що відповідає вимогам певної конкретної діяльності (музичної, художньої, економічної, педагогічної тощо).

Психологічним механізмом здібностей є закріплення в індивіді певних психічних процесів, які забезпечують виконання відповідної діяльності. З цієї точки зору В.Д.Шадриков визначає здібності як властивості пізнавальних і психомоторних процесів, що регулюють виконання певної діяльності.

В процесі оволодіння діяльністю формується відповідна функціональна система – сукупність пізнавальних і психомоторних процесів. Причому, ця функціональна система виявляється в успішності та якісній своєрідності виконання індивідом діяльності наступним чином:

• пізнавальні процеси приймають участь у реалізації функції відображення;

• психомоторні процеси забезпечують адекватне реагування і вплив людини на оточення.