Змістові та формальні аспекти мислення як процесу
Мислення, як і будь-який процес визначається з точки зору змісту та форми. Таким чином, мислення характеризується змістовим та формальним аспектами.
З точки зору змісту мислення визначається його логічними компонентами, тобто думками різних видів.
Логічні (змістові) компоненті мислення
Поняття |
Це думка, що виражає загальні, суттєві та відмінні ознаки предметів |
Судження |
Це думка, що виражає зв’язок або між предметами та явищами дійсності, або зв’язок між властивостями і ознаками одного предмету, або між властивостями і ознаками різних предметів |
Умовивід |
Це такий зв’язок між думками (поняттями, судженнями), внаслідок якого з одного чи декількох суджень виводиться нове судження, причому зміст цього нового судження формується із змісту похідних суджень |
З точки зору форми (процесу) мислення визначається його операційними компонентами, тобто системою мислительних операцій, кожна з яких виконує певну функцію в процесі мислительної діяльності та знаходиться у складному взаємозв’язку з іншими операціями.
Формальні (операційні) компоненти мислення
Аналіз |
Операція, яка полягає у поділі об’єкту на частини або у виділенні його ознак і властивостей |
Синтез |
Операція, яка полягає у поєднанні елементів та ознак, які були виділені в результаті аналізу, як таких, що належать певному об’єкту |
Порівняння |
Операція, яка полягає у встановленні спільних та відмінних ознак, властивостей та елементів окремих об’єктів |
Абстрагування |
Операція, яка полягає у виділенні одних ознак об’єктів як головних (суттєвих) та у відволіканні від інших ознак як від другорядних (несуттєвих) |
Узагальнення |
Операція яка полягає в об’єднанні об’єктів за їхніми суттєвими ознаками та властивостями |
Класифікація |
Операція яка полягає у поділі та наступному об’єднанні об’єктів за будь-яким критерієм |
Системати-зація |
Операція яка полягає у поділі та наступному об’єднанні груп об’єктів за будь-яким критерієм |
Розв’язання мислительної задачі
Кожний акт мислительної діяльності – процес розв’язання будь-якої мислительної задачі, що виникає в процесі пізнання або практичної діяльності.
Мислительна задача – це проблемна ситуація, щодо якої людина не має готових способів дій. |
Процес розв’язання мислительної задачі полягає в знаходження нових способів дій у таких проблемних ситуаціях.
Дії мислительної діяльності
(етапи розв’язання мислительної задачі)
І етап
Знаходження проблемної ситуації
Формулювання проблеми, аналіз умови мислительної задачі. Точністю знаходження та формулювання умови задачі зумовлюється успішність її розв’язання.
ІІ етап
Висування та аналіз гіпотез
Висування та вивчення можливих шляхів розв’язання визначеної та сформульованої проблеми. Можливі 3 способи висування та аналізу гіпотез.
Випадковий перебір. Полягає у висуванні гіпотез методом спроб та помилок, тобто у здійсненні випадкових спроб, відкиданні способів дій, які призвели до негативного, та закріпленні способів дій, які призвели до позитивного результату.
Раціональний перебір. Полягає в обміркованому послідовному висуванні по одній гіпотезі та їхній перевірці.
Висування гіпотези 1 |
↓
Перевірка гіпотези 1 (результат негативний) |
↓
Висування гіпотези 2 |
↓
Перевірка гіпотези 2 (результат негативний) |
↓
і т.д. (до отримання позитивного результату після перевірки чергової гіпотези) |
Систематичний перебір. Полягає у висуванні усіх можливих гіпотез, їхній обробці (аналіз, узагальнення, поєднання тощо), та перевірці остаточного варіанту гіпотези.
Висування гіпотез (Гіпотеза 1, гіпотеза 2, гіпотеза 3, … , гіпотеза n) |
Обробка гіпотез |
↓
Перевірка остаточного варіанту гіпотези |
ІІІ етап
Розв’язання
Застосування і реалізація гіпотези в процесі міркування, який з боку його змісту визначається побудовою логічних суджень та умовиводів, а з формального боку реалізується через мислительні операції.
ІV етап
Перевірка рішення задачі
Співставлення отриманих результатів з умовами проблемної ситуації, які було визначено на першому етапі.
ІІІ етап розв’язання мислительної задачі може бути здійснений різними способами. Залежно від того, яким саме чином буде відбуватися висування та аналіз гіпотез, буде здійснюватись наступний, ІV етап розв’язання мислительної задачі: її рішення.
Види мислительної діяльності
Визначаються особливостями перебігу процесу мислення при знаходженні нового способу дій.
I. За змістом мислительної задачі |
|
Наочно-дійова |
Мислительна задача розв’язується безпосередньо в процесі предметної діяльності, змістом задачі є дії, що їх виконує суб’єкт. |
Наочно-образна |
Розв’язання мислительної задачі здійснюється в процесі розумової діяльності, змістом задачі є образи сприймання та уявлення пам’яті. |
Абстрактно-логічна |
Розв’язання мислительної задачі здійснюється в процесі розумової діяльності , змістом задачі є поняття, представлені у вербальній (словесній формі). |
II. За характером розв’язання мислительної задачі |
|
Практична (емпірична) |
Розв’язання мислительної задачі здійснюється на основі емпіричних фактів (фактів життєвого досвіду) індуктивним способом (логічним шляхом від загальних положень до часткових висновків) |
Теоретична (понятійна) |
Розв’язання мислительної задачі здійснюється на основі понять, суджень та умовиводів дедуктивним способом (шляхом міркування від часткових фактів і положень до загальних висновків) |
III. За мірою розгорнутості |
|
Дискурсивна |
В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт рефлектує усі його етапи (знаходження задачі, висування та аналіз гіпотез, рішення, перевірку рішення) і таким чином усвідомлює момент знаходження нового способу дій щодо даної проблемної ситуації. |
Інтуїтивна |
В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт рефлектує лише знаходження задачі та її рішення, а процес міркування, що привів до знаходження нового способу дій щодо даної проблемної ситуації, залишається не усвідомленим. |
IV. За мірою новизни та оригінальності |
|
Репродуктивна (відтворююча) |
В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт відтворює способи дій, якими він вже володіє (переносить старі способи дій в нові проблемні ситуації, подібні до тих ситуацій, в яких він вже застосовував ці способи дій) |
Продуктивна (творча) |
В процесі розв’язання мислительної задачі суб’єкт створює нові способи дій, яких ще не було в його досвіді |
V. За способом знаходження рішення мислительної задачі |
|
Конвергентна |
При розв’язанні мислительної задачі суб’єкт спрямований на пошук єдиного правильного рішення (таке мислення має місце при випадковому та раціональному переборі в процесі висування та аналізу гіпотез) |
Дивергентна |
При розв’язанні мислительної задачі пошук правильного рішення відбувається по всі можливим напрямкам (таке мислення має місце при систематичному переборі в процесі висування та аналізу гіпотез) |
У процесі мислительної діяльності мислення функціонує у нерозривному зв’язку з іншими пізнавальними процесами (сприймання, пам’ять, уява). Ефективність цієї взаємодії визначає інтелектуальні якості особистості.