Інтелект
У широкому розумінні інтелект (від англ. «intelligence» – розсудок, розуміння) – мислительні здібності людини, що ототожнюються з системою мислительних операцій, зі стилем і стратегією вирішення проблем та з ефективністю адаптації до різних умов життя. У більш вузькому розумінні інтелект – це система психічних процесів, які забезпечують реалізацію здатності людини до оцінки проблемної ситуації, прийняття рішення щодо способів дій та відповідної регуляції поведінки. |
Отже психологічна сутність інтелекту полягає в наступному:
у здатності людини виділяти в ситуації суттєві властивості;
у здатності адаптувати (пристосувати) до них свою поведінку.
Виходячи з цього, функцію інтелекту визначають як адаптований взаємозв’язок з оточенням, тобто вміння орієнтуватися в умовах, що склалися, і відповідно до них діяти.
Шляхи інтелектуальної адаптації
Асиміляція |
Пристосування ситуації до людини, до її індивідуального стилю діяльності через зміну умов оточення та обставин цієї ситуації. |
Акомодація |
Пристосування людини до ситуації через зміну стилю мислення та способу дій. |
Психологічна природа інтелекту та його адоптивна функція є підґрунтям до визначення структурних компонентів інтелекту.
Структура інтелекту
Інформаційний блок |
Відчуття Сприймання Пам’ять Мислення Уява |
Отримання інформації про умови оточення, утримання інформації у свідомості, вироблення відповідного до ситуації способу дій. |
Оціночний блок |
Емоції Почуття Мотиви |
Оцінка ситуації та прийняття рішення щодо вибору відповідного способу дій у даних умовах. |
Регулятивний блок |
Увага Воля |
Регуляція поведінки відповідно до умов оточення, ставлення людини до цього оточення та переживання смислу ситуації. |
Очевидно, що робота усіх трьох блоків інтелекту є взаємопов’язаною та такою, що доповнює одна одну. Це можна проілюструвати наступним чином:
Розвиток інтелекту людини відбувається протягом усього її життя в процесі вирішення проблемних ситуацій. Згідно так званого «закону перепон» розвиток інтелекту має місце у тому випадку, коли людина стикається з певними труднощами на шляху до своєї мети та долає їх, тобто створює та застосовує нові для неї способи дій або коригує ті, які вже є в її досвіді, відповідно до нових ситуацій.
Онтогенетичний розвиток інтелекту людини здійснюється у напрямку від потенційного до актуального інтелекту.
Види інтелекту
Потенційний інтелект |
|
Актуальний інтелект |
|