1.4. Психологічна структура діяльності

Діяльність породжується потребами (П), що виступають як необхідність у певних умовах існування і виражають залежність людини від оточуючого середовища. Загострення тієї чи іншої потреби (відчуття голоду, спрага, пізнавальна зацікавленість тощо) стимулює людину до відповідних дій, що їхньою ціллю є будь-який предмет, явище або стан. Які є результатом (Р) діяльності і сприяють задоволенню потреби. Тому в психології потреби розуміються як джерело активності людини.

Суб’єктивний (тобто своєрідний, індивідуальний) прояв переживання сильно загостреної потреби є мотивом (М), який у свою чергу безпосередньо спонукає до здійснення діяльності. Саме мотив є внутрішньою умовою, що визначає формування тієї чи іншої цілі діяльності.

Ціль (Ц) – це ідеальний (уявний) образ результату діяльності.

Способом досягнення результату і відповідно реалізації мотиву та задоволення потреби є операційні компоненти діяльності: дії (Д) та (О).

Таким чином, психологічна структура діяльності виглядає так:

П → М → Ц → Д та О → Р

Тема 2. Мотиваційний компонент діяльності

2.1. Поняття, функції і види потреб

Мотиваційний компонент діяльності складають актуальні потреби особистості та зумовлені ними мотиви.

Потреба – усвідомлена або неусвідомлена, відчутна або невідчутна необхідність у житті та розвитку на певному тимчасовому етапі життя

Людина характеризується наявністю цілого комплексу потреб, які у певних обставинах загострюються та відчуваються, через що вимагають відповідних дій з метою їх задоволення. Таким чином, процес задоволення потреби виступає як цілеспрямована діяльність, і тому потреба є джерелом активності особистості, тобто спонукає цю активність. Усвідомлюючи мету суб’єктивно як потребу, людина впевнюється в тому, що задоволення останньої можливо лише за умови досягнення мети. Це дає людині можливість співвідносити свої власні суб’єктивні уявлення про потребу з її об’єктивним змістом, знаходячи засоби оволодіння метою як об’єктом.

Очевидно, що відчуття загостреної потреби та її усвідомлення залежить і визначається зовнішніми умовами, в яких знаходиться людина. Інакше кажучи, потреба відображає залежність людини від оточуючої дійсності. У зв’язку з цим в психології визначають сигнальну та регулятивну функції потреб.

Функції потреб

Сигнальна функція	Регулятивна функція
Відчуття людиною певної потреби є сигналом, що дозволяє з’ясувати особливості зовнішній умов та їхні зміни. Відчуття людиною певної потреби є сигналом про те, що в даній ситуації існує дисбаланс між зовнішніми об’єктивними умовами та внутрішнім об’єктивним станом	Відчуття певної потреби є станом, завдяки якому людина починає активні дія, спрямовані на досягнення певної мети. Відчуття певної потреби є станом, що визначає спрямованість особистості, її мислення, почуттів та волі.

Потреби конкретної людини зумовлені процесом виховання в широкому смислі, тобто процесом та результатом залучення конкретної людини до світу людської культури, представленої як предметно, так і функціонально. Відмінність цих форм культури, а відповідно і матеріальних і духовних потреб (див. таблицю «Види потреб»), визначається змістом розвитку суспільства.

Отже, потреба є суттєвою динамічною психічною силою, яка виявляється як стан внутрішньої напруги. Що спонукає людину до цілеспрямованої діяльності з метою задоволення життєво важливих функцій самозбереження, біологічного та особистісного саморозвитку.