- •Передмова
- •Тема 1. Поняття і структура діяльності
- •1.1. Поняття «активність» і «поведінка»
- •1.2. Рівні поведінки
- •Психічна регуляція поведінки різних рівнів
- •1.3. Людська діяльність як особлива форма людської активності
- •1.4. Психологічна структура діяльності
- •Тема 2. Мотиваційний компонент діяльності
- •2.1. Поняття, функції і види потреб
- •Функції потреб
- •Види потреб
- •2.2. Поняття і види мотивів
- •Види мотивів
- •2.3. Теорії мотивації діяльності
- •2.4. Ієрархія потреб особистості
- •Потреби в порядку їхньої послідовності
- •Піраміда ієрархії потреб особистості (за а.Маслоу)
- •Тема 3. Операційний компонент діяльності
- •3.1. Поняття, психологічна структура і види дій
- •Психологічні компоненти дії
- •Види дій
- •3.2. Поняття, види і властивості операцій
- •Види операцій
- •Властивості операцій
- •3.3. Поняття, властивості і види рухів
- •Властивості рухів
- •Види рухів
- •3.4. Інтеріоризація та екстеріоризація дій
- •Поетапне формування розумових дій
- •3.5. Поняття, структура, формування навички
- •Формування навичок
- •Структура навички
- •Види вправлянь
- •Етапи формування навички
- •3.6. Взаємодія навичок
- •Види переносу навичок
- •3.7. Поняття, етапи формування умінь
- •Етапи формування умінь
- •Тема 4. Психологічні механізми когнітивної діяльності
- •4.1. Перцептивна діяльність
- •Структура перцептивної діяльності
- •Психологічна природі відчуттів
- •Виникнення відчуттів
- •Види відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Чутливість, пороги чутливості, змини чутливості
- •Різновиди адаптації
- •Психологічна природа сприймання
- •Відмінності процесів відчуттів і сприймання
- •Моторний компонент сприймання
- •Властивості сприймання
- •Види сприймання
- •Принципи організації сприймання
- •4.2. Мнемічна діяльність
- •Теорії пам’яті
- •Структура мнемічної діяльності
- •Характеристика запам’ятання
- •Види запам’ятання
- •Характеристика збереження і забування
- •Види збереження
- •Характеристика процесу відтворення
- •Види відтворення
- •Індивідуальні відмінності мнемічної діяльності
- •Індивідуальні властивості мнемічної діяльності
- •4.3. Мислительна діяльність
- •Структура мислительної діяльності
- •Психологічна природа мислення
- •Характеристики мислення
- •Змістові та формальні аспекти мислення як процесу
- •Логічні (змістові) компоненті мислення
- •Формальні (операційні) компоненти мислення
- •Інтелект
- •Шляхи інтелектуальної адаптації
- •Структура інтелекту
- •Види інтелекту
- •Індивідуальні особливості інтелекту
- •4.4. Імажитивна діяльність
- •Структура імажитивної діяльності
- •Психологічна природа імажитивної діяльності
- •Порівняльна характеристика мислення та уяви
- •Імажитивні операції (операції уяви)
- •Види уяви
- •Творча діяльність і креативність особистості
- •Етапи творчої діяльності
- •Креативність особистості
- •Тема 5. Психологічні механізми регуляції діяльності: атенційна регуляція діяльності
- •5.1. Психологічна природа уваги
- •Функції уваги
- •Фізіологічні механізми уваги
- •5.2. Види уваги
- •Психологічні властивості видів уваги залежно від характеру походження та способу здійснення
- •5.3. Властивості уваги
- •Тема 6. Психологічні механізми регуляції діяльності: емоційно-вольова регуляція діяльності
- •6.1. Психологічна природа волі
- •Структура саморегуляції
- •Функції волі
- •6.2. Види і структура вольових дій
- •Структура простої вольової дії
- •Структура складної вольової дії
- •6.3. Вольові якості особистості
- •6.4. Поняття про емоції та почуття
- •Визначення емоцій та почуттів
- •Взаємозв’язок емоцій та почуттів
- •6.5. Механізм емоційної регуляції поведінки
- •6.6. Види емоцій та почуттів Види почуттів
- •Види емоцій
- •Тема 7. Особистість як суб’єкт діяльності
- •7.1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •Рівні репрезентації особистості
- •7.2. Фактори розвитку особистості
- •7.3. Структура особистості
- •Фактори розвитку підструктур особистості
- •Структура особистості (за з. Фрейдом)
- •Структура особистості (за н.І.Рейвальд)
- •Спрямованість
- •Спрямованість
- •Тема 8. Індивідуальний стиль діяльності
- •8.1. Психологічна сутність індивідуального стилю діяльності
- •8.2. Темперамент: поняття, психофізіологічна природа, прояв у діяльності
- •Властивості психічних явищ
- •Прояв темпераменту особистості у діяльності
- •8.3. Характер: поняття, психологічна природа, структура, властивості
- •Психологічна природа характеру
- •Структура характеру
- •Форма характеру
- •Властивості характеру
- •8.4. Здібності: поняття, психологічна природа, детермінація, види
- •Психологічна природа здібностей
- •Детермінація здібностей
- •Види здібностей
- •Тема 9. Види діяльності: гра
- •9.1. Різні підходи до психологічної природи гри
- •9.2. Психологічні особливості гри як виду діяльності
- •Психологічні характеристики гри
- •9.3. Види ігор та їхня психологічна характеристика
- •9.4. Значення гри у психічному розвитку особистості
- •Тема 10. Види діяльності: научіння, учіння, навчання
- •10.1. Поняття та види научіння
- •Види научіння
- •10.2. Поняття і типи учіння
- •10.3. Поняття і види навчання
- •Ситуація готового надання
- •Ситуація спрямованої пізнавальної активності.
- •Ситуація природного саморуху.
- •Тема 11. Види діяльності: праця, професійна діяльність
- •11.1. Психологічне розуміння поняття «праця»
- •11.2. Суспільна природа праці
- •11.3. Психологічні ознаки праці
- •11.4. Поняття і структура професійної діяльності
- •Структура професійної діяльності
- •Класифікація різних видів професійної діяльності
- •11.5. Професіографія
- •Загальна схема для розробки комплексної професіограми
- •Зовнішні фактори:
- •Внутрішні фактори:
- •11.6. Професійна придатність і професійне становлення особистості Професійна придатність
- •Професійне становлення особистості
- •Фактори професійної самоактуалізації
- •Успіх у професійній діяльності
- •Динаміка професійного успіху
- •Психотехніка професійного успіху
- •Початок професійної діяльності
- •Рівень мотивації робітника та професійний успіх
- •Ефективний темп професійного успіху
- •Прогнозування та професійний успіх
- •Фактор цілеполягання на професійний успіх
- •Успішні стратегії побудування професійної кар’єри
- •Тема 12. Соціально-психологічні механізми професійної діяльності
- •12.1. Поняття і види груп Поняття про групу
- •Види груп
- •12.2. Внутрішньогрупові процеси у малій шрупі
- •Види взаємодії у групі
- •Фази розвитку особистості в умовах групової взаємодії
- •Соціально-психологічний клімат групи
- •12.3. Структура соціальної влади малої групи
- •Психологічна сутність феномену лідерства
- •Психологічна сутність феномену керівництва
- •Авторитет керівника
- •12.4. Стилі керівництва
Психологічні характеристики гри
Сюжет гри |
Галузь дійсності, що в ній відтворюється, як головна ознака діяльності та стосунків між людьми у праці і суспільстві |
Ігрова роль |
Відтворення тим, хто грає, певної соціальної ролі, тобто способу людської поведінки, що відповідає соціально закріпленим нормам і залежить від статусу та позиції людини в суспільстві й системі міжособових відносин |
Ігрові дії |
Дії, які виконує той, хто грає, і які є способом моделювання ігрових ролей |
Символічні дії |
Умовне заміщення реальних предметів символічними |
Реальні стосунки |
Дійсна взаємодія між тими, хто грає |
9.3. Види ігор та їхня психологічна характеристика
В онтогенетичному аспекті (у віковій динаміці) ігри змінюються за характером ігрових дій та мети.
Режисерська гра – гра, в якій дитина предмети наділяє ігровим сенсом. Такі ігри властиві для дітей раннього віку (від 1 до 3 років). Вони нетривалі та виникають епізодично, визначаються примітивністю сюжету і одноманітністю дій, що виконуються.
Але дуже важливим показником психічного розвитку дитини є те, що в режисерській грі з’являються символічні (або замінюючі) дії. Інакше, це застосування будь-яких предметів замість інших, зовні схожих. При цьому дитина розуміє предметність тієї речі, яку вона має на увазі, і об’єкт, що застосовується, наділяє її функціональним значенням. Так наприклад, коли лялька вкладається на дерев’яний брусок замість ліжка.
Образно-рольова гра виникає одночасно з режисерською або дещо пізніше. Це гра, в якій дитина уявляє себе будь-ким або будь-чим та відповідно діє. Але обов’язковою умовою розгортання такої ігрової діяльності є яскраве, інтенсивне переживання: дитину вразило явище яке вона побачила, і вона сама у своїх ігрових діях відтворює той образ, що викликає у неї сильний емоційний відгук. Так, наприклад, після відвідування зоопарку дитина уявляє себе яким-небудь звіром та відтворює його дії.
Режисерська та образно-рольова ігри стають джерелом та підґрунтям сюжетно-рольової гри, яка досягає своєї розвинутої форми в середині дошкільного віку (від 3 до 7 років). Це діяльність, в якій діти беруть на себе ролі дорослих людей та в узагальненій формі, в ігрових умовах відтворюють діяльність дорослих і стосунки між ними. Дитина обираючи та виконуючи певну роль має відповідний образ (матусі, лікаря, вихователя, водія тощо) та зразки його дій. Образний план гри настільки важливий, що без нього гра просто не може існувати. Але хоча життя у грі перебігає в умовній формі (тобто у формі уявлень), вона емоційно насичена і стає для дитини його дійсним реальним життям.
Сюжетно-рольова гра розгортається в умовах спілкування дітей: для спільної ігрової діяльності необхідною умовою є сумісний вибір сюжету, розподіл ігрових ролей, обмін індивідуальними ігровими діями, рефлексивна корекція власних дій. Якщо в ранньому дитинстві (в процесі перебігу режисерської та образної ігри) діти грали поруч, то на даному етапі (в умовах сюжетно-рольової гри) вони грають разом.
Для розгортання сюжетно-рольової гри дитині необхідно мати уявлення про особливості життя дорослих: про певні соціальні ролі дорослих та відповідні їм способи дій. Ігри цього виду реалізуються як моделювання (репетиція) дорослого життя. Вони соціальні за своїм змістом та за походженням.
І хоча сюжетно-рольова гра розгортається при взаємодії дітей одне з одним, вона не зможе розвиватися без частого повноцінного спілкування з дорослими і без тих різноманітних вражень від оточуючого світу, які дитина набирає теж завдяки дорослим.
Пізніше (приблизно в 6-7 років) із сюжетно-рольової гри виділяються ігри з правилами. Ці правила передбачають певний сюжет, що регламентує рольову поведінку тих, хто грає. Учасники гри мусять чітко дотримуватися встановлених правил, причому дуже важливим є те, що ці правила існують взагалі, тобто ті, хто грають, їх не вигадують і не можуть змінити. Такі ігри є певною репетицією та моделюванням суспільно регламентованих норм «дорослої» поведінки: моральних, правових тощо.
Ще однією особливістю ігор з правилами є те, що разом із задоволенням від процесу на перший план висувається також і значення кінцевого результату, який має дещо соціальний характер: виграш у грі.
Необхідно зауважити, що виникнення нових видів ігор не відміняє повністю старих, які вже освоєні, — всі вони зберігаються та продовжують удосконалюватися. Так, діти грають іграшками, в сюжетно-рольовій грі, які заміняють реальні предмети; відтворюють людські соціальні ролі та стосунки, приймаючи певний образ. В іграх з правилами теж існують певні ролі, хоча вони вже відходять на другий план, а головним є чітке дотримання правил.