- •Передмова
- •Тема 1. Поняття і структура діяльності
- •1.1. Поняття «активність» і «поведінка»
- •1.2. Рівні поведінки
- •Психічна регуляція поведінки різних рівнів
- •1.3. Людська діяльність як особлива форма людської активності
- •1.4. Психологічна структура діяльності
- •Тема 2. Мотиваційний компонент діяльності
- •2.1. Поняття, функції і види потреб
- •Функції потреб
- •Види потреб
- •2.2. Поняття і види мотивів
- •Види мотивів
- •2.3. Теорії мотивації діяльності
- •2.4. Ієрархія потреб особистості
- •Потреби в порядку їхньої послідовності
- •Піраміда ієрархії потреб особистості (за а.Маслоу)
- •Тема 3. Операційний компонент діяльності
- •3.1. Поняття, психологічна структура і види дій
- •Психологічні компоненти дії
- •Види дій
- •3.2. Поняття, види і властивості операцій
- •Види операцій
- •Властивості операцій
- •3.3. Поняття, властивості і види рухів
- •Властивості рухів
- •Види рухів
- •3.4. Інтеріоризація та екстеріоризація дій
- •Поетапне формування розумових дій
- •3.5. Поняття, структура, формування навички
- •Формування навичок
- •Структура навички
- •Види вправлянь
- •Етапи формування навички
- •3.6. Взаємодія навичок
- •Види переносу навичок
- •3.7. Поняття, етапи формування умінь
- •Етапи формування умінь
- •Тема 4. Психологічні механізми когнітивної діяльності
- •4.1. Перцептивна діяльність
- •Структура перцептивної діяльності
- •Психологічна природі відчуттів
- •Виникнення відчуттів
- •Види відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Чутливість, пороги чутливості, змини чутливості
- •Різновиди адаптації
- •Психологічна природа сприймання
- •Відмінності процесів відчуттів і сприймання
- •Моторний компонент сприймання
- •Властивості сприймання
- •Види сприймання
- •Принципи організації сприймання
- •4.2. Мнемічна діяльність
- •Теорії пам’яті
- •Структура мнемічної діяльності
- •Характеристика запам’ятання
- •Види запам’ятання
- •Характеристика збереження і забування
- •Види збереження
- •Характеристика процесу відтворення
- •Види відтворення
- •Індивідуальні відмінності мнемічної діяльності
- •Індивідуальні властивості мнемічної діяльності
- •4.3. Мислительна діяльність
- •Структура мислительної діяльності
- •Психологічна природа мислення
- •Характеристики мислення
- •Змістові та формальні аспекти мислення як процесу
- •Логічні (змістові) компоненті мислення
- •Формальні (операційні) компоненти мислення
- •Інтелект
- •Шляхи інтелектуальної адаптації
- •Структура інтелекту
- •Види інтелекту
- •Індивідуальні особливості інтелекту
- •4.4. Імажитивна діяльність
- •Структура імажитивної діяльності
- •Психологічна природа імажитивної діяльності
- •Порівняльна характеристика мислення та уяви
- •Імажитивні операції (операції уяви)
- •Види уяви
- •Творча діяльність і креативність особистості
- •Етапи творчої діяльності
- •Креативність особистості
- •Тема 5. Психологічні механізми регуляції діяльності: атенційна регуляція діяльності
- •5.1. Психологічна природа уваги
- •Функції уваги
- •Фізіологічні механізми уваги
- •5.2. Види уваги
- •Психологічні властивості видів уваги залежно від характеру походження та способу здійснення
- •5.3. Властивості уваги
- •Тема 6. Психологічні механізми регуляції діяльності: емоційно-вольова регуляція діяльності
- •6.1. Психологічна природа волі
- •Структура саморегуляції
- •Функції волі
- •6.2. Види і структура вольових дій
- •Структура простої вольової дії
- •Структура складної вольової дії
- •6.3. Вольові якості особистості
- •6.4. Поняття про емоції та почуття
- •Визначення емоцій та почуттів
- •Взаємозв’язок емоцій та почуттів
- •6.5. Механізм емоційної регуляції поведінки
- •6.6. Види емоцій та почуттів Види почуттів
- •Види емоцій
- •Тема 7. Особистість як суб’єкт діяльності
- •7.1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •Рівні репрезентації особистості
- •7.2. Фактори розвитку особистості
- •7.3. Структура особистості
- •Фактори розвитку підструктур особистості
- •Структура особистості (за з. Фрейдом)
- •Структура особистості (за н.І.Рейвальд)
- •Спрямованість
- •Спрямованість
- •Тема 8. Індивідуальний стиль діяльності
- •8.1. Психологічна сутність індивідуального стилю діяльності
- •8.2. Темперамент: поняття, психофізіологічна природа, прояв у діяльності
- •Властивості психічних явищ
- •Прояв темпераменту особистості у діяльності
- •8.3. Характер: поняття, психологічна природа, структура, властивості
- •Психологічна природа характеру
- •Структура характеру
- •Форма характеру
- •Властивості характеру
- •8.4. Здібності: поняття, психологічна природа, детермінація, види
- •Психологічна природа здібностей
- •Детермінація здібностей
- •Види здібностей
- •Тема 9. Види діяльності: гра
- •9.1. Різні підходи до психологічної природи гри
- •9.2. Психологічні особливості гри як виду діяльності
- •Психологічні характеристики гри
- •9.3. Види ігор та їхня психологічна характеристика
- •9.4. Значення гри у психічному розвитку особистості
- •Тема 10. Види діяльності: научіння, учіння, навчання
- •10.1. Поняття та види научіння
- •Види научіння
- •10.2. Поняття і типи учіння
- •10.3. Поняття і види навчання
- •Ситуація готового надання
- •Ситуація спрямованої пізнавальної активності.
- •Ситуація природного саморуху.
- •Тема 11. Види діяльності: праця, професійна діяльність
- •11.1. Психологічне розуміння поняття «праця»
- •11.2. Суспільна природа праці
- •11.3. Психологічні ознаки праці
- •11.4. Поняття і структура професійної діяльності
- •Структура професійної діяльності
- •Класифікація різних видів професійної діяльності
- •11.5. Професіографія
- •Загальна схема для розробки комплексної професіограми
- •Зовнішні фактори:
- •Внутрішні фактори:
- •11.6. Професійна придатність і професійне становлення особистості Професійна придатність
- •Професійне становлення особистості
- •Фактори професійної самоактуалізації
- •Успіх у професійній діяльності
- •Динаміка професійного успіху
- •Психотехніка професійного успіху
- •Початок професійної діяльності
- •Рівень мотивації робітника та професійний успіх
- •Ефективний темп професійного успіху
- •Прогнозування та професійний успіх
- •Фактор цілеполягання на професійний успіх
- •Успішні стратегії побудування професійної кар’єри
- •Тема 12. Соціально-психологічні механізми професійної діяльності
- •12.1. Поняття і види груп Поняття про групу
- •Види груп
- •12.2. Внутрішньогрупові процеси у малій шрупі
- •Види взаємодії у групі
- •Фази розвитку особистості в умовах групової взаємодії
- •Соціально-психологічний клімат групи
- •12.3. Структура соціальної влади малої групи
- •Психологічна сутність феномену лідерства
- •Психологічна сутність феномену керівництва
- •Авторитет керівника
- •12.4. Стилі керівництва
Детермінація здібностей
У сучасній психології щодо питання про детермінацію здібностей ( чи є вони вродженими або формуються в процесі життя людини) склалися три концепції.
Згідно з концепцією спадковості здібності є біологічно детермінованими властивостями особистості. Їх прояв і розвиток цілком залежить від успадкованого фонду.
Відповідно до концепції надбаних здібностей останні є соціально зумовленими властивостями і залежать від того, яка програма інтелектуальної діяльності була сформована в людині стихійно або свідомо в процесі навчання і виховання в дитинстві та у подальшому житті.
На відміну від двох попередніх у концепції діалектики природного і надбаного у здібностях визначається, що для формування і розвитку здібностей необхідні природні передумови і сприятливі соціальні умови для їх реалізації.
Природною передумовою здібностей є задатки – анатомо-фізіологічні та нервово-психологічні особливості індивіда. Ці особливості зумовлені наступними факторами: |
|
|
тобто генетичними |
|
тобто такими, що є на момент народження і утворюються за період внутрішньоутробного розвитку |
Вже від народження люди відрізняються певними індивідуальними анатомо-фізіологічними та психологічними особливостями. В процесі життя індивід потрапляє у конкретні соціальні умови, в яких складається специфічний для нього спосіб взаємодії з оточенням. Все це може сприяти або, навпаки, ускладнити, реалізацію природних можливостей.
Визначають два класи задатків:
генотипічні, тобто спадкові (зумовлені анатомо-фізіологічними особливостями організму) – визначають так звані «родові» елементарні людські здібності індивіда до сприймання, запам’ятовування, наочно-дійового мислення;
фенотипічні, тобто вроджені (зумовлені нервово-психічними особливостями індивіда) – утворюються на базі фенотипічних, визначають здібності суспільно--історичного походження: до різних видів специфічної людської діяльності, вищих форм пізнавальних процесів, мовлення.
Отже, задатки – лише природні передумови розвитку здібностей, а останні – прижиттєві утворення, результат впливу соціальних умов на розвиток задатків.
Види здібностей
Хоча здібності як втілення індивідуальності особистості є дуже різноманітними властивостями, виділяються суттєві критерії, за якими можна їх класифікувати.
За рівнем зумовленості розрізняють: |
|
Природні здібності |
Такі, що у звичайних умовах існування індивіда, тобто без спеціального навчання і виховання, з’являються і в достатній мірі розвиваються |
Культурні здібності |
Такі, що мають історичне походження і без певнім чином організованого навчання і виховання не розвиваються |
За спрямованістю, або спеціалізацією здібності поділяються на два взаємопов’язані і взаємозумовлені види: |
|
Загальні здібності |
Індивідуальні властивості особистості, що забезпечують відносну легкість і продуктивність в оволодінні знаннями та способами дій, необхідними для здійснення різних видів діяльності |
Спеціальні здібності |
Система властивостей особистості, які зумовлюють високі результати у будь-якому конкретному виді діяльності |
За видом функціональної системи, тобто відповідно до того, який з пізнавальних або психомоторних процесів, що її утворюють, є найбільш активним, здібності поділяються на: |
|
Сенсо-моторні здібності |
|
Перцептив-ні здібності |
|
Аттенційні здібності |
|
Мнемічні здібності |
|
Мисли-тельні здібності |
|
Імажитивні здібності |
|
Комуніка-тивні здібності |
|
За видом діяльності, тобто відповідно до її специфіки і вимог, здібності визначаються як |
|
Наукові здібності |
Пов’язані з виконанням діяльності у науковій сфері: математичні, лінгвістичні тощо |
Творчі здібності |
Пов’язані з виконанням творчої діяльності: літературні, художні, музичні тощо |
Інженерні здібності |
Пов’язані з виконанням технічних видів діяльності |
Педагогічні здібності |
Пов’язані з виконанням діяльності по навчанню та вихованню інших |
Економічні здібності |
Пов’язані з виконанням різних видів економічної діяльності |
Організа-торські здібності |
Пов’язані з регуляцією діяльності інших людей |
За наявністю соціальних умов для реалізації здібності поділяються на: |
|
Актуальні здібності |
Такі, що необхідні і реалізуються в даний момент у даних умовах |
Потенційні здібності |
Такі, що не реалізуються в конкретній діяльності на даний момент, але можуть актуалізуватися при зміні умов перебігу діяльності |
Отже, здібності як індивідуально-психологічні властивості особистості зумовлюють ефективність виконання діяльності, якою вона вже володіє, та діяльності, якою вона оволодіває. Слід зауважити, що здібності не тотожні знанням, умінням та навичкам людини, а виступають як передумови їх формування і разом з тим останні є показником рівня розвитку здібностей.