6.4. Поняття про емоції та почуття

Процес діяльності та пізнання завжди супроводжується ставленням людини до їхнього процесу, предмету та змісту.

Людина завжди переживає те, що відображає, тобто певним чином ставиться до світу, й отже, завжди щось відчуває. Це означає, що емоційна сфера особистості органічно включена до структури свідомості та є одним із регулятивних механізмів діяльності.

Чим складніше організована жива істота, тим вищій еволюційний щабель вона займає, і тим багатша гама емоційних станів, які вона здатна переживати.

Визначення емоцій та почуттів

Емоції	Почуття
Спільні ознаки
Форма переживання людиною свого ставлення до предметів та явищ дійсності
Відмінні ознаки
Мають актуальний характер, тобто виражають ставлення до конкретних явищ в конкретній ситуації у певний момент часу.	Мають стабільний характер, тобто виражають відносно стійке ставлення до певних предметів та явищ оточуючої дійсності, не залежне від актуальних умов.
Є вродженими психічними явищами.	Є надбаними психічними явищами, тобто формуються в людини за її життя, залежно від соціальних умов існування.
Виникли в процесі еволюції як засіб, що дозволяє живим істотам визначати біологічну значущість станів організму та зовнішніх впливів.	Виникли в процесі онтогенезу як засіб, що дозволяє людині визначати мотиваційну значущість предметів та явищ оточуючої дійсності.

Взаємозв’язок емоцій та почуттів

1. Емоції є формою переживання та виявлення почуттів, тобто стабільне ставлення людини до будь-якого об’єкту детермінує актуальний стан переживання відповідних емоцій при зіткненні з цим об’єктом. Наприклад симпатія до конкретної людини визначає позитивні емоції при спілкуванні з нею.

2. Почуття є результатом узагальнення та генералізації емоцій, що викликаються певним об’єктом. Це відбувається наступним чином:

• З певним об’єктом пов’язані однакові емоції в ситуаціях різного змісту. Наприклад, в дитини з появою матері виникають позитивні емоції в ситуаціях з різним змістом (почуття голоду, спраги, страху, самотності).

• Відбувається узагальнення емоцій, тобто об’єднання певних переживань незалежно від змісту ситуацій, в яких вони виникають. Наприклад, узагальнюються усі ситуації, пов’язані з переживанням дитиною позитивних емоцій при появі матері незалежно від змісту цих ситуацій.

• Відбувається генералізація ставлення до певного об’єкту, тобто формування стабільного почуття, відповідного тим емоціям, які пов’язані з цим об’єктом. Наприклад, відбувається формування в дитини почуття любові до матері.