- •Передмова
- •Тема 1. Поняття і структура діяльності
- •1.1. Поняття «активність» і «поведінка»
- •1.2. Рівні поведінки
- •Психічна регуляція поведінки різних рівнів
- •1.3. Людська діяльність як особлива форма людської активності
- •1.4. Психологічна структура діяльності
- •Тема 2. Мотиваційний компонент діяльності
- •2.1. Поняття, функції і види потреб
- •Функції потреб
- •Види потреб
- •2.2. Поняття і види мотивів
- •Види мотивів
- •2.3. Теорії мотивації діяльності
- •2.4. Ієрархія потреб особистості
- •Потреби в порядку їхньої послідовності
- •Піраміда ієрархії потреб особистості (за а.Маслоу)
- •Тема 3. Операційний компонент діяльності
- •3.1. Поняття, психологічна структура і види дій
- •Психологічні компоненти дії
- •Види дій
- •3.2. Поняття, види і властивості операцій
- •Види операцій
- •Властивості операцій
- •3.3. Поняття, властивості і види рухів
- •Властивості рухів
- •Види рухів
- •3.4. Інтеріоризація та екстеріоризація дій
- •Поетапне формування розумових дій
- •3.5. Поняття, структура, формування навички
- •Формування навичок
- •Структура навички
- •Види вправлянь
- •Етапи формування навички
- •3.6. Взаємодія навичок
- •Види переносу навичок
- •3.7. Поняття, етапи формування умінь
- •Етапи формування умінь
- •Тема 4. Психологічні механізми когнітивної діяльності
- •4.1. Перцептивна діяльність
- •Структура перцептивної діяльності
- •Психологічна природі відчуттів
- •Виникнення відчуттів
- •Види відчуттів
- •Властивості відчуттів
- •Чутливість, пороги чутливості, змини чутливості
- •Різновиди адаптації
- •Психологічна природа сприймання
- •Відмінності процесів відчуттів і сприймання
- •Моторний компонент сприймання
- •Властивості сприймання
- •Види сприймання
- •Принципи організації сприймання
- •4.2. Мнемічна діяльність
- •Теорії пам’яті
- •Структура мнемічної діяльності
- •Характеристика запам’ятання
- •Види запам’ятання
- •Характеристика збереження і забування
- •Види збереження
- •Характеристика процесу відтворення
- •Види відтворення
- •Індивідуальні відмінності мнемічної діяльності
- •Індивідуальні властивості мнемічної діяльності
- •4.3. Мислительна діяльність
- •Структура мислительної діяльності
- •Психологічна природа мислення
- •Характеристики мислення
- •Змістові та формальні аспекти мислення як процесу
- •Логічні (змістові) компоненті мислення
- •Формальні (операційні) компоненти мислення
- •Інтелект
- •Шляхи інтелектуальної адаптації
- •Структура інтелекту
- •Види інтелекту
- •Індивідуальні особливості інтелекту
- •4.4. Імажитивна діяльність
- •Структура імажитивної діяльності
- •Психологічна природа імажитивної діяльності
- •Порівняльна характеристика мислення та уяви
- •Імажитивні операції (операції уяви)
- •Види уяви
- •Творча діяльність і креативність особистості
- •Етапи творчої діяльності
- •Креативність особистості
- •Тема 5. Психологічні механізми регуляції діяльності: атенційна регуляція діяльності
- •5.1. Психологічна природа уваги
- •Функції уваги
- •Фізіологічні механізми уваги
- •5.2. Види уваги
- •Психологічні властивості видів уваги залежно від характеру походження та способу здійснення
- •5.3. Властивості уваги
- •Тема 6. Психологічні механізми регуляції діяльності: емоційно-вольова регуляція діяльності
- •6.1. Психологічна природа волі
- •Структура саморегуляції
- •Функції волі
- •6.2. Види і структура вольових дій
- •Структура простої вольової дії
- •Структура складної вольової дії
- •6.3. Вольові якості особистості
- •6.4. Поняття про емоції та почуття
- •Визначення емоцій та почуттів
- •Взаємозв’язок емоцій та почуттів
- •6.5. Механізм емоційної регуляції поведінки
- •6.6. Види емоцій та почуттів Види почуттів
- •Види емоцій
- •Тема 7. Особистість як суб’єкт діяльності
- •7.1. Поняття «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •Рівні репрезентації особистості
- •7.2. Фактори розвитку особистості
- •7.3. Структура особистості
- •Фактори розвитку підструктур особистості
- •Структура особистості (за з. Фрейдом)
- •Структура особистості (за н.І.Рейвальд)
- •Спрямованість
- •Спрямованість
- •Тема 8. Індивідуальний стиль діяльності
- •8.1. Психологічна сутність індивідуального стилю діяльності
- •8.2. Темперамент: поняття, психофізіологічна природа, прояв у діяльності
- •Властивості психічних явищ
- •Прояв темпераменту особистості у діяльності
- •8.3. Характер: поняття, психологічна природа, структура, властивості
- •Психологічна природа характеру
- •Структура характеру
- •Форма характеру
- •Властивості характеру
- •8.4. Здібності: поняття, психологічна природа, детермінація, види
- •Психологічна природа здібностей
- •Детермінація здібностей
- •Види здібностей
- •Тема 9. Види діяльності: гра
- •9.1. Різні підходи до психологічної природи гри
- •9.2. Психологічні особливості гри як виду діяльності
- •Психологічні характеристики гри
- •9.3. Види ігор та їхня психологічна характеристика
- •9.4. Значення гри у психічному розвитку особистості
- •Тема 10. Види діяльності: научіння, учіння, навчання
- •10.1. Поняття та види научіння
- •Види научіння
- •10.2. Поняття і типи учіння
- •10.3. Поняття і види навчання
- •Ситуація готового надання
- •Ситуація спрямованої пізнавальної активності.
- •Ситуація природного саморуху.
- •Тема 11. Види діяльності: праця, професійна діяльність
- •11.1. Психологічне розуміння поняття «праця»
- •11.2. Суспільна природа праці
- •11.3. Психологічні ознаки праці
- •11.4. Поняття і структура професійної діяльності
- •Структура професійної діяльності
- •Класифікація різних видів професійної діяльності
- •11.5. Професіографія
- •Загальна схема для розробки комплексної професіограми
- •Зовнішні фактори:
- •Внутрішні фактори:
- •11.6. Професійна придатність і професійне становлення особистості Професійна придатність
- •Професійне становлення особистості
- •Фактори професійної самоактуалізації
- •Успіх у професійній діяльності
- •Динаміка професійного успіху
- •Психотехніка професійного успіху
- •Початок професійної діяльності
- •Рівень мотивації робітника та професійний успіх
- •Ефективний темп професійного успіху
- •Прогнозування та професійний успіх
- •Фактор цілеполягання на професійний успіх
- •Успішні стратегії побудування професійної кар’єри
- •Тема 12. Соціально-психологічні механізми професійної діяльності
- •12.1. Поняття і види груп Поняття про групу
- •Види груп
- •12.2. Внутрішньогрупові процеси у малій шрупі
- •Види взаємодії у групі
- •Фази розвитку особистості в умовах групової взаємодії
- •Соціально-психологічний клімат групи
- •12.3. Структура соціальної влади малої групи
- •Психологічна сутність феномену лідерства
- •Психологічна сутність феномену керівництва
- •Авторитет керівника
- •12.4. Стилі керівництва
Моторний компонент сприймання
Життєва практика змушує людину в процесі її онтогенезу перейти від неумисного сприймання до цілеспрямованої діяльності спостереження, яка включає активний аналіз, синтез, усвідомлення та тлумачення того, що сприйнято. Тобто, «в процесі сприймання людина не тільки бачить, але й дивиться, не тільки чує, але й слухає. А іноді людина не тільки дивиться, але й розглядає чи вдивляється, не тільки слухає, але й прислухається» (С.Л.Рубінштейн).
Таким чином, можна стверджувати, що сприймання у процесі спостереження – це цілеспрямована дія, спрямована на обстеження об’єкта, який сприймається, і на утворення його копії (психічного перцептивного образу).
Суттєвим компонентом сприймання є моторні процеси:
Рухи руки (обмацування) при активному дотику.
Рухи очей при зоровому сприйманні.
Рухи голосових зв’язок при сприймання звуку.
Рухи усієї поверхні шкіри при пасивному дотику.
Сутність роботи моторного компоненту сприймання можна охарактеризувати словами І.М.Сеченова: «Око, як і рука, послідовно «обмацує» контури малюнка або предмету. Рухи ока і рук при сприймання абсолютно повнозначні за психологічним сенсом».
Є два класи функціональних дій моторного компоненту сприймання в процесі активного спостереження. Саме вони у структурі перцептивної діяльності виступають як її дії.
І. Підготовчі дії |
Забезпечуються такими рухами:
|
ІІ. Перцептивні дії |
Забезпечуються такими рухами:
|
Вище вже було зауважено, що сприймання є прижиттєвим утворенням, і тому людина не може сприймати, перш ніж навчиться сприймати. Сприймання є системою перцептивних дій, і оволодіння ними потребує спеціального навчання і практики. Сенсорний та руховий апарати в процесі надбання людиною життєвого досвіду поєднуються в єдину відображувальну перцептивну систему, яка забезпечує реалізацію перцептивної діяльності.
Властивості сприймання
В результаті сприймання складається перцептивний образ об’єкта. Закономірності його виникнення забезпечуються наступними властивостями сприймання.
Слід зауважити, що ці закономірності можуть визначатися:
з одного боку, особливостями об’єкта сприймання (предметність, цілісність, структурність, константність, категораільність);
з іншого боку, особливостями суб’єкта сприймання (апперцепція)
Предметність |
Властивість сприймання, яка виявляється у тому, що перцептивний образ відображає об’єкт як предмет, що має певне функціональне значення (тобто призначений для певної мети) і має відповідні властивості. Наприклад, олівець призначений для малювання і тому його будова, форма, розмір, вага такі, щоб тримаючи його в руці, можна було б виконати відповідні дії. |
Цілісність |
Властивість сприймання, яка виявляється в тому, що перцептивний образ об’єкта є повним і цілісним, навіть якщо сам цей об’єкт представлений частково. Наприклад, якщо на малюнку контур фігури представлений пунктиром, перцептивна система утворює образ з повним контуром |
Структурність |
Властивість сприймання, яка виявляється у тому, що перцептивний образ не є буквальною (фотографічною) копією об’єкта, а відображає його суттєві ознаки і властивості, тобто структуру, причому ця структура формується протягом деякого часу. Наприклад, при слухання музики за деякий час формується образ, що відображає її звуковисотну структуру (мелодію), при читанні літературного твору формується образ, що відображає його сюжетну лінію тощо. |
Константність |
Властивість сприймання, яка виявляється в тому, що перцептивний образ є постійним (тобто втілює постійні суттєві ознаки і властивості об’єкта: призначення, форма, розмір, величина тощо), незалежно від того, що цей об’єкт може бути представлений для сприймання варіативно (у різних положеннях у просторі, у різному оточення, ракурсі тощо). |
Наприклад, ми можемо зустрічати одну й ту саму людину у різних місцях, у різному оточенні, у різному одязі, але кожного разу нове сприйняття цієї людини доповнює константний перцептивний образ, який у нас вже є щодо цієї людини. |
Категоріальність |
Властивість сприймання, яка виявляється в тому, що перцептивний образ є осмисленим, тобто завжди має певне смислове значення, і означеним, тобто це значення завжди формулюється словом. Наприклад, сприймаючи будь-який об’єкт, людина завжди розуміє його смисл (відносить його до певної групи чи класу предметів за відповідними властивостями чи функціями) і цей смисл називає словом (узагальнює суттєві ознаки предмета). |
Апперцепція |
Властивість сприймання, яка виявляється в тому, що перцептивний образ залежить від індивідуального досвіду людини та особливостей її особистості. Наприклад, одне й те саме повідомлення різним людям може здаватися різним (змістовним чи незмістовним, цікавим чи нецікавим, дотепним чи образливим тощо). |