186. Слідчі дії та оперативно – розшукові заходи початкового етапу розслідування вбивств.

До слідчих дій на початковому етапі розслідування входять:

- огляд місця події і трупа;- проводиться невідкладно після одержання повідомлення про виявлення трупа ( його частин ) зі слідами насильницької смерті. Потім слідчий опитує громадян, що перебувають на місці події і мають відношення до неї, знайомиться із навколишньою обстановкою, одержує інформацію від оперативних працівників, котрі вже встигли опитати громадян За наявності на місці події трупа, огляд провадиться у певній послідовності ексцентричним способом, тобто від центра місця події ( трупа ) і спіраллю до периферії. У ході огляду трупа досліджують предмети, виявлені у кишенях; із кишень вилучають мікрочастинки; описують ступінь зношення одягу, взуття, відповідність їх сезону, фізичним даним потерпілого

допити очевидців, інших свідків ( із числа родичів, знайомих, сусідів, співробітників тощо ); Допит очевидців та інших свідків також проводиться після огляду місця події та трупа. Під час допиту потерпілого потрібно у такій ситуації необхідно застосувати звукозапис. Окрім цього потрібно вилучити та долучити до справи:записні книжки потерпілого, фотознімки, документи;зображення або зразки викрадених предметів; зразки почерку потерпілого;

призначення й проведення судово – медичної експертизи трупа; різновидів криміналістичних експертиз речових доказів тощо; Призначення цієї експертизи є невідкладною слідчою дією, яка виконується зазвичай негайно після огляду місця події. На судово – медичному дослідженні трупа бажана присутність слідчого або оперативного працівника. Варто згадати про можливості судово – медичної експертизи щодо ідентифікації людини за умов виявлення невпізнаного трупа. Судово – медична експертиза речових доказів призначається як на початковому, так і на наступному етапі провадження у справі. Проведенням такої експертизи встановлюється наявність, походження, конкретна чи групова приналежність виділень організму людини, виявлених на місці події

• підготовка до пред”явлення трупа для впізнання і його пред”явлення;

• переслідування і розшук вбивці;

• затримання, особистий обшук, освідування й допит підозрюваного; підготовка і пред”явлення підозрюваного для впізнання;

• обшук за місцем проживання й праці підозрюваного та ін.

187. Криміналістична характеристика розкрадань, вчинюваних привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Розкрадання, що вчиняються привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст.. 191 КК України) – це активні дії особи, якій чуже майно, гроші, цінні папери тощо ввірені на зберігання для визначеного законом чи угодою розпорядження, управління, експлуатації, яка однак відособлює і викрадає їх з метою розпорядитись як своїм власним (привласнення) або, не відособлюючи, розходує, продає, споживає (розтрата).

Криміналістична характеристика привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем охоплює наступні елементи:

1. Обстановка розкрадання.

2. Способи вчинення розкрадань

3. Узагальнені дані про предмет посягання

4. Слідові картина

5. Дані про особливості особи злочинця (злочинців)

6. Дані про особистість потерпілих

Обстановка розкрадання :

а) місце (галузь виробництва, сфера обслуговування, виробнича дільниця, структурний підрозділ організації, підприємства та ін.);

б) умови, що визначаються :

- технологічним процесом або операцією,

- системою обліку та звітності,

- зберіганням та рухом коштів, матеріальних цінностей,

- документообігом ( оформлення та рух управлінських, проектних, облікових, бухгалтерських, лабораторних, технічних, технологічних та інших документів);

- видом продукції, що використовується;

в) час (астрономічний) і сезонність робіт;

г) канали збуту та реалізації здобутого злочинним шляхом.

Узагальнені дані про предмет посягання. Це – грошові кошти, у тому числі валюта; матеріальні цінності у вигляді сировини, матеріалів, пального, продукції, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їх споживчої вартості, котрі можуть бути віднесені до різних джерел розкрадання (підзвітні цінності; невраховані цінності; такі, що створені на підприємстві в організації, установі за рахунок лишків, які надійшли зі сторони, від співвласників та ін.).

Дані про особливості суб”єктів розкрадання ( тобто категорії службових, матеріально-відповідальних осіб, технічний персонал та інші особи, які можуть бути причетними до злочину; чинники що вплинули на формування та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками та ін.).

Узагальнені типовім дані про потерпілих від розкрадань. Потерпілими у справах про розкрадання, зазвичай, виступають фізичні особи – громадяни (а юридичні особи – цивільними позивачами), які ввірили своє майно, гроші, цінні папери іншій особі або організації.

Слідова картина - наслідки розкрадання, відображені у матеріальній обстановці злочину (характерні сліди, їх локалізація та взаємозв’язок), викликані службовими та позаслужбовими діями та зв’язками розкрадачів, способом життя, поведінкою у побуті, особистими зв’язками;

спосіб вчинення розкрадання – це комплекс умисних дій щодо підготовки, вчинення та приховування (латентування) злочину, котрі вчиняються розкрадачами залежно від ряду об”єктивних і суб”єктивних факторів специфічними прийомами у певній послідовності та для досягення злочинної мети.