96. Холодна зброя. Поняття, види та криміналістичне значення.

холодна зброя – це зброя, що діє шляхом прикладення мускульної сили людини під час нападу та нанесення тілесних ушкоджень, чи під час активного захисту у ході рукопашного бою; або ж для мисливства і занять спортом.

Вона поділяється: а) клинкову; б) ударно-дроблячу.

За характером уражаючої дії клинкова зброя поділяється на колючу, рублячу, колюче-рублячу, колюче-ріжучу.

Клинкова ще поділяється на: а) з довгим прямим клинком (лезом): мечі, шпаги, палаші;

б) з довгим і вигнутим лезом: саблі, шашки, ятагани;

в) з коротким клинком (лезом): стилети, кортики, кінжали, ножі, штики.

Ударно- роблячі – дубини, булави, шестопери (парначі), кістені, надолонники, кастети.

97. Поняття та криміналістична класифікація зброї.

Під зброєю розуміють пристрої та предмети конструктивно призначені для ураження під час озброєної боротьби живої сили, технічних засобів противника, для пошкодження інших об'єктів чи для досягнення інших цілей: подачі сигналів, спортивних змагань, тренувань тощо.Види зброї:

Вогнепальна зброя – це механічний пристрій багаторазової дії, в якому для вильоту кулі з каналу ствола з тим, щоб уражати на відстані ціль, використовується енергія хімічного розкладу вибухових речовин.

холодна зброя – це зброя, що діє шляхом прикладення мускульної сили людини під час нападу та нанесення тілесних ушкоджень, чи під час активного захисту у ході рукопашного бою; або ж для мисливства і занять спортом.

Газова зброя та, що призначена для тимчасового ураження живої цілі шляхом застосування сльозоточивих або подразнюючих людський організм газів.

Кидальна зброя – та, що призначена для ураження цілі на відстані снарядом, який отримує направлений рух за допомогою мускульної сили людини або механічного пристрою (спис, лук, арбалет).

Пневматична зброя - та, що призначена для ураження цілі на відстані снарядом, що отримує направлений рух за рахунок енергії стисненого, зжиженого або (отвердженного) – вибухові пристрої та речовини.

З'являються нові види зброї, що ґрунтуються на інших конструктивних принципах, - метальна вогнепальна і токсична (токсинна), електрошокові пристрої тощо.

98. Криміналістичне вибухознавство та його співвідношення з судовою (криміналістичною) балістикою.

Вибух є процесом швидкого звільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі.

Уражаюча дія, а отже й слідоутворення відбуваються внаслідок 1) механічної; 2) фівзичної й 3) хімічної взаємодії вибухової хвилі, осколків, які розкидаються, теплоти, що виділяється і хімічних з'єднань при згоранні вибухової речовини.

Тому, слідами вибуху є:а) частини зруйнованого вибухом цілого (осколки (відламки), частини вибуховоо пристрою, снаряда, пакувального матеріалу, шматки паперу, тканини і т. п.);б) частки непрореагованої вибухової речовини (порошинки, запалювальні суміші, бертолетова сіль, селітра, гексоген тощо); в) сліди кіптяви і згорання вибухових речовин на пошкоджених об'єктах;г) сліди запаху вибухової речовини;д) сліди механічних, фізичних і хімічних змін пошкоджених предметів (розриви, злами, кручення, зрушення, оксидація, поява нової речовини тощо.

Під час вибуху на тілі людини залишаються сліди розриву тканин, окіпчування, переломи, синці, опіки і т. п.

Вибухові пристрої складаються: із заряда вибухової речовини, приводного (реагуючого) пристрою, вибухівника і корпуса (металічного, дерев'яного, пластмасового).Деякі види саморобного вибухового пристрою можуть бути безкорпусними, їх часто маскують під портфелі, посилки, ручні ліхтарики, термоси тощо.За конструкцією привідного пристрою і вибухівника саморобні вибухові пристрої можуть бути: контактними і безконтактними.

Вибухивники можуть бути ударні (що спрацьовують від удару, натискання), дистанційні (механічні або електричного впливу), неконтактні (вібраційні, акустичні, радіолокаційні тощо), запрограмовано-виконуючі (що спрацьовують за закодованим сигналом).