182. Елементи криміналістичної характеристики злочинів.

Здебільшого криміналістична характеристика охоплює

такий набір узагальнених даних про:

8. способи вчинення злочинів. Однак доволі часто цей еле­мент диференціюють відповідно до етапів злочинної діяльності на: а) способи готування до злочину (пошук відповідних зна­рядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву коштів тощо); б) способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи з заволодіння майном, його вилу­чення, збуту, реалізації); в) способи приховування злочину (мас­кування злочинних дій);

9. обстановку вчинення злочину: місце як частина матері­ального середовища, що охоплює, крім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки нале­жать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності людей у побуті і трудовій діяльності;

10. предмет злочинного посягання: кошти, цінні папери, матері­альні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабри­катів, готових виробів з урахуванням їхньої споживчої вартості, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені під час їх виробництва за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);

11. наслідки у вигляді будь-яких матеріальних навколишніх змін (слідова картина), обумовлених злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді або ж відображені в матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв'язок), і моральній шкоді, заподіяній злочином;

12. мотиви і цілі злочинного діяння;

13. властивості особи злочинця, які характеризуються фізич­ними, соціально-демографічними даними; категорії службових матеріально-відповідальних та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формуван­ня та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками;

14. властивості особи потерпілого (демографічні дані, відо­ мості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв'язки і сто­ сунки, ознаки віктимпості тощо).

Структура криміналістичної характеристики для окремих видів і груп злочинів не є однаковою: в одних характеристиках деякі елементи переважають, тобто мають більш важливіше криміналістичне значення, в інших - його втрачають. Усе зале жить від ролі, яку цей елемент відіграє в розкритті й розсліду вапні виду злочинів. Так, відомості про способи можливого вчинення умисних злочинів виступають найбільш важливими у криміналістичній характеристиці, а у злочинах, вчинених з необережності, відіграють другорядну, похідну роль

183. Криміналістична характеристика вбивств.

Криміналістична характеристика вбивств - це система взаємопов”язаних узагальнених даних про найбільш типові ознаки, які проявляються у способі та механізмі вбивства, обстановці його вчинення, особі вбивці й жертви та в інших аспектах цього злочину, відомості про які є важливими для практичного вирішення завдань кримінального судочинства під час провадження у кримінальних справах про вбивства.

Структурними елементами криміналістичної характеристики вбивств є:

1. відомості про найбільш типові способи вчинення вбивств;

2. способи приховання злочину;

3. узагальнені відомості про час, місце, обстановку вчинюваних вбивств;

4. сукупність найбільш характерних слідів цього злочину ( слідова картина);

5. відомості про типові особистісні характеристики вбивці;

6. характеристики жертв;

1)Отже, спосіб вбивства - це сукупність методів і прийомів, знарядь і засобів, а також здійснення з їх використанням діянь щодо підготовки і вчинення вбивства.

Знання способів вчинення вбивства допомагає слідчому або працівнику органу дізнання:

А. Встановити вид зброї або знаряддя, що використовувались для злочину;

Б. Намітити коло осіб, серед яких потрібно шукати підозрюваного. Адже спосіб вбивства може вказувати на стать злочинця, його фізичну силу, інші фізичні дані; спеціальні навички; рід занять; військовий чи інший досвід; вміння володіти певними знаряддями тощо;

В. Сприяє відшуканню і виявленню слідів та інших доказів на місці події;

Г. Викрити інсценування самогубства, нещасного випадку, завчасної (скоронастиглої) смерті або окремих обставин злочину ( місце, час, мотив тощо).

2)Приховання злочину – діяльність (елемент злочинної діяльності), що має за мету перешкодити розслідуванню шляхом заховування, знищення, маскування або фальсифікації слідів злочину і злочинця та їх носіїв¹.

Якщо говорити про конкретні способи приховання вбивств, то варто назвати наступні:

• дії, щодо знищення чи приховання трупа або його частин;

• переміщення трупа з місця вбивства на інше місце;

• розчленування або спотворення трупа;

• заховання знарядь вбивства, одягу і взуття вбивці, речей жертви;

• знищення слідів на місці вбивства;

• інсценування події під самогубство, нещасний випадок, природню смерть тощо.

►Наступним елементом криміналістичної характеристики вбивств є слідова картина, тобто узагальнені дані про комплекс слідів, що відображають картину події злочину ( труп, сліди його розчленування або знищення, знаряддя вбивства, зброя і таке інше ).

►Наступним елементом криміналістичної характеристики вбивств є слідова картина, тобто узагальнені дані про комплекс слідів, що відображають картину події злочину ( труп, сліди його розчленування або знищення, знаряддя вбивства, зброя і таке інше ).

Слідова картина дозволяє:

• побудувати модель механізму минулої події;

• перевірити показання обвинуваченого і свідків щодо події вбивства шляхом співставлення слідів, виявлених на місці його вчинення;

• відшуковувати додаткові сліди злочину,знаючи якою закономірно повинна б бути слідова картина за тих чи інших ситуацій та діянь тощо.

►Щодо відомостей про типові особистісні характеристики вбивці , варто зазначити, що побутові вбивства частіш за все вчиняються емоційно – нестійкими, зухвалими, цинічними, жорстокими особами, які зловживають алкоголем, наркотиками тощо.

Особливу групу обвинувачених у вбивствах утворюють наймані вбивці.(кілери)

Характеристика особи жертви. Потерпілими від вбивств часто стають особи, які:

• залюбки розпивають спиртні напої із випадковими знайомими;

• демонструють свою перевагу над іншими;

• вступають у сварки і бійки із оточуючими;

• так чи інакше зв”язані із злочинним світом та ін.

Місце вбивства, зазвичай, зв”язане з житлом злочинця або його жертви; з місцем, на якому переважно перебуває у вільний час потерпілий; шлях руху жертви на роботу, до місця відпочинку, до рідних, знайомих тощо.

Час вбивства щодо наперед підготовлених злочинів обирається так, щоб зникнення жертви було виявлено якомога пізніше і заява про факт зникнення особи чи виявлення її трупа потрапила в правоохоронні органи через більш менш тривалий проміжок часу.

Останнім в аналізованій системі елементів криміналістичної характеристики виступає обстановка вчинення вбивств. Це своєрідне поле діяльності ( дій ) злочинця, котре той обирає або завчасно, або опиняється в ньому випадково.