166. Загальні правила щодо організації й проведення пред”явлення для впізнання живих осіб.

Необхідність проведення п\в живої людини може виникнути за наступних ситуацій:

• допитуваний пояснює,що з особою, про яку він дав показання він не знайомий, але запам"ятав її і в змозі впізнати,

• допитана особа повідомляє певні відомості, пов"язані із розслідуваною подією про будь-кого зі своїх знайомих, але останній заперечує факт знайомства і заявляє, що допитана особа йому не знайома,

• коли необхідно встановити особу людини, яка не має документів, або пред"явила не свої документ

• допитуваний знає в обличчя особу, про яку дає свідчення, але не може повідомити про неї жодних даних.

• коли впізнаючи особа знайома з впізнаваним, але не може назвати його прізвище, імені, по батькові або неправильно їх називає.

Порядок пред"явлення для впізнання особи в натурі за зовнішнім виглядом проходить за переліченими вище загальними правилами, з урахуванням наступних особливостей:

1. )першими заходять поняті, інші учасники \захисник, представники, спеціалісту та статисти2) запрошують впізнаваного, котрому пропонують зайняти будь-яке місце серед статистів,

3)останнім заходить впізнаючий.

Процес пред’явлення можна поділити на три стадії. На першій стадії перед пред’явленням особи для впізнання, в присутності понятих їй пропонують зайняти будь-яке місце серед інших осіб і роз’яснюють її права. На другій стадії впізнаючий запрошується до приміщення, де знаходяться всі учасники впізнання, його попереджають про кримінальну відповідальність за давання свідомо неправдивих показань (якщо це потерпілий або свідок) та за відмову  від давання показань (якщо це свідок). Після цього у особи, яка впізнає, з’ясовують, чи задовольняють її умови, чи їй добре видно зовнішні прикмети всіх осіб. При позитивній відповіді впізнаючому пропонують подивитися на групу осіб, впізнати серед них потрібну особу і пояснити, за якими ознаками він її впізнав. При цьому не треба квапити його з відповіддю, слід дати йому час на обдумування. Якщо впізнаючий вагається з відповіддю, можна запропонувати пред’явленим особам пройтись по кабінету з метою спостереження їх у русі чи дозволити пред’явленим особам розмовляти між собою.

 

Третя стадія полягає у встановленні тотожної чи групової належності або відмінності конкретного об’єкта. Названі впізнаючим прикмети, ознаки повинні бути виражені в певній формі. Виконання цієї вимоги багато в чому залежить від правильно поставлених йому уточнюючих і конкретизуючих запитань.

Результат пред’явлення для впізнання може бути позитивним, коли впізнаючий заявляє про впізнання і вказує не тільки загальні прикмети і ознаки, а й особливі, на яких ґрунтувалося впізнання. Результат для впізнання може бути й негативним. Це може статися, коли, наприклад, з моменту спостереження пройшло багато часу; особа, яку впізнають, різко змінила свою зовнішність; впізнаючий боїться помсти; для впізнання пред’явлено іншу особу тощо.

У випадках, коли виникає необхідність забезпечення особистої безпеки особи, що впізнає, п\в проводиться поза візуальним спостереженням особи, яку впізнають за правилами ч.4 ст.174 КПК.Окрім цього, наголосимо ще на наступному:

• не можна одночасно п\в декільком впізнаючим одного впізнаваного ,

• коли відбувається п\в однієї особи по черзі декільком впізнаючим слідчий повинен надати впізнаваному можливість за своїм бажанням змінювати своє місце серед статистів, коли проводиться пред"явлення для впізнання декількох осіб одному впізнаю чому, цеповинно відбуватись відокремлено щодо кожного впізнаваного.