164. Тактичні прийоми обшуку, їх види та значення.

класифікації тактичних прийомів обшуку, що реалізуються саме в ході його пошукового етапу.

1)За функціональною направленістю:

а) тактичні прийоми, що виконують пошукову функцію:

• аналіз обстановки окремих ділянок приміщення,співставлення предмету пошуку із різними об’єктами місця обшуку,орієнтація на професійні навички обшукуваної особи;

б) тактичні прийоми, що виконують комунікативну функцію з обшукуваним:

• роз’яснення неправильно зайнятої обшукуваним позиції,постановка обшукуваному контрольних запитань,застосування навіювання у формі наказу ;

2)За об’єктом направленості:

а) тактичні прийоми, направлені на створення впливу на обшукуваного:

• розмова на сторонню тему,розвідка словами, пояснення мети обшуку та ін.

б) тактичні прийоми, направлені на дослідження матеріальної обстановки:

• аналіз виявлених слідів та їх ознак,аналіз ознак предметів пошуку.

• 3. За об’ємом (широтою) використання:

а) тактичні прийоми, що використовуються тільки під час обшуку:

• розвідка словами,орієнтація на професійні навички обшукуваного…

б) тактичні прийоми, що застосовуються під час провадження різних слідчих дій:

• контрольні запитання, постановка різноманітних запитань,розмова на сторонню тему,

• роз’яснення потреби допомогти органам розслідування та ін.

4.За особливостями реалізації (застосування) такт.прийоми діл.:

а) тактичні прийоми, що реалізуються безпосередньо і особисто слідчим;б) – ІІ -, що реалізуються шляхом розподілу ролей між учасниками слідчо-оперативної групи.

5.За характером використовуваної інформації:

а) тактичні прийоми, що грунтуються на словесній інформації:

• розмова на сторонню тему,постановка нейтральних запитань тощо;

б) тактичні прийоми, застосування яких поєднане з використанням матеріалізованої інформації:показ обшукуваному аналогу предмету пошуку,

в) т/п, що грунтуються на логіко-мислительній інформації:

• аналіз ознак предмету пошуку,моделювання минулої події тощо.

6.За характером слідчої ситуації, що може утворюватись на робочій стадії обшуку.

165. Поняття, завдання і види пред”явлення для впізнання.

Предявлення для впізнання - це слідча дія, яка полягає в пред"явленні особі будь-якого об’єкту з метою його ототожнення або встановлення групової належності з об’єктом, котрий раніше спостерігався цією особою у зв’язку з обставинами, що мають значення для розслідуваної справи.

Іншими словами, потреба у проведенні цієї слідчої дії виникає тоді, коли необхідно встановити, чи є людина або певний об’єкт тими ж яких свого часу бачила особа у зв’язку з фактами, що мають зв"язок із розслідуваним злочином і щодо яких вона давала попередні показання.

Безпосередніми завданнями пред’явлення для впізнання може бути:

1 встановити, чи цю людину раніше, за обставин, які є важливими для слідства, бачив свідок (потерпілий, підозрюваний, обвинувачений) ,

2. чи належать особі, що впізнає , пред’явлені їй об’єкти (речі, предмети, знаряддя злочину) або чи бачила вона їх раніше за певних умов,

3. кому належить труп людини, особа якої не встановлена.

Відповідно до вимог ст.ст..174-176 КПК України суб'єктами впізнавання можуть бути:

• свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені, підсудні.

Об’єктами що пред’являються для впізнання можуть бути будь-які об’єкти матеріального світу, що являють інтерес для слідчого та допускають їх пред’явлення для впізнання суб’єкту з дотриманням процесуальних вимог.(А. Особи,Б. Трупи людей, тварин. В. Предмети.

Г. Документи. Д. Ділянки місцевості. Е. Приміщення.

Класифікація:

1. Залежно від суб"єкта впізнавання:

А. Пред "явлення для впізнання свідком,

Б. — підозрюваним,

В. — обвинуваченим,

Г. — потерпілим,

Д. — підсудним.

2. За формою проведення впізнавання:

А. Пред"явлення об’єкта в натурі безпосереднє впізнавання,

Б. Пред"явлення об’єкта, зображеного чи іншим способом зафіксованого на фотографії, кіно-, відео стрічці або аудіо касеті опосередковане впізнавання.

3. За кількістю проведення дослідних дій щодо одного й того ж об’єкта впізнання:

А. Первинне, тобто основне,

Б. Повторне

4. За кількістю осіб, які одночасно впізнають об’єкт:

А. Одностороннє впізнавання.

Б. Зустрічне впізнавання про цей різновид ще йтиме мова згодом.

5. Залежно від рецепторів органів чуття, котрими власне здійснюється впізнавання:

А. П\в, де використовують органи зору, тобто зорове впізнавання об"акта за його

виглядом.

Б. П\в на слух, тобто за голосом,

В. П\в з використанням інших органів чуття: на дотик, на нюх, на смак \дегустування\ тощо.

6. За видом психічного процесу впізнавання об’єкта:

А. Симутивне \або ще називають "синтезоване", коли висновок про тотожність чи нетотожність роблять із сприйняття об’єкта в цілому, тобто має місце так зване загальне сприйняття без зауважень окремого,

Б. Сукцесивне "аналітичне" - висновок роблять із аналізу окремих ознак об’єкта, а вже потім - загальний висновок про сам об’ект.

7. І за найбільш розповсюдженим критерієм п\в можна поділяти за характером об’єкта впізнавання:

А. П\в людей,

Б. П\в предметів, речей, документів,

В. П\в трупа людини чи частин розчленованого трупа,

Г. Тварин чи їх трупів,

Д. Пред"явлення для впізнання ділянок місцевості та приміщень