10. Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина криміналістики.

Теорія та методологія криміналістики – це система її світоглядних принципів, теоретичних концепцій, категорій, понять, методів, визначень і термінів, які відображають у сукупності весь предмет криміналістики, його внутрішні та зовнішні зв'язки.

У загальну теорію входять певні окремі теорії-вчення, наприклад, криміналістичну ідентифікацію і діагностику, про механізм слідоутворення, спосіб вчинення злочину, криміналістичну характеристику злочину, про версії та планування розслідування. Цей перелік постійно збагачується, що приводить до виникнення нових теорій.

Окрім цього цей розділ утворюють також:

• мова науки (система її понять, термінів, знаків, криміналістичних категорій);

• системність науки, тобто криміналістичні класифікації;

• вчення про методи криміналістики, наукових досліджень.

11. Взаємозв”язок криміналістики з оперативно-розшуковою діяльністю, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.

Криміналістика та теорія оперативно-розшуковоїдіяльності.

Взаємозв'язок криміналістики та ОРД виявляється, по-перше, в тому, що при розробленні проблем тактики та методики розслідування враховуються можливост оперативно-розшукових засобів і методів збирання інформації та прийомів її документування спеціальними засобами (фото, кіно, відеозапис, звукозапис). По-друге цей зв'язок виявляється у тому, що криміналістичні рекомендації, крім усього іншо­го, повинні спрямовуватись на створення оптимальних умов для проведення тактич­них операцій, елементом яких обов'язково має бути оперативно-розшуком діяльність. У свою чергу, рекомендації оперативно-розшукової діяльності сприяють виконанню слідчих дій, наприклад, підготовці до обшуку, перевірці показань на місці, допиту, затриманню, які нерідко проводяться разом з оперативно-розшуковими заходами.

сті купюр, монет.

Криміналістика та судова медицина. Криміналістика та судова медицина мають найдавніші та найтісніші зв'язки. Судово-медичні знання використовувалися у розкритті злочинів значно раніше, ніж виникла криміналістика.Тому деякі медичні прийо­ми виявлення слідів злочину на тілі людини були запозичені криміналістикою і, нав­паки , багато кримінайктичних способів і технічних засобів з успіхом використову­ються в судовій медицині.

Криміналістика та судова психіатрія. Судова психіатрія, як і судова медицина, сформувалася окремо від криміналістики і внаслідок чіткого розмежування предметів дослідження зберігає свою самостійність. Судова медицина досліджує тканини та різні об'єкти життєдіяльності людини, а також трупи. Судова психіатрія досліджує психіку людини, її поведінку при розладах психіки. Психічний стан злочинця безпосередньо пов'язаний із призначенням міри покарання і, зокрема, з притягненням людини до кримінальної відповідальності.

Криміналістика та судова психологія. Дані психології широко використовуються у криміналістичній тактиці та методиці розслідування окремих видів злочинів, а та­кож для формування окремих методик; створення теорії спілкування на досудовому та судовому слідстві; вчення про навички, методи розпізнавання інсценувань.