4. Сучасний стан і перспективи розвитку криміналістики в Україні.

Сучасний стан розвитку криміналістики в Україні характеризується формуванням загальної теорії криміналістики, розробкою і впровадженням сучасних науково-технічних засобів і інформаційних технологій в практику боротьби зі злочинністю, удосконаленням прийомів криміналістичної тактики, запропонуванням методик розслідування нових видів злочинів. Розвиток криміналістики пов’язаний з формуванням певних наукових шкіл криміналістів. Інтенсивно розвиваються всі розділи криміналістики, виникають нові напрями, теорії та вчення.

Важливим свідченням високого рівня розвитку криміналістики в Україні є підготовка і видання підручників. У 1973 р. видано підручник «Радянська криміналістика. Криміналістична техніка і слідча тактика» за редакцією В. П. Колмакова, написаний українськими вченими-криміналістами. У 1988 р. вийшов друком підручник «Радянська криміналістика. Методика розслідування окремих видів злочинів» за редакцією В. К. Лисиченка.

За часів незалежності України перший підручник для юридичних вищих навчальних закладів і юридичних факультетів був підготовлений у 1998 р. колективом викладачів кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого «Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів» за редакцією В. Ю. Шепітька. У 2001 р. цим самим колективом авторів здійснюється видання повного курсу криміналістики.

Виникнення, розвиток і впровадження криміналістичнихзнаньв Україні безг редньо пов'язані з науковою і практичною діяльністю науково-дослідних інс Міністерства юстиції України, кафедр криміналістики Київського й Одеськогоуі і тетів, Харківського юридичного інституту. Вчені, які очолювали ці установи: у К С.І.Тихенко(1896- І97І),уХаркові-М.М.Гродзінськийі В.П.Колмаков(І9ІЗ-підготували плеяду нині активно працюючих на кафедрах і в інститутах молодих ф які становлять школу українських криміналістів (В.О. Коновалова, А. М. Колесі \ і В.І.Гончаренко, В.КЛисіченко, М.В.Салтевський, Г.А.Матусовський, М.Я.Сегал

Нині в системі Міністерства юстиції України функціонують сім інститутів с> експертиз - Харківський, Київський, Одеський, створені ще 1925 р., Донець* Львівський, відкриті 1995 р., Кримський і Дніпропетровський, відкриті 2002 р.

МВС України мас мережу експертних криміналістичних центрів. У кожном> ному і міському УВС функціонує експертно-криміналістичний центр, відділ, відл ня чи група, а в МВС України -науковоекспертно-дослідний криміналістичний .

Основними завданнями експертно-криміналістичних підрозділів є: а) техніко-міналістичне обслуговування органів дізнання і слідства криміналістичною і с\ надання практичної допомоги у використанні її при збиранні джерел доказів; б) пг дення попереднього дослідження речових джерел інформації для органів дізнаї провадження судових експертиз; г) виявлення за допомогою криміналістичного причетних до вчинення злочинівосіб.

5. Предмет та об”єкти науки криміналістики.

Першим спробував визначити предмет криміналістики Г.Гросс. До теперішнього часу вчені-криміналісти не дійшли єдиної думки про визначення предмета криміналістики.

Р.С.Белкін дав визначення, яке стало етапним і найпоширенішим у розвитку науки криміналістики – це наука про закономірності виникнення, збирання, дослідження та використання доказів у кримінальних справах і розроблені на ґрунті цих закономірностей спеціальні засоби і методи судочинного дослідження й запобігання злочинів.

Предмет криміналістики утворюють дві групи закономірностей:

І група: закономірності виникнення слідів злочину (закономірності між дією та її наслідками; закономірності зв”язку між способом дії та слідами злочину, між способом і особою злочинця; закономірності залежності способу дій від конкретних умов перебігу злочинної діяльності тощо).

ІІ група: закономірності роботи з доказами (закономірності щодо: пошуку, фіксації, зберігання, перевірки і використання джерел інформації про злочин).

об'єкти криміналістики виступають частиною об”єктивної реальності життя суспільства і становлять головний інтерес для криміналістики.

У криміналістиці виділяють два об”єкти пізнання :

а) злочинна діяльність;

б) криміналістична діяльність .

Аналіз злочинної діяльності, передбачає розгляд таких її елементів, що утворюють її зміст:

а) суб”єкти (головні та другорядні учасники злочинного діяння);б) предмет (жертва) посягання;в) мета посягання (вся суб”єктивна сторона складу злочину);г) безпосередня злочинна поведінка (способи і засоби, що застосовані злочинцем для досягнення мети, тобто об”єктивна сторона);д) обстановка вчинення злочину (тобто всі умови, що оточують злочинця в момент вчинення злочину);е) результат (фізична, матераільна, моральна шкода, інші злочинні наслідки).

Криміналістина діяльність як об”єкт криміналістики – це протилежність злочинної діяльності, що нею породжена і направлена на розкриття, розслідування й попередження злочинів та їх судовий розгляд.

Криміналістична діяльність поділяється на декілька видів:

- криміналістична діяльність щодо розкриття, розслідування й судового розгляду злочинів;- єксперно-криміналістична діяльність;- оперативно-розшукова діяльність;

- криміналістична профілактична діяльність;- криміналістична науково-педагогічна діяльність.

Структура всіх видів криміналістичної діяльності зовні, за назвою її елементів, схожа зі структурою злочинної діяльності і складається із таких елементів:

- об”єкт – будь-який вид злочинів, передбачений ККУ;- суб”єкт. - слідчі, судово-слідчі дії, а також методи, прийоми і засоби їх виконання, як найважливіші елементи провадження судочинства на всіх його етепах;- обстановка та умови розслідування й