37. Поняття і завдання криміналістичної техніки як частини криміналістики.

У криміналістиці поняття "криміналістична техніка" виникло для позначення сукупності технічних пристроїв, пристосувань і матеріалів, які застосовують для виявлення, фіксації і дослідження матеріальних джерел інформації..

Поняття "криміналістична техніка" нині використовують у двох значеннях: як розділ криміналістики; як технічні засоби, а також їх сукупність і прийоми використання у розслідуванні злочинів.

Криміналістична техніка як розділ криміналістики — це сукупність наукових положень і рекомендацій щодо застосування природничо-наукових методів і технічних засобів під час розкриття злочинів.

У другому значенні криміналістична техніка — це сукупність (система) спеціальних засобів і методів (у тому числі суспільнонауко-вих), які застосовують для виявлення, фіксації, дослідження, оцінювання та використання доказів під час розслідування злочинів. Отже, криміналістична техніка — це розділ криміналістики, що становить систему теоретичних положень (концепцій, теорій) і створених на їх основі технічних засобів і методів, застосовуваних для збирання, обробки, дослідження, використання і подання криміналістичної інформації для розслідування й попередження злочинів.

Завдання криміналістичної техніки:

• розробка технічних засобів і методів, що забезпечують залучення до процесу доказування нових джерел криміналістичної інформації;• виявлення та вилучення матеріальних слідів злочину:• з'ясування механізму утворення слідів і причин взаємодії;

• виявлення властивостей, станів, групової належності й тотожності об'єктів — джерел інформації;• обробка й використання криміналістичної інформації для розслідування та попередження злочинів;

• розробка прийомів і технічних засобів оцінювання та подання криміналістичної інформації у правоохоронній діяльності.

38. Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.

Науково-технічні засоби криміналістики — це прилади, пристосування і матеріали, які використовуються для збирання і дослідження доказів або створення умов, що ускладнюють учинення злочинів. Такі засоби можуть бути розподілені на кілька груп:

1) взяті без змін з різних технічних і природничо-технічних наук;

2) спеціально пристосовані для криміналістичних цілей;

3) спеціально розроблені для цілей криміналістики.

Науково-технічні методи й засоби криміналістичної техніки зас-

тосовують переважно в експертній практиці,

До технічних засобів наукового дослідження належать оптичні,

мікроскопічні, джерела ультрафіолетового, інфрачервоного і рентге-

нівського випромінювання, засоби спектрального аналізу та фізико-

хімічних досліджень.

Методи збирання криміналістичної інформації технічними засоба-

ми поділяють на такі:

· польової криміналістики, які застосовують слідчий і оперативні

працівники для виявлення, фіксації та попереднього досліджен-

ня матеріальних джерел інформації;

· науково-дослідні, які застосовують експерти у судових експерти-

зах та попередніх дослідженнях за завданнями слідчого органу

чи органу дізнання.

До перших належать судово-фотографічні методи (панорамний,

масштабний, сигналетичний, репродукційний, стереоскопічний, ве-

ликомасштабний, мікроскопічний, вимірювальний), методи копію-

вання та моделювання слідів та ін. Науково-дослідними називають

фізичні, хімічні, біологічні, математичні, кібернетичні та інші мето-

ди. Вони, як правило, потребують лабораторних експертних дослід-

жень (наприклад, спектрального аналізу, хроматографії, електронної

мікроскопії, рентгенографії та ін.).

Методи експертних досліджень речових доказів розрізняють за

видом або засобом енергії, яку використовують: фотографічні, мікро-

скопічні, кольороподільні, вимірювальні, люмінесцентні, спектраль-

ні, рентгенографічні, атомно-адсорбційні, електронно-графічні, ска-

нувальні й тунельні. Останні застосовують для дослідження об’єктів

на молекулярному та атомному рівнях.