Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
227078_9CD9C_otvety_na_gosekzamen.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
18.09.2019
Размер:
762.88 Кб
Скачать
  1. Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.

ЗП – підгалузь ЦП, норми якої регулюють переважно відносини майнового обороту (товарообміну), тобто відносини, що виникають при переході матеріальних та інших благ, які мають економічну форму товару, від однієї особи до іншої. Предмет – майнові відносини, речі, результати роботи, послуг. Зобовязальне право складається з низки правових інститутів, норми котрих спрямовані на закріплення положень, що стосуються як усіх зобов’язань, так і окремих їх видів. ЗП поділяється на загальну і спеціальну частини. Загальна частина охоплює положення щодо поняття та видів зобов’язань, підстав їх виникнення, способів виконання і відповідальності за порушення зобов’язань та підстав їх припинення. Спеціальна частина – інститути, що охоплюють норми, які стосуються окремих типів зобов’язань.

  1. Зобов’язання (поняття, зміст, підстави виникнення). Види зобов’язань.

ст. 509 – Зобов’язання – право відношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання – різновид цивільних правовідносин. Елементи: суб’єкти, об’єкт, зміст. Суб’єктами є управомочена сторона (кредитор) і зобов’язана сторона (боржник). Юридичним об’єктом є певна поведінка зобов’язаного суб’єкта, матеріальним об’єктом – певне матеріальне благо, заради якого між суб’єктами виникають юридичні зв’язки. Зміст зобов’язання – права та обов’язки суб’єктів. Суб’єктивне право – право вимоги, суб’єктивний обов’язок – борг.

Підстави виникнення: 1) договір; 2) 1-сторонній право чин; 3) створення результатів інтелектуальної діяльності; 4) право чини, що непередбачені законом, але не суперечать йому; 5) акти публічної влади; 6) заподіяння шкоди чи безпідставне збагачення за рахунок іншої особи; 7) юр.проступки, знахідки; 8) подія.

Класифікація: 1) залежно від підстави виникнення – договірні (виникає на сонові договору)/не договірне (виникає на підставі правомірних односторонніх дій особи, або неправомірних дій особи, наслідки за якими настають незалежно чи всупереч їх волі); 2) залежно від характеру поведінки боржника: З. з позитивним змістом (вчинення дії)/ З. з негативним змістом (утримання від дії); 3) залежно від концентрації прав і обов’язків: односторонні/взаємні; 4) залежно від цільового призначення: головні/додаткові (акцесорні зобов’язання (призначене для забезпечення виконання головного зобов’язання); 5) залежно від предмета виконання: однообєктні/альтернативні/факультативні/грошові; 6) окремий вид – зобов’язання особистого характеру – наприклад, створення об’єкта права інтелектуальної власності.

  1. Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.

Зобов’язання з множинністю осіб – наявність декількох кредиторів та/або боржників. Множинність: активна (кілька кредиторів), пасивна (кілька боржників) та змішана. Часткове зобов’язання – кожний кредитор має право вимагати, а кожний з боржників зобов’язаний виконати зобов’язання в рівній частці з іншими боржниками. Солідарне зобов’язання – неподільність боргу чи права вимоги, якщо в зобов’язанні кілька боржників, кредитор має право вимагати виконання зобов’язання як від всіх боржників разом, так і від кожного з них окремо повністю чи частково. Субсидіарне зобов’язання – при невиконання вимоги кредитора основним боржником, воно може бути пред’явлено іншому (додатковому) боржнику.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.