- •Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.
- •Зобов’язання (поняття, зміст, підстави виникнення). Види зобов’язань.
- •Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.
- •Альтернативні та факультативні зобов’язання.
- •Регресні зобов’язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).
- •Зобов’язання за участю третьої особи.
- •Заміна кредитора та боржника: підстави та порядок.
- •8. Поняття і основні засади (принципи) виконання зобовязань. Принцип належного виконання зобов’язань.
- •9. Способи виконання зобов’язань.
- •10. Місце і строки виконання зобов’язань.
- •11. Забезпечення виконання зобов’язання: поняття, загальні умови та види.
- •12. Неустойка: Поняття, види, підстави виникнення та функції.
- •13. Порука: Права та обов’язки поручителя. Припинення поруки.
- •Глава 50.
- •23. Поняття, загальна характеристика і значення цивільно-правового договору.
- •24. Свобода д-р. Межі реалізації принципу свободи д-ру.
- •25. Класифікація цпд: критерії, підстави та значення класифікації у цп.
- •26. Договір на користь 3ої особи.
- •27. Тлумачення умов д-ру.
- •28. Стадії укладення цпд. Вирішення переддоговірних спорів.
- •29. Зміна або розірвання д-ру, правові наслідки.
- •30. Поняття, предмет, форма, різновиди договору купівлі –продажу.
- •31. Права та обовязки сторін за д-м купівлі-продажу.
- •32. Правові наслідки передачі товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.
- •33. Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •35. Договір поставки.
- •37. Договір постачання енергоресурсами через приєднану мережу.
- •38. Договір дарування. Договір міни.
- •39. Договір пожертви.
- •40. Договір ренти. Права та обовязки сторін за договором.
- •41. Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.
- •43. Договір прокату.
- •44. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (поняття, форма).
- •45. Цивільно-правове регулювання зобовязань із договорів найму (оренди) тз. (Чартер: його види).
- •46. Договір лізингу (воняття, види, права та обовязки сторін).
- •47. Договір найму (оренди) житла.
- •48. Договір позички.
- •51. Ризик підрядника, за д-м підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •52. Договір побутового підряду.
- •53. Поняття, зміст і юридична характеристика договору будівельного підряду.
- •54. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
- •55. Договори на проведення проектних та пошукових робіт: поняття, загальна характеристика.
- •56. Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт: поняття, загальна характеристика.
- •57. Цивільно-правове регулювання зобовязань із договорів щодо надання послуг: поняття, зміст, відповідальність.
- •58. Договір перевезення вантажу. Форма. Сторони в договорі перевезення вантажу. Правове положення вантажоодержувача.
- •59. Договір перевезення пасажира та багажу (поняття та форма).
- •60. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобовязаннях.
- •61. Договір транспортного експедирування: поняття, зміст, відповідальність, припинення.
- •62. Договір зберігання та його види.
- •63. Відповідальність зберігача за втрату, нестачу або пошкодження речі.
- •64. Зберігання на товарному складі. Складські документи: види та значення.
- •66. Страхування: поняття, форми та види зобовязань зі страхування. Елементи страхового зобовязання.
- •67. Договір страхування.
- •68. Договір доручення.
- •69. Договір комісія: поняття, предмет, умови.
- •70. Договір управління майном: поняття, предмет, строк, форма, сторони, зміст.
- •71. Договір позики: поняття, загальна характеристика, форма.
- •72. Кредитний договір.
- •73. Договір банківського вкладу (депозиту).
- •74. Договір банківського рахунку. Черговість списання грошових коштів з банківського рахунку.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •76. Договір факторингу: поняття, предмет, права та обовязки сторін.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •78. Ліцензійний договір: поняття, умови, строк.
- •79. Договір про спільну діяльність: поняття, види, форма.
- •80. Договір простого товариства. Учасники договору, їх права та обовязки.
- •81. Договір комерційної концесії. Поняття, предмет, обовязки сторін.
- •82. Недоговірні зобовязання. Загальна характеристика.
- •83. Зобовязання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.
- •84. Зобовязання із публічної обіцянки винагороди. Поняття та види.
- •85. Зобовязання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •86. Зобовязання, що виникають внаслідок рятування здоровя та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •87. Зобовязання, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоровю, майну фо або майну юо.
- •89. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.
- •90. Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •91. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.
- •92. Відшкодування особою шкоди, завданої її працівником чи іншою особою.
- •93. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями одв, ов арк. Або омс або їхніми посадовими чи службовими особами.
- •94. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю од, пс, прокуратури або суду.
- •95. Відшкодування шкоди завданої злочином.
- •96. Відшкодування шкоди, завданої особами, що не досягли повноліття.
- •97. Відшкодування шкоди, завданої спільними діями 2 або більше осіб.
- •98. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •99. Права особи, що відшкодувала шкоду заподіяну іншою особою.
- •100. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя або смертю потерпілого.
- •101. Порядок та способи відшкодування шкоди. Зменшення (збільшення) розміру відшкодування шкоди.
- •102. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг: підстави, субєкти, строки.
- •103. Загальна характеристика зобовязань, що виникають у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •104. Одностороння відмова від зобовязання.
- •105. Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
100. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя або смертю потерпілого.
Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв’язку з втратою здоров’я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Договором або законом може бути збільшений обсяг і розмір відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності — загальної працездатності. Середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров’я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я. Якщо середньомісячний заробіток (дохід) потерпілого є меншим від п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку (доходу) обчислюється виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Для визначення розміру відшкодування у разі професійного захворювання може братися до уваги за бажанням потерпілого середньомісячний заробіток (дохід) за дванадцять або за три останні календарні місяці перед припиненням роботи, що було викликано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. До втраченого заробітку (доходу) включаються всі види оплати праці за трудовим договором за місцем основної роботи і за сумісництвом, з яких сплачується податок на доходи громадян, у сумах, нарахованих до вирахування податку. До втраченого заробітку (доходу) не включаються одноразові виплати, компенсація за невикористану відпустку, вихідна допомога, допомога по вагітності та пологах тощо. Якщо потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості. Якщо заробіток (дохід) потерпілого до його каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я змінився, що поліпшило його матеріальне становище (підвищення заробітної плати за посадою, переведення на вищеоплачувану роботу, прийняття на роботу після закінчення освіти), при визначенні середньомісячного заробітку (доходу) враховується лише заробіток (дохід), який він одержав або мав одержати після відповідної зміни. Розмір доходу фізичної особи-підприємця, втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, що підлягає відшкодуванню, визначається з її річного доходу, одержаного в попередньому господарському році, поділеного на дванадцять. Якщо ця особа отримувала дохід менш як дванадцять місяців, розмір її втраченого доходу визначається шляхом визначення сукупної суми доходу за відповідну кількість місяців. Розмір доходу від підприємницької діяльності, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, визначається на підставі даних органу державної податкової служби. Розмір доходу, втраченого фізичною особою-підприємцем внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, обчислюється виходячи з розміру доходу, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, у сумах, нарахованих до вирахування податків. Розмір доходу, втраченого фізичною особою, яка самостійно забезпечує себе роботою (адвокатом, особою, зайнятою творчою діяльністю, та іншими), визначається у порядку, встановленому частинами першою — третьою. У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров’я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов’язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо. Після досягнення потерпілим чотирнадцяти років (учнем — вісімнадцяти років) юридична або фізична особа, яка завдала шкоди, зобов’язана відшкодувати потерпілому також шкоду, пов’язану із втратою або зменшенням його працездатності, виходячи з розміру встановленої законом мінімальної заробітної плати. Якщо на момент ушкодження здоров’я неповнолітня особа мала заробіток, шкода має бути відшкодована їй виходячи з розміру її заробітку, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. Після початку трудової діяльності відповідно до одержаної кваліфікації потерпілий має право вимагати збільшення розміру відшкодування шкоди, пов’язаної із зменшенням його професійної працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, виходячи з розміру заробітної плати працівників його кваліфікації, але не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. Якщо потерпілий не має професійної кваліфікації і після досягнення повноліття продовжує залишатися непрацездатним внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я, завданого йому до повноліття, він має право вимагати відшкодування шкоди в обсязі не нижче встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1) дитині — до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, — довічно; 3) інвалідам — на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім’ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, — до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, — протягом п’яти років після його смерті. Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого. Розмір відшкодування може бути збільшений законом. Особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов’язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.