- •Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.
- •Зобов’язання (поняття, зміст, підстави виникнення). Види зобов’язань.
- •Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.
- •Альтернативні та факультативні зобов’язання.
- •Регресні зобов’язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).
- •Зобов’язання за участю третьої особи.
- •Заміна кредитора та боржника: підстави та порядок.
- •8. Поняття і основні засади (принципи) виконання зобовязань. Принцип належного виконання зобов’язань.
- •9. Способи виконання зобов’язань.
- •10. Місце і строки виконання зобов’язань.
- •11. Забезпечення виконання зобов’язання: поняття, загальні умови та види.
- •12. Неустойка: Поняття, види, підстави виникнення та функції.
- •13. Порука: Права та обов’язки поручителя. Припинення поруки.
- •Глава 50.
- •23. Поняття, загальна характеристика і значення цивільно-правового договору.
- •24. Свобода д-р. Межі реалізації принципу свободи д-ру.
- •25. Класифікація цпд: критерії, підстави та значення класифікації у цп.
- •26. Договір на користь 3ої особи.
- •27. Тлумачення умов д-ру.
- •28. Стадії укладення цпд. Вирішення переддоговірних спорів.
- •29. Зміна або розірвання д-ру, правові наслідки.
- •30. Поняття, предмет, форма, різновиди договору купівлі –продажу.
- •31. Права та обовязки сторін за д-м купівлі-продажу.
- •32. Правові наслідки передачі товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.
- •33. Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •34. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.
- •35. Договір поставки.
- •37. Договір постачання енергоресурсами через приєднану мережу.
- •38. Договір дарування. Договір міни.
- •39. Договір пожертви.
- •40. Договір ренти. Права та обовязки сторін за договором.
- •41. Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.
- •43. Договір прокату.
- •44. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (поняття, форма).
- •45. Цивільно-правове регулювання зобовязань із договорів найму (оренди) тз. (Чартер: його види).
- •46. Договір лізингу (воняття, види, права та обовязки сторін).
- •47. Договір найму (оренди) житла.
- •48. Договір позички.
- •51. Ризик підрядника, за д-м підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.
- •52. Договір побутового підряду.
- •53. Поняття, зміст і юридична характеристика договору будівельного підряду.
- •54. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.
- •55. Договори на проведення проектних та пошукових робіт: поняття, загальна характеристика.
- •56. Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт: поняття, загальна характеристика.
- •57. Цивільно-правове регулювання зобовязань із договорів щодо надання послуг: поняття, зміст, відповідальність.
- •58. Договір перевезення вантажу. Форма. Сторони в договорі перевезення вантажу. Правове положення вантажоодержувача.
- •59. Договір перевезення пасажира та багажу (поняття та форма).
- •60. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобовязаннях.
- •61. Договір транспортного експедирування: поняття, зміст, відповідальність, припинення.
- •62. Договір зберігання та його види.
- •63. Відповідальність зберігача за втрату, нестачу або пошкодження речі.
- •64. Зберігання на товарному складі. Складські документи: види та значення.
- •66. Страхування: поняття, форми та види зобовязань зі страхування. Елементи страхового зобовязання.
- •67. Договір страхування.
- •68. Договір доручення.
- •69. Договір комісія: поняття, предмет, умови.
- •70. Договір управління майном: поняття, предмет, строк, форма, сторони, зміст.
- •71. Договір позики: поняття, загальна характеристика, форма.
- •72. Кредитний договір.
- •73. Договір банківського вкладу (депозиту).
- •74. Договір банківського рахунку. Черговість списання грошових коштів з банківського рахунку.
- •75. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.
- •76. Договір факторингу: поняття, предмет, права та обовязки сторін.
- •77. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
- •78. Ліцензійний договір: поняття, умови, строк.
- •79. Договір про спільну діяльність: поняття, види, форма.
- •80. Договір простого товариства. Учасники договору, їх права та обовязки.
- •81. Договір комерційної концесії. Поняття, предмет, обовязки сторін.
- •82. Недоговірні зобовязання. Загальна характеристика.
- •83. Зобовязання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.
- •84. Зобовязання із публічної обіцянки винагороди. Поняття та види.
- •85. Зобовязання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.
- •86. Зобовязання, що виникають внаслідок рятування здоровя та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.
- •87. Зобовязання, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоровю, майну фо або майну юо.
- •89. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.
- •90. Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.
- •91. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.
- •92. Відшкодування особою шкоди, завданої її працівником чи іншою особою.
- •93. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями одв, ов арк. Або омс або їхніми посадовими чи службовими особами.
- •94. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю од, пс, прокуратури або суду.
- •95. Відшкодування шкоди завданої злочином.
- •96. Відшкодування шкоди, завданої особами, що не досягли повноліття.
- •97. Відшкодування шкоди, завданої спільними діями 2 або більше осіб.
- •98. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
- •99. Права особи, що відшкодувала шкоду заподіяну іншою особою.
- •100. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя або смертю потерпілого.
- •101. Порядок та способи відшкодування шкоди. Зменшення (збільшення) розміру відшкодування шкоди.
- •102. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг: підстави, субєкти, строки.
- •103. Загальна характеристика зобовязань, що виникають у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
- •104. Одностороння відмова від зобовязання.
- •105. Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.
Альтернативні та факультативні зобов’язання.
Альтернативним є зобов’язання, в якому боржник зобов’язаний вчинити одну з двох або кількох дій. Боржник має право вибору предмета зобов’язання, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов’язання або звичаїв ділового обороту. Факультативні зобовязання – предмет визначений, але передбачено право боржника замінити предемт виконання при настанні певного юридичного факту (наприклад, у разі загибелі речі, визначеної індивідуальними ознаками) на інший, заздалегдіь визначений предмет виконання. При цьому згода на вказане кредитора не потрібна. Отже, предмет виконання факультативного зобовязання визначений, але він може бути замінений боржником на інший, заздалегідь визначений предмет, у разі настання певного юридичного факту.
Регресні зобов’язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).
Регресні зобов’язання (є правом зворотної вимоги) виникають тоді, коли боржник за основним зобов’язанням виконує його замість третьої особи або через її вину. Боржник, який виконав солідарний обов’язок, має право на зворотну вимогу до кожного з решти солідарних боржників. Право зворотної вимоги має і особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою. Отже, регрес ним є зобов’язання, за яким одна особа (кредитор) має право вимагати від другої особи (боржника) передачі відповідної грошової суми чи майна, переданих (сплачених) замість нього чи з його вини кредитору за основним зобов’язанням. Регрес не зобов’язання має похідний характер. Виникнення регресного зобов’язання обумовлене виконанням основного зобов’язання. Обсяг регресного З. не може перевищувати суми сплаченої за основним зобов’язанням . перебіг позовної давності за РГ починається від дня виконання основного З. РГ має самостійний характер.
Зобов’язання за участю третьої особи.
Зобов’язання за участю 3х осіб: 1) регресні; 2) на користь 3ої особи; 2) що виконуються 3ою особою. Права 3х осіб можуть породжуватися зобов’язанням лише у випадках, передбачених договором. Зобов’язання на користь 3ої особи – зобов’язання, виконання за яким боржник повинен здійснити не кредитору, а іншій (3) особі, котра має право вимагати його виконання та висловила намір скористатися своїм правом. Зобов’язання, що виконуються 3ою особою – ті, виконання обов’язку за яким покладено боржником на іншу (3) особу.
Заміна кредитора та боржника: підстави та порядок.
За загальним правилом зобов’язання виконуються тими самими особами, які були кредитором і боржником під час їх виникнення. Але законодавство передбачає можливість заміни осіб при збереженні предмета і змісту зобов’язання. Кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов’язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов’язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора не допускається у зобов’язаннях, нерозривно пов’язаних з особою кредитора, зокрема у зобов’язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. Заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов’язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов’язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред’явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов’язок до пред’явлення йому вимоги новим кредитором, — на момент його виконання. Первісний кредитор у зобов’язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов’язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором. Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов’язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (заміна кредитора). Новий боржник у зобов’язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що грунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником. Порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов’язання новим боржником. Застава, встановлена первісним боржником, зберігається після заміни боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.