59. Договір перевезення пасажира та багажу (поняття та форма).

За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов’язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу — також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу — також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів). Втрачені проїзні квитки не відновлюються, не повертається їх вартість. Д-р – двосторонній, оплатний, консенсуальний – укладений з моменту придбання квитка (хоча може бути і реальним – перевезення за замовленням – укладені з моменту посадки у ТЗ). Договір перевезення багажу – реальний. Перевізник зобовязаний доставити багаж у зазначений строк з урахуванням часу перевантаження на шляху прямування. За запізнення доставки – штраф. Основні умови д-ру перевезення пасажира: 1) найменування й місцезнаходження перевізника; 2) вид і маршрут перевезення; 3) вартість проїзду; 4) час відправлення і час прибуття у пункт призначення. Основний обовязок перевізника – забезпечення доставки пасажира в пункт призначення, основний обовязок пасажира – сплата проїздної плати. Пасажир має право: 1) одержати місце у транспортному засобі згідно з придбаним квитком; 2) провозити з собою безоплатно одну дитину віком до шести років без права зайняття нею окремого місця; 3) купувати для дітей віком від шести до чотирнадцяти років дитячі квитки за пільговою ціною; 4) перевозити з собою безоплатно ручну поклажу у межах норм, встановлених транспортними кодексами (статутами); 5) зробити не більше однієї зупинки в дорозі з подовженням строку чинності проїзних документів (квитка) не більше ніж на десять діб, а в разі хвороби — на весь час хвороби; 6) відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка — залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами (статутами); 7) отримувати повну та своєчасну інформацію про час та місце відправлення транспортного засобу за вказаним у транспортному документі (квитку) маршрутом. Пасажир може мати також інші права, встановлені цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Перевізник має право: обмежувати/припиняти перевезення в випадках стихійного лиха, епідемій тощо; 2) вимагати від пасажира дотримання правил поводження громадян на відповідному виді транспорту; 3) відмовити пасажиру у проїзді у разі предявлення недійсного квитка; 4) випровадити пасажира з проїзного засобу у випадках, передбачених правилами перевезення тощо.

60. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобовязаннях.

Відповідальність сторін за д-м перевезення будується за прицнипом вини, виходячи з презумпції вини зобовязаної сторони. Сторони не вправі своєю угодою змінити встановлену з-м відповідальність. Відповідальність диференціюється залежно від обєктів перевезення. Відповідальність за д-м перевезення вантажу й багажу обмежена рамками вартості. За незбереження (втрату, нестачу, псування) прийнятого до перевезення ватажу, багажу – відповідальність у межах фактично заподіяної шкоди, якщо не буде доведено, що це відбулось з причин, що незалежали від перевізника. Транспортне законодавство передбачає примірний перелік обставин, які звільняють перевізника від відповідальності, якщо він доведе їх існування. Також передбачена відповідальність за порушення д-в про організацію перевезень вантажів – перевізник - за ненадання ТЗ, відправник – за невикористання наданого ТЗ, перевізник відповідає за затримку відправлення пасажира, багажа, вантажу й порушення строків їх доставки. Відправник відповідає за невчасну сплату провізної плати та інших платежів. Одержувач відповідає за невчасне розвантаження ТЗ на своїх коліях та коліях загального користування, якщо це передбачено д-м, а також находження вантажів понад строк безкоштовного находження у зазначених пунктах. До пред’явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти є обов’язковим пред’явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). Позов до перевізника може бути пред’явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів). Позовна давність, порядок пред’явлення позовів у спорах, пов’язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).