213. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій під час розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.

За всіх наведених вище ситуацій на початковому етапі роз­слідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху першою невідкладною слідчою дією виступає огляд місця події.

У ході огляду необхідно вирішити такі завдання:

виявити, зафіксувати і вилучити сліди та інші речові докази; з'ясувати обстановку події;

встановити технічний стан ТЗ; розшукати злочинця, який зник із місця ДТП (у разі по­треби);

встановити причини та умови, що сприяли ДТП. Типовими об'єктами огляду ДТП витсупають:

частина (відрізок) вулиці (дороги) та прилегла до неї об­становка; труп (коли такий є); ТЗ.

До початку огляду необхідно визначити межі місця події. У ході огляду необхідно встановити:

тип покриття проїжджої частини; радіус повороту і профіль дороги (горизонтальний, схил чи підняття); ширину проїжджої частини (за наявності осьової лінії визначити відстань від неї до тротуару, узбіччя); стан дорожнього покриття, його дефекти; наявність і розташування дорожніх знаків, світлофора, дороговказів, зупинок транспорту і переходів та ін.

З'ясуванню механізму ДТП допоможе вивчення його слідів.

Найпоширенішими слідами виступають сліди руху ТЗ. їх вивчення дозволить установити вид і тип ТЗ, характерні особ­ливості шин.

Під час допиту свідків-очевидців і потерпілих коло з'ясову­ваних обставин можна поділити на чотири групи:

про умови сприйняття події; про дорожні умови і дорожню обстановку; про обставини ДТП;

про дії водія та інших осіб після події.

Розшук водія і транспортного засобу. У тих випадках, коли водій зник з місця події на ТЗ, для розшуку використову­ють відомості, одержані під час огляду місця події та допитів очевидців і потерпілих. Якщо подія сталася недавно, то за показаннями очевидців, за слідами шин, краплями води (тосолу) і мастила, за бризками з калюж і деякими іншими ознаками визначається напрямок, в якому поїхав ТЗ, і організовується переслідування «по гаря­чих слідах».

Передусім перевіряються особи, які мають будь-яку причет­ність до цього ТЗ (родичі, знайомі власника тощо) або відомос­ті щодо яких є в криміналістичних обліках (наприклад, раніше засуджені за викрадення транспорту).

Під час розслідування ДТП обов'язково призначається й проводиться судово-медична експертиза для:

встановлення характеру тілесних ушкоджень;

встановлення механізму утворень тілесних ушкоджень;

визначення причини смерті тощо.

Інші слідчі дії. За необхідності у справах цієї категорії можуть бути проведені як невідкладні такі слідчі дії:

виїмка (одягу потерпілих; документів водія чи підприєм­ства, за яким закріплено ТЗ; документів, що характеризують його технічний стан); пред'явлення для впізнання (трупа; предметів, що нале­жать учасникам події; ТЗ; водія); очні ставки (між свідком і водієм; між водіями тощо).

Відтворення обстановки та обставин події. Зазвичай воно проводиться для встановлення:

- швидкості руху ТЗ і пішоходів;

- взаємного розташування ТЗ;

- встановлення умов видимості з місця водія тощо. Відтворення обстановки та обставин події проводиться за відсутності слідів гальмування ТЗ.

Призначення й виконання інших видів судових експертиз.

Автотехиічиа експертиза. Призначається для дослідження водії ДТП.

Коло питань, що вирішуються виконанням автотехнічної експертизи дослідження події ДТП, можна поділити на три групи.1)швидкість руху2)забезпечення водієм правил

безпеки3)причинові зв’язки між ДТП та наслідками

214.Судові експертизи, які найчастіше призначаються під час розслідування хуліганства.

При розслідуванні таких справ судово-медична експертиза живих осіб може вирішувати широке коло питань, зокрема про характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, про давність і механізм утворення ушкоджень, про рід і вид знарядь, якими вони заподіяні. Судово-психіатрична експертиза призначається для визначення психічного стану обвинуваченого при наявності даних, які викликають сумнів щодо його осудності. Судово-медичну експертизу речових доказів доцільно призначати для встановлення виду досліджуваної речовини, групових і типових ознак крові, волосся, слини, сперми,сечі та інших об'єктів судово-медичного характеру. Це має місце переважно у випадках, коли, наприклад, потерпілому під час хуліганства наносяться поранення, а при огляді одежі виявляються свіжі плями крові.

Хулігани, як правило не турбуються про знищення відбитків пальців на місці події. Тому добрі результати дає дактилоскопічна експертиза.

По справам про хулігансво можуть бути назначені експертизи- почеркознавча, судово-балістична, криміналістичне дослідження холодної зброї.

Важливі питання можуть вирішувати також судово-хімічні, біологічні та інші експертизи, можливості яких використовуються ще недостатньо.

Узагальнення практики показує, що при розслідуванні справ про хуліганство в основному призначаються судово-медичні експертизи потерпілих і судово-психіатричні експертизи обвинувачених, проведення яких у випадках, передбачених ст.76 КПК України, є обов'язкове. Що ж до судово-медичних експертиз речовин-доказів, хімічних, біологічних та криміналістичних експертиз, то вони призначаються луже рідко. Таке становище пояснюється головним чином недооцінкою ролі і значення вказаних експертиз при розслідуванні хуліганських вчинків та недостатньою обізнаністю працівників слідчих органів з досягненнями експертної практики.

215.Судові експертизи, які найчастіше призначаються в процесі розслідування вбивств.

У справах про вбивства суд - мед. експертиза трупа призначається обов’язково. Серед питань, що розв’язуються судово-медичною експертизою, можуть бути такі: причина смерті, час її настання; характер та послідовність ушкоджень; чи міг постраждалий сам нанести собі ушкодження; прижиттєвість або посмертність ушкоджень трупа; його резус-фактор, що сприяє визначенню особливостей крові, сліди якої можуть бути виявлені на одязі підозрюваного. Судово-медична експертиза відкриває можливість для індивідуальної ідентифікації особи по крові, частках м’язів, фрагментах кісток тощо. Поряд із судово-медичною експертизою можуть призначатися й інші експертизи, в тому числі судово-балістична, суд.-психіатрична, трасологічна, дактилоскопічна, біологічна та ін.

До питань, що вирішуються генотипоскопічною експертизою (молекулярно –генетичним методом ) належать:

• чи належать кров, сперма, волосини підозрюваній особі;

• чи належать частини тіла одній або різним людям;

кому належали частини трупа ( кров, волосся тощо ) – особі жіночої чи чоловічої статі та інш.

216.Судові експертизи, які найчастіше призначаються під час розслідування злочинних порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Найчастіше у справах про пожежі призначається пожежно-технічна експертиза. За допомогою пожежно-технічної експертизи з’ясовуються:

1) джерело виникнення вогню і шляхи його поширення;

2) технічні причини пожежі;

3) несправність протипожежної техніки і причини її виникнення;

4) чи можливе загоряння певної речовини з тих чи інших причин (від іскри, недопалка);

5) чи можливе самозаймання певної речовини залежно від конкретних умов;

6) чи не було короткого замикання;

7) чи правильно змонтовані та експлуатувались опалювальні та освітлювальні прилади;

8) чи можливе спалахування певного матеріалу від вказаного джерела з відомої відстані;

9) які пожежонебезпечні властивості має та чи інша речовина;

10) чи всі заходи пожежної безпеки були дотримані при виконанні певних робіт;

11) причини, що сприяли виникненню і поширенню пожежі, та заходи щодо їх запобігання.

Якщо на місці події знайдено труп, призначається судово-медична експертиза, яка вирішує такі питання:

1) причина смерті;

2) час настання смерті;

3) характер і походження ушкоджень на трупі;

4) чи викликані ушкодження обвалом частин будівлі, що горіла;

5) прижиттєво чи посмертно спричинені вогнем ушкодження та ін.

Для з’ясування складу предметів, що згоріли, і виявлених речовин, їх властивостей та інших питань, що мають значення для розслідування, призначається судово-хімічна експертиза. На її розв’язання залежно від обставин, що з’ясовуються, можуть бути поставлені такі запитання:

1) чи не містять попіл, зола та обвуглені залишки домішок пального;

2) чи немає на предметах, вилучених з місця пожежі, слідів пальних речовин;

3) що є речовиною спаленого предмета за даними дослідження золи чи обвуглених залишків;

4) що є вмістом вогнища пожежі;

5) чи могло виникнути самозаймання речовини, що знаходилася на місці пожежі, та при яких умовах;

6) чи схожа речовина, виявлена на місці пожежі (пальні матеріали), на речовину, вилучену під час обшуку в підозрюваного.

У слідчій практиці мають місце випадки, коли результати судово-хімічної експертизи щодо складу досліджуваної золи спростовують заяви матеріально відповідальних осіб про майно, що згоріло, його характер і сприяють викриттю розкрадань державного або колективного майна.

При розслідуванні підпалів і порушень встановлених законодавством вимог пожежної безпеки широко використовуються також висновки дактилоскопічної, трасологічної, судово-балістичної, почеркознавчої експертиз.

Криміналістична експертиза, що призначається у справах про пожежі, вирішує такі питання:

1) встановлення особи за слідами пальців рук і босих ніг;

2) ідентифікації взуття за слідами, зброї — за стріляними кулями і гільзами, особи — за почерком (записки, залишені на місці події); відновлення змісту документів, що згоріли, тощо.